«Біздев — це мисливець»: як почати працювати в блокчейні, якщо ти не програміст

Щоб працювати у блокчейні, гарно заробляти і робити свій вклад у щось революційне, не обов’язково бути топовим програмістом (та й взагалі мати якесь відношення до розробки). Можна стати біздевом, наприклад.

Хто такий біздев, чим займається на роботі та як заробляють блокчейн-компанії, не пов’язані з криптовалютами, розповідає Chief Business Development Officer в 482.solutions Леонід Хацкевич в інтерв’ю Highload.

Повернувся з США заряджений на блокчейн

Chief Business Development Officer в 482.solutions Леонід Хацкевич

У школі мріяв бути юристом, потім хотів пов’язати життя з хімією, але так сталося, що пішов зовсім іншим шляхом — став інженером-електроніком. Працював у сфері будування інтернет-мереж з 2007 року, це було моє перше місце роботи. В той момент у цій ніші відбувався бум, стало круто мати інтернет вдома. Моя робота вважалася престижною: «О-о-о! З інтернетом працюєш!».

Потім працював якийсь час в продажах. Ще було своє приватне підприємництво — організував продаж світлодіодного обладнання: співпрацював з китайськими виробниками, була лінійка товарів під власним брендом. Але за сімейними обставинами поїхав в Америку в 2017 році, і підприємство перестало існувати. Більше спроб робити власний бізнес не було.

Один мій товариш в Америці запропонував участь у проекті, пов’язаному з біткоїном, дуже схожому на піраміду (пірамідою й виявився). Тоді я почав розбиратися в суті, копати вглиб — а як це працює? На чому базується? Що «під капотом»? Я чув про біткоїн ще 2015 році, але не було часу розбиратися у цій ніші. В США він з’явився.

Перші свої сатошінайменша неподільна одиниця електронної валюти в мережі біткоїн купив у Філадельфії в криптоматі, який знаходився на заправці. Там вони були дуже поширені — вставляєш долар та отримуєш біткоїн на рахунок. Блокчейн в Америці в той момент вже не був чимось новим: була певна інфраструктура, мітапи, стояли криптомати. Можна було «торкнутися» до нього. І я почав вивчати технологію, мене затягнуло. Я розпрощався з проектом і пішов у «вільне плавання». Проживши в США півроку, я повернувся в Україну вже зарядженим на блокчейн.

Біздев — мисливець

Моя кар’єра стала тісно пов’язаною з IT вже в компанії 482.solutions, у 2018 році. Прийшов туди як ком’юніті-менеджер. Зважаючи на мій фах та ідеї, які пропонував для розвитку компанії, досить скоро я очолив напрямок, що стосувався IoT. Ідеї не переставали вирувати, я був проактивним, і з часом перейшов на позицію біздева. Близько року обіймаю посаду Chief Business Development Officer.

Біздев — мисливець, який працює виключно на результат. Робота біздева — розуміти, де компанія знаходиться зараз, де конкуренти, де індустрія та куди треба бігти.

А бігти треба туди, де ще нічого нема, щоб першими зайти на нові ринки, налагодити нові партнерства та створити нові можливості. При тому не забувати про те, що у нас вже є.

Освіта — не тільки хороше діло, а й інструмент залучення кадрів і продаж

Зазвичай мій день складається з перемовин з потенційними замовниками, партнерами, з командую, щоб було розуміння, як складаються справи на ключових проектах. Також контролюю впровадження нових ініціатив, які приносять іноді неочевидну користь. Наприклад, освітня активність — одна з моїх пропозицій, яку я наполегливо просував. Ми проводимо курси з блокчейну для багатьох вишів України, а також Індонезії і Кенії, пишемо наукові праці по блокчейн-тематиці.

Фото Леоніда Хацкевича

Крім «спасибі», освітня діяльність дала компанії деякі преференції. З одного боку, вона допомогла долучати до команди талановитих активних студентів, яким блокчейн дійсно цікавий — бо тільки такі в університеті ходять на додаткові необов’язкові заняття. По-друге, це гарний механізм продажу. Якщо ти приходиш до ентерпрайз, тобі треба пояснити, навіщо їм той блокчейн, і привести слухачів до єдиного розуміння технології. Ми провели курси для співробітників, залучили блокчейн-компанії, розказали про досвід впровадження блокчейну. Люди щасливі: отримали бачення, відправили звітність кудись в Америку — їх похвалили фаундери. А коли прийде момент, що треба щось вже зробити на практиці, до кого вони підуть? Звісно, до тих, хто їх навчив і все показав.

Тобто освіта — не тільки хороше діло, а й інструмент залучення кадрів і продаж. Це тільки один приклад. Знаходження і реалізація таких моментів і є робота біздева.

В індустрії був «дикий захід»

Прийшов у компанію 482.solutions я по рекомендації. В мене було не стільки бажання знайти роботу, бо на той час я вже заробляв на блокчейні і з цього жив… Мені сподобався вайб у компанії, бачення роботи, погляд у майбутнє. Я долучився, бо тут було прикольно працювати, драйвово, бо я був серед однодумців.

Коли тільки почав працювати в блокчейн індустрії, тут загалом був «дикий захід». Як у мемі, де лось біжить через палаючий ліс — і лось горить, і все горить. І тобі з цього треба зліпити щось упорядковане та цікаве. Енергія вирувала, драйв від ранку до вечора, кожен день відбувалось щось нове. Те, що знаєш сьогодні, вже не має ніякої цінності завтра. Так є і наразі, але виглядає вже більш пристойно.

IT — це сфера, де ти маєш навчатися кожен день, а в блокчейні — тим паче. Постійно доводилось вивчати щось нове стосовно технологій, інструментів для роботи.

Я займався не тільки самоосвітою, а й проходив певні курси. Останній раз вчився в Chainalysis — це одна з найбільших та найвпливовіших компаній в світі, яка спеціалізується на сервісах, що реалізують функцію відслідковування транзакцій у різноманітних блокчейн-мережах. Пріоритетом є аналіз мережі Bitcoin. Її сервіси використовуються державними установами, міністерствами, правоохоронцями (навіть нашою кіберполіцією), найбільшими криптобіржами і фінансовими установами. Тобто тими організаціями, яким треба знати, що і коли відбувається в блокчейні. Це дозволяє відслідковувати транзакції після хакерських атак, крадіжок, спроб відмивати кошти через блокчейн. Це величезний бізнес, а компанія — «єдинорог».

Працюємо з рішеннями, які стосуються енергетики та фінтеху

482.solutions — це розробник софту, який працює на ринку з 2013 року. У 2016 році пріоритетом стало використовування блокчейн-технології, наразі компанія має дві бізнес-моделі — сервісну, тобто аутсорс та аутстаф, та продукт у сфері «зелених» фінансів — Electrodo. Він дозволяє працювати компаніям з кліматичними ризиками та формувати звітність. Продукт зараз на стадії розвитку, на ньому не заробляємо.

Ми маємо два індустріальних пріоритети — працюємо з рішеннями, які стосуються енергетики та фінтеку. Нещодавно реалізовували проект з ДТЕК — запустили «пілот» платформи по управлінню гарантіями походження електроенергії (ГП, або GO), 22 лютого мали запустити другу фазу проекту, але не склалося, як розумієте. Довелось його поставити на паузу.

Блокчейн корисний не лише в крипті

Блокчейн корисний не лише в крипті, то тільки один напрям. Ця технологія, звісно, не «срібна куля», яка фіксить все, але має низку корисних якостей. Це прозорість, цілісніть інформації, впорядкованність та маркування мітками часу, імутабельність — змінити щось у блокчейні майже неможливо. У транзакціях завжди зберігається інформація, звідки я взяв певну цінність (біткоїн, наприклад), кому передав, в який момент та скільки — блоки заповнюються такою інформацією, розірвати зв’язок між ними або змінити порядок блоків неможливо. Ще один плюс використання блокчейну — поєднання цієї технології з DLT, що дає можливість децентралізованого зберігання та синхронізації даних.

Саме ці якості блокчейну приносять користь в умовах, коли є багато учасників, які не довіряють один одному (та й не мають довіряти). Якщо казати про енергетику, вона вже не така, як 20–30 років тому. Чому? По-перше, вона децентралізована. Раніше була атомна електростанція і безліч користувачів, які знаходились на одному місці. Зараз по-іншому: тут вітряк, там — сонячна станція, в третьому місці — біогазова установка. Де саме? А де поставили: де вітер віє, там і вітряк. І є безліч мобільних користувачів, які вже не сидять на місці — їздять на електромобілях, наприклад. Користувач пересувається, має отримувати певний заряд і комунікувати з зарядним пристроєм. Це ж не просто прийти додому і ввімкнути в розетку, як праску. Ти приїжджаєш до торгівельного центру, у тебе є баланс, і ти ще думаєш, до якої саме станції підключитися.

А користувачам зараз важливо, яку електроенергію вони використовують, чи зелена вона. Чому цікаво? Тому що це податки, квоти. Якщо твоя енергія не зелена, то ти її можеш просто не продати. А як довести, що вона зелена? Потрібні сертифікати. Проте треба довести, що тут немає обману, зробити все прозорим — отже, зробити систему стійкою до маніпулювань, щоб не можна було щось підкрутити-підмутити і зробити вигляд, що все зелене.

Навколо стільки «соковитих» криптопроектів, а ми будемо займатися бог знає чим

Починала наша компанія з проектів «блокчейн для блокчейну», як і більшість в той момент. Одні блокчейн-проекти замовляли у інших якісь фічі, так і працювали. Були великі проекти — наприклад, в Малайзії: майже два роки працювали з замовником над платформою ProximaX, яка поєднує децентралізоване зберігання даних (файлів) з блокчейном. Був український проект Remme у сфері безпеки, над яким працювали півтора роки. Здобутком вважаю партнерство з Energy Web Foundation — наші спеціалісти залучені у розробці певних сервісів.

Від рішень «блокчейн для блокчейну» ми перейшли на «блокчейн для прикладного використання». Тоді почали працювати з енергетикою, і це стало незвичайним рішенням.

Багато хто крутив пальцем біля скроні, бо навколо стільки «соковитих» криптопроектів, а ми будемо займатися бог знає чим. А скільки довелося боротися з нерозумінням у традиційних енергетичних гравців, розказуючи, що таке блокчейн і нащо він їм потрібен, що це інноваційна технологія і за нею майбутнє. Щоб ви розуміли, на перемови з ДТЕК пішло майже два роки, доки дійшло до діла.

Фото Леоніда Хацкевича

А зараз блокчейн — топова ніша. На Світовому економічному форумі в Давосі (WEF) цього року майже половина сайд-івентів була пов’язана з блокчейном. Багато чого у нас мало реалізуватися у цьому році: ми мали отримати грант від посольства Швейцарії на проект, пов’язаний з великою програмою ООН в Білоцерківському індустріальному парку — чекали на фінальне рішення 4 березня, але не дочекались, як розумієте. Багато напрацювань мали реалізуватись, думали: «От ми дамо цього року! Ща буде!».

В результаті, зараз активно розвиваємо напрямок Азії. Наприклад, у Сінгапурі у нас вже два роки працює компанія, отримали грант на розробку рішень для «міста майбутнього» від Eureka. Працюємо над проектами, які залишились, шукаємо нові. Головне — зберегли команду, хоча вона тепер розкидана по світу. Так що у бізнесу все задовільно. А душевні страждання… Їх до проекту не прив’яжеш.