Блокчейн — це залізниця XXI століття: несподівані аналогії про розвиток технологій

2015 року Стюарт Хілтон випустив книгу про те, як залізниця змінила світ. 2022 року засновниця Forward PR Studio Катя Шабанова зауважила, що якщо в деяких цитатах із цієї книги «залізниця» замінити на «блокчейн» — вони все ще будуть вірними.

Чому Катя вважає, що блокчейн може стати головною інновацією протягом останніх 500 років, вона розповіла в матеріалі для CoinTelegraph. Highload публікує його головні тези українською.

Source: Depositphotos

___________

Перебуваючи в часі, коли блокчейн швидко розвивається, ми всі застрягли між блокчейн-євангелістами та скептиками. І хоча ані перші, ані другі насправді не можуть точно сказати, чого чекати від технології найближчими десятиліттями, вона має всі шанси стати головною інновацією останніх 500 років.

У книзі What the Railways Did For Us: The Making of Modern Britain Стюарт Хілтон пише, що залізниця «змінила спосіб ведення війни та підтримки миру». Так само і блокчейн може зруйнувати авторитарні режими та пропагандистські машини.

Перші поїзди стали ключовим двигуном «різкого промислового зростання ХІХ століття». А блокчейн може стати революцією у фінансовій індустрії.

Залізниця змусила «державу знову замислитися про принцип невтручання». Блокчейну ж належить стати провідною силою у визволенні людей в усьому світі та поверненні їм їхніх активів.

Це далеко не всі аналогії, які можна провести. Щобільше, є приклади впливу на світ, які ми можемо проаналізувати вже сьогодні.

Подивімося на історію появи блокчейну та залізниці.

Коли з’явився біткоїн, ніхто не розумів, що це

До біткоїна були електронна валюта та потрійна бухгалтерія (triple-entry accounting). А властивість блокчейну пов’язувати останній блок з попереднім з допомогою хешування з’явилася 1991 року. Її вигадали академіки Стюарт Хабер і Скотт Сторнетта — щоб тимчасово маркувати цифрові документи, вони винайшли хронологічний ланцюжок хешованих даних для перевірки їхньої справжності. Чотири роки по тому вони навіть придумали публікувати хеш-суми прямо в колонці оголошень газети The New York Times.

Цим винаходом надихнувся Сатоші Накамото для створення біткоїна. Його технологія стала проривом і поступово почала ставати популярною у вузьких колах.

Цікаво, що сприяв цьому не Сатоші, а Банк Англії. Уже 2014 року він стверджував, що Distributed Ledger Technology (DLT) — це «ключова інновація цифрових валют». Тоді більшість людей погано розуміли, про що йдеться. Журналісти почали запитувати: що взагалі таке proof of work (PoW) і як це працює?

А що ж було 1825 року, коли так само почали ходити розмови про залізницю?

«Що може бути абсурднішим, ніж перспектива того, що локомотиви їздитимуть у два рази швидше за диліжанси?» — писав The Quarterly Review.

2015 року два популярні фінансові журнали — Bloomberg Markets та The Economist — випустили матеріали з поясненням концепції блокчейну. Але миттєвого розуміння, звісно, ​​не сталося. І люди почали ділитися на біткоїн-євангелістів і скептиків.

Біткоїн не необхідний, але значно спрощує життя: так само як залізниця

Цікаво, що банки теж спочатку заперечували нову технологію, а згодом — приблизно з 2018 року — почали активно співпрацювати із блокчейн-платформами.

У ХІХ столітті були схожі реакції. Уже 1830 року The Quarterly Review писав про залізниці:

«У цьому чудовому творі ми бачимо джерело інтелектуальних, моральних і політичних благ, що перевершують будь-який вимір і ціну»

Коли з’явилася залізниця, вона сприймалася людьми «рішенням без проблеми». Люди просто не розуміли, навіщо їм щось нове, коли є добре перевірене старе.

«Ніхто не стане платити гроші за те, щоб дістатися з Берліна до Потсдама за одну годину, коли він може проїхати туди на коні за один день безкоштовно», — говорив король Пруссії Вільгельм I 1864 року.

Це дуже нагадує риторику «навіщо потрібен блокчейн, якщо є SWIFT і Visa».

Але попри скептицизм, залізниця продовжила розвиватись. Це стало можливим завдяки тому, що деякі ризикові люди побачили її потенціал і вклалися в неї грошима та кар’єрою. Несподівано залізниці кинули виклик самому часу та простору: люди, які були обмежені швидкістю коня, отримали можливості пересуватися більш швидко й далеко, набагато більш швидко й далеко. 

Сьогодні, у розпал Третьої промислової революції, блокчейн обіцяє кинути виклик усій ідеї обміну цінностями та людській природі і пропонує чудовий новий світ. Це неминуче. Що ж станеться далі?