«Інвестори завжди знаходили самі та пропонували гроші»: українець створив мінікардіограф з дизайном «як в Apple»
Серцево-судинні захворювання — причина смерті №1 у світі, і, ймовірно, майже кожен має родичів зі слабким серцем, через здоров’я яких доводиться постійно хвилюватися. Роман Бєлкін створив мінікардіограф Cardiomo, який безперервно моніторить життєві показники людини, передає їх на смартфон і відправляє повідомлення близьким, коли щось не так.
Як з’явилась ідея створити такий девайс і що там всередині, Роман розповів в інтерв’ю Highload.
Найцікавіший проєкт — книга для навчання дітей
За своєю натурою я інженер: люблю досліджувати технічні новинки, залазити всередину, розбиратися, як працюють пристрої. З дитинства розбирав усе, що траплялося під руку, модернізував. Коли виріс, з’явилися власні проєкти, найцікавіший — книга для навчання дітей, яку ми з товаришем зібрали в 1997—1998 роки. Книга з дитиною розмовляє — каже: «Покажи будиночок». І, якщо дитина торкнулася потрібної кнопки, відповідає: «Правильно». Алгоритми розробляв я, а залізом займався мій друг. Ми робили збирання буквально на колінах, випустили одну тисячу екземплярів чотирма мовами — українською, російською, англійською та іспанською.
У ті часи круті стартапи якщо й були, то лише в Кремнієвій долині, а в Україні про таке не знали. Ми шукали спонсора та знайшли його — це був чи то колишній, чи то чинний депутат харківської ради. Спочатку він вкладав гроші у виробництво книг, потім раптом зник. Ми намагалися вийти з ним на зв’язок, але не вийшло. Коли закінчилося фінансування, почали шукати, де заробити гроші. На цьому історія з книгами закінчилася.
Задум створити компактний кардіограф з’явився у 2000-х
Перший задум створити компактний кардіограф з’явився у 2000-х, коли я тісно працював з політиками, займався піаром. Принципово співпрацював лише з українськими демократичними силами, зокрема Юлією Володимирівною Тимошенко, партія якої мала серце на логотипі. Тоді ж мені потрапив на очі процесор, здатний знімати кардіограму.
Я написав для Ю. В. проєкт — їздити країною з мініатюрними кардіографами, пропонувати послугу скринінгу серця. Пристрої мали бути брендованими, своїми, щоб можна було дарувати їх сільським медпунктам. Але необхідне фінансування (приблизно $500 тис.) та терміни реалізації проєкту були завеликими, тому ідею відхилили.
Повернувся до ідеї запустити свій стартап 2014 року
Я повернувся до ідеї запустити свій стартап 2014 року. Напрацювався вже на «дядька»: займався системним адмініструванням, маркетингом, піаром, таким чином об’єднав у собі технічні та маркетингові скіли. Потім почав досліджувати досвід інших стартаперів — хто як реалізовував свої ідеї. І прийшов до думки, що для цього в мене вистачає досвіду. Можна розпочинати працювати на себе.
Книгу, що говорить, запускати було вже пізно. Була в запасі ще ідея дармовисів-незабудок гаджети, які допомагають знайти ключі, гаманець — вона з’явилася, коли почали робити наклейки-протиугонки з контуром. Ми подумали, що цю наклейку можна ліпити в гаманець — щоб вона спрацьовувала не тоді, коли потрапляє в зону дії сканера, а навпаки — коли виходить з неї. Були перші макети, але ми не мали фінансування для реалізації.
Не міг знайти, кому мініатюрний кардіограф продавати
Тоді я згадав про кардіограф. Почав моніторити ситуацію на ринку: мініатюрних приладів практично немає і бездротових немає. Знайшов фінансування для проєкту, але з дуже незручними для мене умовами — 50/50 за $10 тисяч. Дякувати Богу, стосунки з тим інвестором не зрослися.
Інша проблема – я не міг знайти, кому мініатюрний кардіограф продавати. Та одного разу, під час рідкісної телефонної розмови з мамою, вона сказала, що захворіла і лежить уже три дні — голова болить, тиск. Вона жила в Харкові, я – у Києві. Тут мене осяяло: це потрібно для моєї мами і тисяч таких самих мам. Якщо їй погано, вона приліпила пристрій і ходить з ним, а я отримую інформацію в режимі реального часу, щоб вчасно допомогти, якщо раптом буде погано із серцем — викликати лікаря, попросити прийти друзів, зателефонувати сусідам. Це мене дуже мотивувало, я почав активно працювати.
Зробив бовванець, наліпив на нього електроди, щоб люди могли покрутити в руках макет
За шість років роботи в девайсі нічого не змінилося, навіть бізнес-модель залишилася практично такою самою. Ми думали, як зробити так, щоб власник пристрою не залежав від смартфона, адже зазвичай дані з гаджетів ідуть на телефон, потім у хмарі обробляються й вертаються на смартфон. Я вирішив замінити його смартгодинником, який матиме доступ до інтернету. Але згодом відмовився від цієї ідеї.
Перший дизайн Cardiomo я сам намалював — запустив програму 3D-моделювання та зробив модель — що називається, пальцем у небо. Вона була потрібна, щоб залучити інвесторів. На першому пітчі мені сказали: «Ви пропонуєте девайс, а ви його принесли?». Я говорю: «Його ще немає». А мені відповіли: «Нам потрібно подивитися на нього — нехай він навіть зроблений на 3D-принтері, зліплений з пластиліну». Тому я надрукував 3D-молд, зробив бовванець, наліпив на нього електроди, і з цього моменту під час пітчів люди завжди могли покрутити в руках макет. Вони підходили до мене зі словами: «Моєму татові такий кардіограф потрібен, це класна зручна штука, коли випустиш?», «Тато й мама з холтером ходили, це жах, а цей пристрій я хочу». Ідея зайшла на ура. Я зрозумів, що йду у правильному напрямку.
Попросив оформити пристрій «як в Apple»
У другій версії змінився дизайн — ми звернулися до компанії Concepter. Я попросив оформити пристрій «як в Apple» — вони зробили, чим я дуже задоволений. Тоді ще настояв на роз’ємі USB Type-C і не помилився. Зараз світ йде до того, що в гаджетах залишиться лише такий роз’єм.
Більше в Cardiomo нічого не змінюється, усе те саме. Напевно, тому що все спочатку добре спланували та спроєктували. У мене є дар заглядати в майбутнє й бачити, що потрібно людям.
Начинка не змінювалась. Я не хотів використовувати один bluetooth-модуль, думав його замінити, але людина, яка розробляла плату, вибрала саме його — сказала, якщо робити таку з нуля, то зі сертифікацією замучишся. Ще ми планували використовувати для Cardiomo унікальний зарядний пристрій, дуже гарний. Але коли почали тестувати, нам сказали: «Навіщо воно вам, сьогодні-завтра будуть використовувати стандартні, від унікальних відмовляться». Так і вийшло.
Перший MVP зробив за свої гроші приблизно за два місяці
Над створенням пристрою я працював недовго: перший MVP зробив за свої гроші впродовж двох місяців. Паяти щось дрібне я не можу, тому на сайті пошуку роботи знайшов спеціаліста, який уміє паяти й зводити плати. Я йому назвав основні компоненти, він їх підібрав і зібрав докупи. Першу кардіограму, так би мовити, з повітря ми отримали на ноутбуці. Це було просто божественно.
Коли я став показувати цей фантастичний пристрій на пітчах, знайшов нашого першого співробітника. Він сказав: «Хочу з вами працювати». Хлопець якраз закінчив інститут, займався кібернетикою, математикою, хотів робити нейронні мережі. Я сказав, що мені поки що нема чим платити, але якщо хоче почати готуватися — вперед. Поки хлопець вивчав нейромережі, я шукав гроші. Як тільки підняв першу інвестицію, говорю йому: «Час попрацювати». Потім ще знайшов проджект-менеджера та Android-девелопера.
Найскладнішим було вирішити запустити стартап
Знайти інвесторів виявилося не найскладнішим етапом — досі інвестори знаходили нас самі та пропонували гроші. Так було і вперше: зі мною зв’язалася людина, яка чула про мій пристрій, і запропонувала інвестувати в нього. У нас усі інвестори були людьми, у яких батьки мали захворювання серця і мали потребу в такому девайсі. Найскладнішим було вирішити запустити свій стартап.
Звичайно, були різні проблеми під час розробки на виробництві в Китаї, під час оновлень пристрою. Наприклад, ти тренуєш мережі, навчаєш їх на якихось даних (ми вчили їх на даних з фізіонету, як і всі розробники софту для ЕКГ), набираєш дані, усе працює ідеально. Додаєш алгоритми – працює, чудово. З нашого ж девайсу отримали дані, а там мережа навіть пульс не може порахувати. Дані трохи інші, певною мірою чіткіші.
Все це тому, що я відразу хотів вбудувати 24-бітний модуль, тоді як інші виробники подібних пристроїв 12-бітні використовували. У нас вийшла роздільна здатність у два рази більша. Крім того, не було заземлення – два контакти замість трьох.
Згодом ми виправили несправності, навчили мережі на власних даних (зараз їх уже більше ніж мільйон), провели лабораторні випробування точності пристрою та отримали дуже хороші цифри.
У продовженні інтерв’ю Роман розповість про особливості сертифікації медичних гаджетів, причини для обмеження функціоналу Cardiomo, успіхи і проколи стартапу. Не пропустіть незабаром на Highload.
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% украінською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологіи та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: