«IT — це армія навпаки»: історія військового, який увійшов в IT з першої співбесіди, але встиг попрацювати тільки тиждень
Данило Борисенко понад сім років відслужив у армії і в 39 років вирішив увійти в IT. І йому це вдалося — причому з першої співбесіди.
Наразі Данило знову в лавах Збройних сил України захищає нас і нашу країну. Але зміг приділити годину і розповісти журналістці Highload про своє навчання на тестувальника, лайфхаки з пошуку роботи та плани після війни.
Ніколи не думав йти до армії
Моя кар’єра військового почалася 2014 року з першою хвилею мобілізації. До того я ніколи не думав йти до армії в будь-якому форматі і закінчував військову кафедру лише для того, щоб ні в якому разі туди не потрапити. Тому що тоді, коли я закінчував виш, армія — то було страшне: «дєдовщина» і тому подібне.
Але 2014 року я мав формальний статус офіцера в запасі і держава правомірно розраховувала, що я ним є, тому мене мобілізували. Ну а далі вже вчився всьому на практиці.
Мобілізація продовжилась рік, потім я трохи побув цивільним, але роботи було не багато, а війна не закінчувалась, тому я подався в Національну гвардію і п’ять років відслужив там за контрактом. Контракт завершився в червні минулого року.
За цей час я встиг з’їздити на шість ротацій у зону бойових дій, отримати кілька державних нагород. Звільнявся я з посади командира батареї (або, по-піхотному, командира роти) у військовому званні капітана.
Мене трохи бентежив мій вік, але я вирішив спробувати
У виші я отримав магістра математики, тому, можна сказати, що маю профільну технічну спеціальність. Але після випуску і до мобілізації я займався чим завгодно, тільки не математикою. У тому числі працював каскадером.
А коли контракт у Нацгвардії став добігати кінця, я замислився, що хочу робити далі. Мені було вже 39 років, а перед очима стояв приклад молодшого брата — він уже вісім років в IT, працює як data scientist.
Мене трохи бентежив мій вік, але все ж таки я вирішив спробувати — сходити на курси і подивитися, зайде чи не зайде.
Через своє ветеранське минуле на оплату курсів я отримав грант — від проєкту «Воїну — гідна праця». Спеціалізацію Manual QA обрав за принципом найшвидшого закінчення курсів та найпростішого пошуку роботи. По-перше, реклама у фейсбуку всюди про це пише, по-друге, мій брат також рекомендував саме тестування.
Курси тривали два місяці, але я також займався додатково
На курсах, коли я глибше пірнув у професію, я зрозумів, що мені це цікаво і я туди хочу. До того ж у мене добре виходило — на фоні середньостатистичного студента я бачив, що виділяюсь. Допомагало додаткове навчання — курси тривали два місяці й увесь цей час я паралельно щось читав чи дивився на YouTube — і математична освіта.
Насправді, ми не вчили нічого складного, але коли дійшли, наприклад, до технік тест-дизайну, я бачив, що багатьом одногрупникам не зрозуміло, як це працює, тому що вони не знають принципів комбінаторики. Зрештою деякі змирилися і вирішили просто запам’ятовувати, як треба робити. Але, як на мене, це дуже вагомий недолік — не може професіонал робити щось без розуміння, як машина.
Щодо додаткового навчання, наш лектор рекомендував нам три книжки і, наскільки я знаю, я єдиний з групи, хто їх читав. Додаткове навчання в мене займало приблизно стільки ж часу, скільки й основне.
Зі ста резюме отримав тільки дві відповіді і наважився на нетиповий крок
Як і всі, після курсів я почав розсилати резюме і, як і усі, не отримував відповідей. Конкретніше: на сто розісланих резюме в мене було тільки дві відповіді про те, що їх взагалі прочитали.
Проте трохи пізніше я зробив один нетиповий крок — написав пост у фейсбуку про те, що я ветеран і шукаю першу роботу в IT. Один з моїх колишніх колег його прочитав і порадив мені рекрутера з великим обсягом контактів у LinkedIn — Романа Кушнарьова.
Тому я завів профіль на LinkedIn, написав Роману, а він, зацікавившись моєю історією, написав про мене допис. Так мені і запропонували співбесіду в компанії OneReach.ai.
Після співбесіди мені скинули тестове завдання. Я зробив його менше ніж за добу — сидів до третьої ночі. Наступного дня в мене була ще одна співбесіда з лідом, і вже ввечері я отримав офер.
Це здивувало усіх. Коли я подзвонив розказати про це брату, він сказав, що це фантастика і такого не буває.
Мені здається, той факт, що я ветеран, зіграв велику роль. Бо моя тимлідка з Краматорська і з війною вона стикнулася ще 2014-го.
На жаль, пропрацювати я встиг лише тиждень
Але навіть за тиждень я з головою набрався вражень — настільки все в IT не схоже на армію. Я б навіть сказав, це як армія, але навпаки.
Мене багато що щиро дивувало. Наприклад, зранку мені видали ноутбук і під вечір я запитав, де мені його залишити. Виявилося, що можна його брати і додому. А я ж був командиром роти, я навіть саперну лопатку просто так нікому не видавав, не те що ноутбук — без журналів видачі й усього цього.
Тут настільки все простіше, комфортніше — процеси роботи будуються на зовсім інших принципах. Перші дні думаєш, що ти взагалі потрапив в інший вимір.
Але 24-го числа я прокинувся зі звісткою про початок вторгнення, і тепер я знову в армії.
Мрію повернутися до роботи після служби
Мені нема з чим порівнювати окрім армії, але, за моїми відчуттями, OneReach.ai — дуже класна компанія. Навіть у тому, як вони поставилися до мене у зв’язку з мобілізацією. За мною зберегли робоче місце, мені виплачують зарплатню, а також допомагають моєму підрозділу з екіпіруванням, медициною тощо.
Я дуже за це вдячний і мрію повернутися до роботи після служби. За тиждень я зрозумів, що це майже ідеальне місце для мене.
Максимум за законом мобілізація триває рік, може, закінчиться і раніше. І треба буде готуватися до повернення також. Бо тут ситуації бувають різні: інколи можна не спати добами чи спати уривками по годині-півтори. І навіть коли все більш-менш спокійно, ти обов’язково щось копаєш, будуєш, керуєш — 18–20 годин мені є чим займатися.
У таких умовах немає часу читати чи дивитися щось, щоб підтримувати професійні знання тестувальника. І очевидно, що сидіти в м’якому кріслі за ноутбуком — це краще, ніж вічно брудним таскати автомат.
Але я не жаліюся: так склалося, що ми живемо в такий період, коли багато людей пов’язали своє життя з війною. Я звик до цих умов, і я доволі непоганий військовий. Сподіваюся, що буду і доволі непоганим тестувальником.
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% украінською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологіи та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: