Кандидатів у 3 рази більше, ніж вакансій: ситуація на ІТ-ринку складна, але є нюанси
Команда сервісу для анонімного пошуку роботи Djinni оновила свої статистичні дані щодо IT-ринку роботи в Україні. Ситуація, яку ми описували раніше, продовжує повільно погіршуватися.
Що відомо зараз?
Ось головні цифри Djinni станом на середину квітня:
- Кандидати:
42 819 (+812)
- Вакансії:
14 636 (-1 274)
Сам сервіс коментує цей результат таким коротким, але містким коментарем:
Ситуація на ринку праці складна, як і загалом у країні. Треба готуватися, що це буде марафон, а не спринт. Україна переможе.
Якщо візуалізувати ці дані в динаміці, то отримаємо такі графіки:
Djinni коментує графік так:
Розрив між попитом і пропозицією стає все більшим — зараз кількість кандидатів майже втричі перевищує кількість вільних робочих місць.
Графік супроводжують наступним коментарем від Djinni:
Якщо виключити кандидатів, які перебувають у пасивному пошуку, то розрив стає меншим, але спрямування залишається тим самим — кандидатів більше, ніж вакансій.
Графік відвідувань сервісу Djinni як непрямий індикатор динаміки ринку праці повільно відновлюється, але провал також помітний:
Відвідуваність Djinni – 2 млн pageviews weekly vs 3 млн до початку війни.
Що це означає?
На перший погляд, коли дивишся на ці цифри, можна погодитися з висновками фахівців Djinni, що ситуація з ринком роботи в галузі IT в Україні повільно деградує. Ми вже писали про ці тенденції раніше ось тут і он там — поточні цифри це промовисто підтверджують.
Однак, якщо поставити собі за мету проаналізувати ці дані глибше, то можна порадити Djinni зробити аналогічну вибірку без урахування фахівців-початківців (джунів) — просто зрізати цей сегмент у спільній вибірці. Так, якщо зробити вибірку за фахівцями з двома роками досвіду (і вище) + в активному пошуку, то на цей момент ми отримуємо 14k людей у пошуку, які доступні на ринку прямо зараз. Це значення знаходиться в повному паритеті з 14k відкритих вакансій, які також у переважній більшості випадків розраховані далеко не на джунів.
Який висновок можна зробити із цього спостереження? Наша версія полягає в тому, що все не так погано, як здається на перший погляд. Схоже, що війна сильно простимулювала рух «войтівайті», куди разом з катастрофою традиційного ринку роботи кинулося ще більше новачків у відчайдушній спробі знайти в ІТ тиху рятівну гавань. Тому, якщо вихідні дані очистити належним чином, висновки можуть бути набагато цікавішими.
Думки рядових розробників
Ця публікація на сервісі Djinni зібрала величезну кількість живих відгуків та коментарів з боку пересічних розробників, ми спробували відібрати найбільш типові думки. Помітно, що всі мають дуже різне бачення ситуації: від песимістичних, до цілком оптимістичних сценаріїв.
Багато хто дійсно підтверджує, що падає не тільки кількість вакансій, а й зарплати:
Не шукав, але ж зарплати падають, це факт! Надсилають таке, на що до війни і дивитися б не став. $6–8к стануть історією.
Багато хто нарікає на відмову у віддаленому найманні саме українців:
Наймати чувака, якого протягом кількох місяців можуть мобілізувати до армії, не дуже надійно. У нас зараз дуже активно почали наймати казахів і хлопців з Латинської Америки.
Аналогічна думка про вихід іноземних замовників:
Замовники не дуже заглиблюються в подробиці, особливо якщо компанія велика. Просто згортають набір нових співробітників, та й усе. Тим більше є багато контракторів Румунія/Сербія/Казахстан.
І навіть ті, хто встиг емігрувати з України до війни, теж незадоволені.
Я в Європі зараз, і, само собою, тут зарплати нижчі за українські.
Думки дуже відрізняються, багато хто стверджує, що нічого страшного не відбувається:
Тут я абсолютно згоден, тому в мене, наприклад, кількість пропозицій яка була до війни, така і залишилася практично, відвалилися тільки місцеві галери, які я і так ігнорував через пропозиції, у три рази нижчі за ринок.
А ось ще одна спроба пояснити те, що відбувається, різною якістю IT-компаній на ринку, які поводяться по-різному стосовно своїх працівників:
Багато роботодавців просто «кинули» своїх, а багато виплатили компенсації та підтримку.
Також є частою думка про приховане безробіття, коли багато компаній тягнуть час, не звільняючи людей і сподіваючись на швидку нормалізацію ситуації. І це як відкладений попит — обвалить ринок праці ще більше, якщо війна затягнеться.
Скорочують – не знаю. Але багато хто у нас сидить на бенчі.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: