«Не відрізняється від реальності»: Марк Цукерберг показав прототипи нової VR-гарнітури

Робота над Metaverse продовжується — у компанії Meta назвали проблеми, які все ще роблять віртуальну реальність (VR) «ненатуральною», та представили прототипи гарнітури, здатні вирішити ці проблеми. Про це повідомляє Road Tovr .

Що сталося

Meta не приховує, що витрачає десятки мільярдів доларів на Metaverse, більшість яких йде на довгострокові дослідження та розробку через підрозділ Reality Labs. Щоб пролити світло, на що йдуть гроші, компанія запросила ЗМІ, щоб познайомити світ останніми досягненнями компанії.

Meta заявляє, що їхня кінцева мета — це створення зручної, компактної гарнітури з візуальною завершеністю, що «не відрізняється від реальності». Вже зараз є прототипи VR-гарнітури, які є кроками у досягненні цієї мети (але поки що не кінцевий результат).

Прототипи VR-гарнітури, фото Meta

VR недосконала

За словами генерального директора Meta Марка Цукерберга, сьогоднішні гарнітури VR вражають, але при їх використанні, як і раніше, немає жодних сумнівів у тому, що ви дивитеся на віртуальний світ.

У дослідницькому підрозділі Meta Reality Labs Research компанія використовує так званий візуальний тест Тьюринга, щоб уявити планку, якої необхідно досягти. Планка — це момент, коли вдасться переконати візуальну систему людини в тому, що те, що бачиш всередині гарнітури, насправді є реальним. Ця концепція запозичена з тесту Тьюринга й означає точку, в якій піддослідний неспроможний відрізнити реальну людину від штучного інтелекту.

Чотири виклики

Зараз лабораторія працює над створенням гарнітури, здатної пройти цей візуальний тест Тьюринга. Але перед розробниками стоїть чотири ключові візуальні проблеми, які має вирішити гарнітура:

1. варифокальність — здатність фокусуватися на довільній глибині віртуальної сцени з обома основними функціями фокусування очей (бачення цілісної картинки та фокусування на деталях);
2. спотворення — лінзи за своєю природою спотворюють світло, що проходить через них, часто створюючи артефакти, такі як поділ кольорів і розмиття, що робить існування лінзи очевидним;
3. роздільна здатність сітківки — наявність достатнього розширення екрану, щоб відповідати або перевищувати розширенню людського ока і не було жодних ознак пікселівв основі картинки;
4. HDR, який описує діапазон темряви та яскравості, видимі в реальному світі — сьогодні дисплеї (за рідкісними винятками) не можуть належним чином його емулювати.
Курс QA Manual (Тестування ПЗ мануальне) від Powercode academy.
Навчіться знаходити помилки та контролювати якість сайтів та додатків.
Записатися на курс

Цукерберг вважає, що найважливіша з цих проблем — HDR, а точніше — здатність передавати реалістичну яскравість об’єктів. Група досліджень систем відображення в Real Labs створила прототипи для потенційного вирішення цих проблем. Наприклад, перший прототип віртуальної гарнітури Starburst може досягати колосальних 20 000 ніт (одиниць яскравості), тоді як HDR-телевізори високого класу мають близько 2000 ніт.

Також у Meta працюють над тим, щоб помістити всю «начинку» у компактні та легкі окуляри VR.