Рекорд українського IT та як шукати роботу джунам: що розповіли на конференції IT Ukraine
19 травня стартувала онлайн-конференція від IT Ukraine Association ‘Education Talk’. На першому вебінарі Executive Director в IT Ukraine Association Костянтин Васюк і Managing Partner у рекрутинговому агентстві CNA IT International Таїсія Млюзан обговорили загальний стан IT-індустрії під час війни в Україні.
Highload відвідав вебінар і публікує головні тези цієї зустрічі текстом.
Стан української IT-індустрії в цифрах
Асоціація IT Ukraine у партнерстві з IT-кластерами провела дослідження, як війна вплинула на українське IT. У дослідженні брали участь 13 кластерів. З них:
- 63% — компанії до 200 співробітників;
- 27% — компанії чисельністю 200–1200 співробітників;
- 10% — компанії від 1200 співробітників і більше.
Дослідження показало, що індустрія була добре підготовлена до вторгнення — зокрема, компанії мали евакуаційні плани. Проте з моменту початку війни все одно відбулося перезавантаження.
2021 року в українському IT було 285 тис. айтівців. Індустрія платила 23,5 млрд грн податків, отримувала $6,8 млрд від експорту і дуже швидко зростала — на 36% за рік.
Дані за 2022 рік є поки що лише за перший квартал. Але вони все одно вражають: $2 млрд експорту. І це найвищий показник за всю історію індустрії, при тому, що в першому кварталі був один повністю воєнний місяць.
Крім того, згідно з опитуванням асоціації, за час війни компанії зберегли 95% контрактів. Це середній показник: 52% опитаних компаній зберегли 100% контрактів і лише 5% — менше ніж 60%.
У 77% компаній уже під час війни з’явилися нові клієнти.
Айтівці допомагають фронту
Статистика показує, що 3% айтівців пішли служити до Збройних сил України. Ще 9% — служать на кіберфронті.
Крім того, за час війни та на момент опитування IT-компанії перерахували 806 млн грн у благодійні фонди, на гуманітарні цілі тощо. Наразі ця сума вже перевищила 1 млрд грн. До неї НЕ зарахували ті донати, які роблять безпосередньо від себе самі працівники.
Окремо також закуповується обладнання, необхідне для військових:
Попит на релокацію
Більшість компаній релокували співробітників (після початку війни — співробітниць та тих, хто може легально виїхати з України) до кількох країн. Найчастіше (49 компаній) релокацію здійснювали до Польщі. На другому місці (24 компанії) — Німеччина.
IT-асоціація схильна вважати, що з релокованих співробітників, коли ситуація в Україні стане безпечнішою, до країни повернеться більша частина. Але це залежить від багатьох факторів: у тому числі, від того, коли закінчиться війна, — оскільки восени розпочнеться новий навчальний рік і людям, які поїхали з дітьми, буде важче знову міняти місце проживання.
Ось прогнози по частках охочих релокуватися вже після закінчення війни співробітників, на які очікують самі компанії:
- 19% — у компаніях від 1200 співробітників;
- до 18% — у компаніях чисельністю 200–1200 співробітників;
- 25% — у компаніях до 200 співробітників.
При цьому 100% компаній від 1200 співробітників мають намір відкривати офіси в нових країнах — переважно в Польщі.
Робота та її пошук під час війни
З погляду рекрутерів IT-індустрія не в такому гарному становищі. Managing Partner у рекрутинговому агенстві CNA IT International Таїсія Млюзан зазначає, що локальний український IT-бізнес, який мав українських клієнтів, практично повністю заморозив наймання. Але зараз триває робота над тим, щоб переформатувати бізнес і зберегти проєкти.
Крім того, є ще одна проблема, про яку поки що мало говорять. Західні клієнти зазначають, що продуктивність українських команд знижується і не завжди потрапляє в таймінги. Дослідження CNA IT International показує, що до 80% людей волонтерять або займаються побутовими питаннями, тому не можуть витрачати на роботу стільки ж часу, скільки й до війни.
Але якщо дивитися на динаміку ринку, не можна сказати, що все зовсім погано. Глобальний дефіцит IT-фахівців є колосальним — минулого року тільки США були готові працевлаштувати 600 тис. нових співробітників. Тепер потреба зросла ще більше через те, що західні компанії не готові наймати фахівців з росії, і цей попит також спровокував зростання зарплат.
Тому в індустрії відбувається одночасно дуже багато процесів, і все швидко змінюється. Україна для іноземних компаній з одного боку є зоною ризику, з іншого — багато компаній готові допомагати українцям і навіть виділяють квоти для їх наймання.
Українські компанії, які відкривають нові офіси в Польщі та інших країнах, також потребують нових співробітників.
Хоча здебільшого потрібні люди, які вже знаходяться в Європі та мають досвід в індустрії, варіанти для джунів та дистанційні вакансії теж є. Власне, 85% вакансій в ІТ зараз дистанційні. Щодо джунів, найважливіше:
- Знати англійську.
- Розуміти корпоративну культуру — елементарно не спізнюватися на співбесіди, вміти працювати з Google Meet/Teams/Zoom, писати ділові повідомлення тощо.
Таїсія рекомендує подаватися на всі позиції — навіть ті, які нижчі за ваш рівень або трохи за іншим напрямом, але передбачають навчання — і набивати досвід проходження співбесід.
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% украінською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологіи та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: