Рекорд українського IT та як шукати роботу джунам: що розповіли на конференції IT Ukraine
19 травня стартувала онлайн-конференція від IT Ukraine Association ‘Education Talk’. На першому вебінарі Executive Director в IT Ukraine Association Костянтин Васюк і Managing Partner у рекрутинговому агентстві CNA IT International Таїсія Млюзан обговорили загальний стан IT-індустрії під час війни в Україні.
Highload відвідав вебінар і публікує головні тези цієї зустрічі текстом.
Стан української IT-індустрії в цифрах
Асоціація IT Ukraine у партнерстві з IT-кластерами провела дослідження, як війна вплинула на українське IT. У дослідженні брали участь 13 кластерів. З них:
- 63% — компанії до 200 співробітників;
- 27% — компанії чисельністю 200–1200 співробітників;
- 10% — компанії від 1200 співробітників і більше.
Дослідження показало, що індустрія була добре підготовлена до вторгнення — зокрема, компанії мали евакуаційні плани. Проте з моменту початку війни все одно відбулося перезавантаження.
2021 року в українському IT було 285 тис. айтівців. Індустрія платила 23,5 млрд грн податків, отримувала $6,8 млрд від експорту і дуже швидко зростала — на 36% за рік.
Дані за 2022 рік є поки що лише за перший квартал. Але вони все одно вражають: $2 млрд експорту. І це найвищий показник за всю історію індустрії, при тому, що в першому кварталі був один повністю воєнний місяць.
Крім того, згідно з опитуванням асоціації, за час війни компанії зберегли 95% контрактів. Це середній показник: 52% опитаних компаній зберегли 100% контрактів і лише 5% — менше ніж 60%.
У 77% компаній уже під час війни з’явилися нові клієнти.
Айтівці допомагають фронту
Статистика показує, що 3% айтівців пішли служити до Збройних сил України. Ще 9% — служать на кіберфронті.
Крім того, за час війни та на момент опитування IT-компанії перерахували 806 млн грн у благодійні фонди, на гуманітарні цілі тощо. Наразі ця сума вже перевищила 1 млрд грн. До неї НЕ зарахували ті донати, які роблять безпосередньо від себе самі працівники.
Окремо також закуповується обладнання, необхідне для військових:
Попит на релокацію
Більшість компаній релокували співробітників (після початку війни — співробітниць та тих, хто може легально виїхати з України) до кількох країн. Найчастіше (49 компаній) релокацію здійснювали до Польщі. На другому місці (24 компанії) — Німеччина.
IT-асоціація схильна вважати, що з релокованих співробітників, коли ситуація в Україні стане безпечнішою, до країни повернеться більша частина. Але це залежить від багатьох факторів: у тому числі, від того, коли закінчиться війна, — оскільки восени розпочнеться новий навчальний рік і людям, які поїхали з дітьми, буде важче знову міняти місце проживання.
Ось прогнози по частках охочих релокуватися вже після закінчення війни співробітників, на які очікують самі компанії:
- 19% — у компаніях від 1200 співробітників;
- до 18% — у компаніях чисельністю 200–1200 співробітників;
- 25% — у компаніях до 200 співробітників.
При цьому 100% компаній від 1200 співробітників мають намір відкривати офіси в нових країнах — переважно в Польщі.
Робота та її пошук під час війни
З погляду рекрутерів IT-індустрія не в такому гарному становищі. Managing Partner у рекрутинговому агенстві CNA IT International Таїсія Млюзан зазначає, що локальний український IT-бізнес, який мав українських клієнтів, практично повністю заморозив наймання. Але зараз триває робота над тим, щоб переформатувати бізнес і зберегти проєкти.
Крім того, є ще одна проблема, про яку поки що мало говорять. Західні клієнти зазначають, що продуктивність українських команд знижується і не завжди потрапляє в таймінги. Дослідження CNA IT International показує, що до 80% людей волонтерять або займаються побутовими питаннями, тому не можуть витрачати на роботу стільки ж часу, скільки й до війни.
Але якщо дивитися на динаміку ринку, не можна сказати, що все зовсім погано. Глобальний дефіцит IT-фахівців є колосальним — минулого року тільки США були готові працевлаштувати 600 тис. нових співробітників. Тепер потреба зросла ще більше через те, що західні компанії не готові наймати фахівців з росії, і цей попит також спровокував зростання зарплат.
Тому в індустрії відбувається одночасно дуже багато процесів, і все швидко змінюється. Україна для іноземних компаній з одного боку є зоною ризику, з іншого — багато компаній готові допомагати українцям і навіть виділяють квоти для їх наймання.
Українські компанії, які відкривають нові офіси в Польщі та інших країнах, також потребують нових співробітників.
Хоча здебільшого потрібні люди, які вже знаходяться в Європі та мають досвід в індустрії, варіанти для джунів та дистанційні вакансії теж є. Власне, 85% вакансій в ІТ зараз дистанційні. Щодо джунів, найважливіше:
- Знати англійську.
- Розуміти корпоративну культуру — елементарно не спізнюватися на співбесіди, вміти працювати з Google Meet/Teams/Zoom, писати ділові повідомлення тощо.
Таїсія рекомендує подаватися на всі позиції — навіть ті, які нижчі за ваш рівень або трохи за іншим напрямом, але передбачають навчання — і набивати досвід проходження співбесід.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: