Зараз IT-спільноту сильно нервують погані новини звідусюди: про масові звільнення, рецесію, відтік іноземних компаній з України та недалекі перспективи працювати розробником за шмат хліба.
Наскільки це відповідає дійсності, чи варто боятися шукати нову роботу та як привернути до себе увагу роботодавця сьогодні — ми розпитали фахівчинь компанії Jooble. Своїм досвідом та інсайтами поділилися Human Capital Director Анастасія Хижняк та Recruitment Team Leader Аліса Лаговська.
Аліса Лаговська: — Jooble існує на ринку 16 років, останні час ми працюємо на ремоуті. Початок повномасштабного вторгнення залишив певний відбиток на нашій роботі, але внаслідок того, що ми звикли працювати віддалено, більшість процесів були налаштовані — наші фахівці могли працювати з будь-якої локації.
У нас була невелика пауза, перш ніж ми змогли набрати оберти в роботі та працювати так само, як раніше. Кілька днів ми думали над бізнес-моделями та планували, що робитимемо далі, допомагали співробітникам з релокацією. Але вже за тиждень продовжили хайрити — влітку ми вийшли на ті об’єми найму, які в нас були ще у 2021 році. Рік війни не зупинив наш розвиток як компанії в цілому.
Анастасія Хижняк: — В нас не було масових звільнень, але були моменти, коли треба було зупинитись та трохи подумати. Jooble більш відомий через агрегатор вакансій, але він не є єдиним нашим продуктом. Є інший, який довгий час був орієнтований на український ринок у зв’язку зі стратегією розвитку. З ним довелось трохи робити півот щодо того, які клієнтські ринки обирати для пошуку. На цьому проєкті були невеликі скорочення, однак ми спробували всіх людей розмістити в межах компанії, знайти їм інші позиції.
З позитивного — влітку минулого року у нас отримав фінансування та почав розвиватись ще один напрямок, який стосується інновацій. Це стартап-студія Jooble Venture Lab, яка розвиває додаткові продукти. Зараз ми готуємось до запуску двох MVP. Є ще один продукт, але він на зовсім початковій стадії. Весь минулий та цей рік питання інновацій є досить нагальним. Хоча агрегаційний бізнес успішний, приносить гроші, працює у 69 країнах світу, нам не хочеться зупинятись на цьому успіху.
У перший день вторгнення ми оголосили про вихід з рф та рб, також використали локальні версії сайтів з пошуку роботи Jooble в перший місяць війни, щоб донести правду до росіян про воєнні злочини їхньої армії та керівництва країни (за що нас неодноразово блокували). Хоча до початку повномасштабної війни це були досить прибуткові для нас ринки, але вихід звідти не був не питанням. Ми також обірвали зв’язки з клієнтами, які були пов’язані з росією — наприклад, Head Hunter.
А. Х.: — У нас були співробітники, які певний час знаходились на окупованих територіях Харківської області, пережили окупацію, потім переїхали до Києва. Коли почались блекаути, вони жартували: «Ми просиділи в окупації на Харківщині, нам блекаути абсолютно не страшні — ми знаємо, як виживати». Люди зараз на це реагують з гумором, намагаються рефлексувати про свій досвід. Але були у нас і такі важкі кейси.
А. Л.: — Ми помітили, що велика кількість компаній почала наймати спеціалістів з-за кордону. Багато компаній перелаштовували свої процеси, щоб мати можливість наймати спеціалістів за межами України. Щодо нас, це був не новий досвід: ми й раніше мали команди в інших країнах через ремоут, тому наші рекрутмент-процеси дозволяли це робити. Не треба було нічого перебудовувати.
Стосовно спостережень — багато компаній втратили клієнтів, тому їм довелося або скорочувати частину свого персоналу, або їх спеціалісти самі вийшли на ринок праці та почали розглядати нові вакансії. Таким чином на ринку праці збільшилася кількість фахівців мідл- та сеньйор-рівнів, готових спілкуватися про нові можливості. Відкритих до співбесід, які б не відбулися. Це дало змогу нам та багатьом компаніям найняти крутих людей. Таким чином в команду інновацій, коли ми тільки запустили цей напрямок, набрали класних спеціалістів.
Не можна сказати, що для айтівців ситуація на ринку стала патовою. Круті експертні спеціалісти потрібні, компанії їх утримують, вони мають більше можливостей знайти роботу.
Для джуніор-фахівців зараз складніша ситуація, бо їх дуже багато. Крім купи курсів, ще проходила державна програма ІТ Generation, яка допомогла багатьом людям увійти в ІТ. Тож на ринку праці з’явилось дуже багато джунів.
Але у компаній не було і немає так багато пропозицій для молодих фахівців. За статистикою, є десь 5-10% з усіх вакансій, які закриваються джуніор-спеціалістами, але джунів на ринку набагато більше. Тому серед них велика конкуренція, для них знайти роботу — це великий челендж.
А. Л.: — Лише трохи. Ми не помітили, що сеньйор-спеціалісти масово шукають роботу або масово знижують очікування від компаній. Зараз вони готові спілкуватися, чого раніше не було. Але це не означає, що вони готові прийняти перший-ліпший офер. Адже серед компаній-працедавців, які шукають сеньйорів, теж є висока конкуренція за цих фахівців. Зміна в тому, що вони стали більш відкриті до спілкування.
А. Х.: — Ми на цьому тижні дивилися свіжу статистику Djinni зі зміною медіани зарплати. Там вказані верхні рамки по спеціальностях, мовам програмування, досвіду. Місяць від місяця продовж року можна помітити коливання, однак вони не є кардинальними. За статистикою, Senior Python розробники в січні-лютому 2023 року (порівняно з цим же періодом у 2022 році) трохи пішли вниз, але якщо подивитися на графік ширше, можна побачити, що показник то підіймається, то спускається. Немає різкого спуску, сильного просідання ринку.
А. Х.: — Нещодавно спілкувалися з Вікою Наливайко — це CEO BazaIT, вони зараз роблять опитування українських компаній стосовно того, яка у них стратегія найму. Є такі компанії, які весь минулий та теперішній рік більше дотримуються найму в Україні. Таким є кейс Jooble — ми наймаємо за кордоном, але наша основна стратегія — це наймання українських фахівців.
Одночасно є компанії, які абсолютно відмовилися працювати з українським ринком через нестабільність ситуації. Особливо я таке чую від аутсорсингових, аутстафінгових компаній. Це не завжди їх власний вибір, а вимога їх клієнтів. Продуктовий бізнес більш стабільний в цьому плані, бо ми самі можемо вирішувати, де наймати, оцінюємо ризики.
Наприклад, коли була ситуація з блекаутом, всім співробітникам видали потужні павербанки, якими можна двічі зарядити ноутбук, обладнали офіс двома генераторами, закупили обладнання для супутникового інтернету Starlink. Самі вирішували, наскільки ризикована для нас ситуація та як працювати.
В аутсорсі та аутстафі клієнти спричиняють певний тиск, вони не хочуть працювати з високоризиковою країною. Є великі компанії, які раніше співпрацювали з українськими спеціалістами. А зараз в них така політика, що ти, як спеціаліст, навіть поїхати в Україну не можеш. Я була на тренінгу з менеджеркою, вона українка — дівчина розповідала, що не може поїхати додому, бо їй забороняє статут компанії. Тому дуже приємно, що деякі продуктові компанії продовжують наймати в Україні, але це не є стовідсотковим вибором для всіх.
А. Х.: — Ситуація не катастрофічна, я знаю лише про окремі випадки.
А. Л.: — Ми, спілкуючись з кандидатами, розуміємо, що ситуації, коли компанія ухвалює рішення не розглядати кандидатів з України, а шукати їх за кордоном, зазвичай в аутсорсингових, аутстафінгових компаніях. Але й там, й там можуть бути виключення. Погоджуюсь з Настею — це не є катастрофічною ситуацією. Можливо, на початку повномасштабного вторгнення, коли всі завмерли, могла бути тимчасова пауза у найманні. Але згодом компанії все одно продовжували хайрити в Україні.
А. Х.: — Нещодавно робили дослідження з MacPaw (вони були ініціаторами, ми приєднались як партнери) про employer brand українських техпродуктових компаній. Перше питання, яке ставили айтівцям під час опитування, було: «Що наразі для вас є важливим у роботодавці?».
Утворився такий собі топ вимог:
Якщо раніше в топі було щось про зарплату чи інше, то зараз саме це стало найважливішим — на що дивляться кандидати, про що вони запитують на співбесідах.
Моменти, пов’язані з технічним забезпеченням, теж стали більш важливими: чи є у компанії генератор, чи є Starlink, щоб був безперебійний доступ до інтернету, павербанки.
Айтівцям важливо, яка саме техніка використовується. Ми під час війни перейшли на MacBook як на перший ноутбук, який видаємо співробітникам, бо він тримає довше заряд. Суто з практичних розрахунків.
Також айтівцям важлива можливість працювати віддалено, за кордоном. Навіть ті люди, які зараз знаходяться в Києві, думають, що робити, якщо ситуація загостриться. А це може статися в будь-який момент, ми не можемо це передбачити. Якщо людина виїде в село, інше місто, на іншу локацію, чи не втратить вона при цьому роботу? Бо є компанії, які кажуть: «Ці позиції тільки в Україні. Ми не хочемо стикатись з тим, що ти виїдеш за кордон та нам доведеться сплачувати тобі вищі податки в інших країнах».
А. Л.: — Мабуть, тут ще варто додати фактор стабільності компанії. Розробники хочуть бути впевненими, що компанія витримає у таких непростих умовах і вони не залишаться без доходу. «Наскільки ваш бізнес стабільний?» — це те, що кандидати запитують поруч з тими питаннями, які ми тільки-но проговорили.
А. Л.: — Зараз окремо трапляється так, що компанії користуються ситуацією та наймають одну людину на кілька посад за копійки. Але трешові вакансії були завжди, не сказала б, що у всіх роботодавців зараз виросли вимоги до всіх кандидатів. Трохи збільшилась конкуренція у мідл- та сеньйор-спеціалістів. Якщо ти маєш декілька класних кандидатів, обираєш між ними більш прискіпливо, ніж раніше.
Серед джуніорних спеціалістів конкуренція значно зросла за рахунок того, що на одну вакансію приходить 100 резюме. Ти як роботодавець маєш визначитися, з ким будеш рухатись далі. Більш детально розглядаєш резюме, окрім цього для джуніорних вакансій компанії пропонуєш тестові завдання, перевірку хард- або софтскілів, щоб визначитися, хто впорається краще з тією чи іншою роботою. Тому серед джуніорних позицій конкуренція значно зросла, а от серед мідлів та сеньойрів — навряд чи.
А. Х.: — Так. Щодо джуніор-спеціалістів, ми теж працюємо у деяких напрямках зі світчерами. Та рекомендація, яку ми їм даємо: вчіть англійську. За статистикою, Djinni кандидати, у яких рівень англійської хоча б хороший Intermediate або Upper-Intermediate, Advanced, мають набагато більше шансів знайти собі роботу з-поміж кандидатів з таким самим досвідом в IT. Медіана зарплати навіть для сеньойр-спеціалістів з хорошою англійською у середньому вища.
Чому так? Багато компаній почали диверсифікувати свої ризики та вирішили мати хоча б частину команди за кордоном. Тому компанії, де першою мовою спілкування була українська, змінюють це правило — збільшується попит на знання англійської серед технічних спеціалістів.
А. Х.: — Це адаптивність. Світ зараз постійно змінюється, ми не можемо робити довгострокове планування. Тому зміни стають нормою. Якщо людина може швидко пристосовуватися, змінювати підхід до роботи, переплановувати свої задачі відносно того, що відбувається, це виводить кандидата у топ.
А. Л.: — Так, вміння адаптуватися — це, мабуть, буде найважливіший скіл для кандидатів, які зараз будуть шукати роботу, знаходячись в Україні. Для компаній дуже важливе вміння співробітника пристосуватись до обставин, щоб організувати свою роботу, якщо ти переїжджаєш. Може відбуватися дуже багато складного та страшного, але вміння з цим впоратись у людини має бути.
А. Л.: — Перше — англійська, вчіть її. Друге — пишіть супровідний лист. Це прикольна штука, але мало хто його пише. Намагайтесь щось дізнатись про компанію, в яку відправляєте своє CV. Уважно прочитайте вакансію та подумайте, чим можете бути корисним. Згадайте якісь петпроєкти, фріланс-роботи, виконане технічне завдання — будь-що, що може показати досвід. Бо багато хто вважає, що декілька місяців десь попрацював в офісі — це не є важливим, не буду казати. А компанії це може бути важливо, адже то теж якийсь багаж знань. Все це намагайтесь висвітити у своєму CV або супровідному листі.
Лист пише лише один з 20 кандидатів, і це вже його дуже вигідно відрізняє від конкурентів.
А якщо він там напише декілька слів про компанію, куди подається, то ціни йому нема.
А. Х.: — У резюме на західному ринку є графа Summary, де коротенько описуєш свій досвід — у двох-п’яти реченнях. Вона зазвичай знаходиться згори резюме — там де ім’я, контакти. В Україні цю графу мало хто додає, але це теж можливість додати наративу. Тобто ви пропонуєте не просто сухі факти типу: «Я світчер, походив 5 місяців на такі-то курси», а розповідаєте, чи ваш колишній досвід є релевантним до позиції, на яку ви подаєтесь. Бо люди працювали у командах, робили якісь проєкти (навіть якщо вони не дотичні до ІТ) і отримали певні знання, навички.
Наприклад, можна написати: «Я вмію брати ініціативу, повністю вести проєкт, доводити його до завершення та бачити, як він розвивається». Так ви отримаєте можливість проаналізувати свій досвід та вигідно описати його під ту позицію, на яку подаєтесь.
А. Л.: — І головне: треба розуміти, що пошук роботи — це теж робота, у яку треба інвестувати час, сили, знання. Для джуна це складно, але це важливо. В ідеалі — складіть план, як ви будете шукати роботу, та дотримуватися його. Не здавайтеся, якщо декілька компаній не відповіли. Хтось відповість. Головне — продовжувати це робити.
А. Х.: — Дуже важко прогнозувати на рік, бо зараз в усьому світі, не тільки в Україні, є очікування рецесій. Вони можуть статися, а можуть — ні. У світі є тенденція у великих компаніях на масове звільнення. Через скорочення IT-ринок зміниться на ринок компаній, а не кандидатів. Зараз є тенденція того, що відбувається насичення ринку кандидатами. Але це може змінитися. Важко щось точно прогнозувати.
А. Л.: — Якщо говорити про позитивну сторону, ми віримо в те, що переможемо. В Україну прийдуть багато компаній-партнерів з інших країн, бо всі й так знали, які у нас класні спеціалісти. Зараз, коли наші люди десь поїхали або працюють на іноземні компанії, у керівників є можливість дізнатись це на практиці, перевірити скіловість. Навіть ми самі, коли шукаємо фахівців в Україні та закордоном, розуміємо, що у нас класні специ. Важко спрогнозувати, в який саме період, але ми віримо в те, що з часом до нас прийдуть багато компаній. Це по-новому оживить ринок праці, допоможе розвиватись як ІТ, так і іншим індустріям.
Корпорація Microsoft в світлі останніх подій вирішила прив'язати зарплати керівників до функціонування систем безпеки: якщо…
Українські програмісти створили безплатну гру-головоломку Lağoda QT. Кожен рівень — вірш одного з видатних кримськотатарських…
Корпорація Microsoft оголосила про підтримку української мови у Copilot для Microsoft 365. Українська мова входить…
Корпорація Google запустила реєстрацію задля участі в безплатній програмі Startup School: Gen AI. Програма безплатна…
В квітні на ринку праці збільшилася кількість вакансій для IT-фахівців. На DOU та Djinni спостерігались…
Китайський стартап SpacemiT представив MuseBook — ноутбук на базі восьмиядерного процесора K1 RISC-V, орієнтований на…
