Інструкцію, як завести блог на Highload та опублікувати в ньому щось, можна подивитися тут. Але спочатку радимо почитати на цій сторінці, для кого та як ми пишемо.
Для кого ми пишемо
Наша головна аудиторія — розробники, причому переважно досвідчені. За даними опитування, яке ми провели у себе в Telegram-каналі, 51% наших читачів — мідли, сеньори чи менеджери C-level (тобто, наприклад, CTO). Розробників-джунів – ще 20%.
Але є й інший сегмент — ті, хто тільки вчиться розробці, поки що придивляється до сфери IT або вже працює в ній, але на нетехнічних спеціальностях (продакти, проджекти, HR). Таких маємо ще 29%.
Що їх об’єднує? Інтерес до технічної сфери та корисного контенту. Ще в одному опитуванні 67% читачів відповіли, що їм важливі насамперед технічні тексти — як писати код, як налаштувати все так, щоб працювало.
Важливо, щоб цей контент був добре запакований. Наприклад, 50% читачів люблять формат добірок – корисних ідей, сервісів, застосунків тощо.
Інший варіант, як подати корисний контент, – через особисту історію. 37% читачів Highload кажуть, що люблять читати на нашому сайті інтерв’ю з людьми зі світу IT, 27% – цікаві особисті історії релокейту за кордон, 19% хочуть читати більше кар’єрних історій.
Як ми пишемо
Ми намагаємось розмовляти з нашою аудиторією однією мовою. Ми робимо ставку на розмовне та жартівливе, дружнє та поважне спілкування — тобто на «ви», але з «привіт!» замість «привіт, вельмишановні читачі».
В усередненому варіанті це мова 30-річного чоловіка-розробника із Києва. Якщо хочете його краще зрозуміти, зайдіть на будь-який IT-форум або неофіційний Telegram-канал. Це іронічний, іноді навіть саркастичний тон, часто недовірливе ставлення до локальних і глобальних IT-гігантів, але водночас — непідробний інтерес до реальних інновацій та корисних технологій.
Про чоловіків зрозуміло. А що з фемінітивами?
Ми не забуваємо і про те, що приблизно третина нашої аудиторії — жінки, частка яких в ІТ постійно зростає, у тому числі й на технічних спеціальностях. Їхні колеги-чоловіки поки що лякаються слова «розробниця», але в нас щодо фемінітивів є просте правило: вирішує, чи використовувати фемінітив у назві своєї посади, та, хто її обіймає. Ми уточнюємо це в розмові або орієнтуємось на те, як посада вказана в соцмережах.
Складні терміни вашим читачам і так зрозумілі?
У текстах допустимі галузеві терміни й навіть англіцизми на кшталт «задеплоїти» — там, де вони справді відбивають реальну мову розробників і допомагають їм краще зрозуміти, про що йдеться. Але якщо терміни відносяться лише до одного конкретного сегмента розробки, краще давати їм пояснення в дужках — потенційний читач, навіть досвідчений, не може розбиратися відразу в усьому.
А ось у ширшому контексті англіцизмів на кшталт «челендж» чи «фаундер» краще взагалі уникати — «випробування» та «засновник» замість них не ускладнять, а лише полегшать сприйняття тексту.
Моя колонка мала чудовий заголовок. Навіщо ви поміняли його на якийсь безглуздий?
Хороший заголовок – половина успіху тексту. Коли ми їх вигадуємо, то намагаємося не лише передати зміст статті чи колонки, а й зачепити читача — дати йому зрозуміти, що цей текст принесе йому корисні знання чи важливі емоції. Якщо зачепити читача не вдається, ми вигадуватимемо ще й ще раз — інакше текст так і залишиться недооціненим і загине в невідомості.
А гіперпосилання в тексті можна ставити?
Так. Вони будуть у форматі nofollow, і UTM-мітки в них додавати не можна — це вже комерційна послуга. Але ви можете поставити посилання на свій профіль у соцмережах, сайт своєї компанії або на захід, який плануєте провести.
Які колонки нам не потрібні
Ті, що написані не для програмістів, а з розрахунку на якусь іншу аудиторію — потенційних інвесторів, клієнтів, власників бізнесу, вашого гендиректора. Поставте собі запитання, яке щодня ставимо собі ми: «Чому це має бути цікавим розробникам?».
Ті, які не ґрунтуються на практичному досвіді. Нікому не цікаво читати про те, чому важливо стежити за безпекою вебсайтів, — до того моменту, поки ви не розповісте, як ви не встежили за своїм і втратили на цьому купу грошей або роботу. Якщо своїх історій немає, але розповісти щось важливе все одно хочеться, подумайте про приклади зі світового досвіду.
Ті, у яких немає жодного корисного знання. Ми можемо щиро порадіти за вас, коли ви успішно виконали черговий контракт на розробку корпоративного застосунку для клієнта або вийшли на ринок Східного Тимору, але, на жаль, знання про це ніяк не допоможе іншим розробникам, а отже, і читати про це ніхто не захоче. Але, можливо, під час розробки ви рішуче змінили свій підхід до IT-архітектури й готові розповісти чому, а ваші співробітники хочуть поділитися деталями складної адаптації до життя в Південно-Східній Азії? Це зовсім інша річ!
Ті, у яких є неперевірені затвердження. Якщо ви пишете, що 75% розробників ненавидять браузер Safari, а новий фреймворк підвищує швидкість розробки в 3,5 раза, будь ласка, наводьте джерело цих даних.
Що ми найбільше любимо в колонках
Приклади коду — це найкорисніше, чим ви можете поділитися з іншими розробниками. Усі відразу захочуть сказати вам спасибі (або пояснити, у чому ви не маєте рації).
Ілюстрації — суцільний текст без картинок читати важко. Додайте туди схеми архітектури, скриншоти роботи сервісу, сайту або застосунку, фотографії автора (якщо це розповідь про кар’єру), види італійських озер (якщо це історія про релокейт), врешті-решт слушні для нагоди меми: програмісти теж люди й люблять посміятися.
Легкий стиль — уявіть, що ви розповідаєте історію своєму знайомому в барі, а не пишете дипломну роботу в університеті. Так вас точно зрозуміють, захочуть дочитати текст до кінця, написати коментар і влаштуватися до вас на роботу.
Лаконічність — текст, довший за 5000 знаків, подужати нелегко, особливо посеред робочого дня під наглядом начальника або з телефону в метро — а так їх і читатимуть найчастіше. Якщо не вкладаєтеся в цей обсяг, подумайте, чи не варто розбити ваш текст на серію статей?
Особисті думки – розкажіть усім, за що особисто ви ненавидите JavaScript. Повірте, це буде набагато цікавішим, ніж зберігати об’єктивність — ви не журналіст, ви можете собі це дозволити.
Як полегшити життя редактору
Ми використовуємо «лапки-ялинки» та довге тире — ось таке.
Числівники до десяти краще писати літерами, тисячі скорочувати тис., а мільйони — до млн — до речі, після цього скорочення крапка не ставиться.
Використовуйте слово «цей» замість «даний» — так писали тільки в підручнику з алгебри.
«Однак, проте» — коли ви востаннє чули, щоб хтось вимовляв це вголос? Ось і в текстах воно теж не потрібне.
Будь ласка, уникайте пасивного стану. «Я задеплоїв новий білд» замість «новий білд був задеплоєний мною».
Не перевантажуйте текст дієприкметниковими зворотами. Якщо речення неможливо вимовити вголос і не збившися при цьому з дихання, швидше за все, його складно буде й дочитати. Зробіть речення коротшими, використовуйте більше дієслів.
Уникайте штампів і канцеляризмів. Вони викликають довіру лише в читачів районних газет, в інтернеті ж реакція зворотна — одразу здається, що автор не розуміється на питанні і тому ховається за шаблонними фразами.
Знайшли новий незрозумілий термін у тексті? Поясніть його в кількох словах. Якщо немає часу пояснювати, залінкуйте. Важливо: лінк повинен вести на перевірений сайт («Вікіпедія», офіційний сайт компанії або сервісу).
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.