Під час кіберстриму від «Європейської асоціації програмної інженерії» EASE IT-бізнесмени поговорили про криптовалютний ринок в Україні, поділилися баченням, у які монети вкладатися та відповіли на найпопулярніші питання, що виникають у кожного з нас у цей непростий час.
Нижче — пряма мова президента EASE та IT-бізнесмена Владислава Савченка, міжнародного бізнесмена та фаундера Partner Trade Тимофія Бондарчука, блокчейн-експерта та бізнесмена Романа Годза.
Зміст:
1. Як дізналися про війну в Україні
2. Як почувається український бізнес
3. Взаємодія з іноземними партнерами
4. Як криптовалюта вплине на бізнес
5. Ризики легалізації крипти для банківської системи
6. Що таке Web3 і як це пов’язано з криптовалютою
7. Топ -5 монет, на які варто звернути увагу
8. Про хмарні послуги
24 лютого о 15:00 у мене мав би бути рейс, ми збиралися в Дубай на конференцію. Близько 05:00 моя дружина прокинулася зі словами: «Гроза, мабуть». І полізла у телефон перевіряти погоду. Я відповів: «Яка гроза, лягай спати». І тут у мене починає дзвонити телефон, це був мій партнер із США: «Ромо, терміново збирайся, у вас війна почалася». Я відповів: «Костю, яка війна, ти про що?»
Блокчейн-експерт та бізнесмен Роман Годз / Скріншот
Моя полеміка закінчилася після другого вибуху. Тоді я зрозумів, що це не гроза. Ми за 15 хвилин зібралися та поїхали всією родиною. Ми живемо під Києвом, тож це одразу було голосно. Ми поїхали спочатку до Білої Церкви, потім до Вінницької області. Отямився я тільки наступного дня і почав розуміти, що відбувається.
Зрозумів, що роботу моєї IT-компанії потрібно перебудувати у напрямку DDoS-атак. Група наших програмістів була також у Вінницькій області, ми винайняли приміщення старої школи, обладнали у ній робочі місця та почали працювати на благо держави. Придбали близько 2000 серверів. Робили все, що могли.
Спочатку дуже акуратно купували все через крипту, потім вже без жодних акуратностей — зрозуміли, що треба працювати. А потім перейшли на більш знайому нам тему — автоматизацію. Зрозуміли, що є проблема, пов’язана з логістикою, комунікацією між благодійними фондами та тими, кому потрібна допомога. І ми почали автоматизувати процеси, щоб усе працювало плавніше.
Зараз я перебуваю у Варшаві і звідси організовую ці процеси.
Я летів з Лос-Анджелеса в Дубай, була пересадка в Стамбулі. Я сів у літак в одному світі, а вийшов в іншому. На пересадку у мене була лише година, тому я біг шукати свій гейт. І по ходу дістав свій телефон та побачив стрічку новин. Тіло ще кілька хвилин продовжувало бігти, а я читав робочі чати та повідомлення від рідних про те, що в Україні почалася війна.
Фаундер Partner Trade Тимофій Бондарчук / Скріншот
Тільки через 40 хвилин, поки не зробив пару дзвінків, я зрозумів, що валіза полетіла у Дубай, а я залишаюся тут. Годин шість я просидів, намагаючись зрозуміти, що робити, як вивозити сім’ю.
Зараз ми перебуваємо у Бухаресті, намагаємося працювати звідси.
Мій торгівельний бізнес спочатку ліг на 100%. Зрозуміло, що б’юті-сегмент — це не дуже актуально. І в мене десь на два чи три тижні він зупинився повністю, 50 співробітникам я вирішив платити, тому що не хотів розпускати колектив.
Першого тижня ми вирішували питання, пов’язані з релокацією, це був той ще процес, бо хтось застряг під Києвом у зоні активних дій — і це зайняло багато часу, щоб усі були в безпеці.
Сьогодні торгівельний бізнес в Україні працює приблизно на 5%. Я прочитав статтю з приводу так званого індексу помади: що гірша ситуація в країні, то більше помади продається. І я зрозумів, що можна щось робити, і ми почали робити.
Для мене Україна є однією з великих частин бізнесу, тому що ми доставляємо вантажі з Китаю в Україну, з України до США, Канади, ОАЕ та інших країн. І він зупинився на місяць. Ним, фактично, ніхто не займався. Основне завдання було організувати свої процеси безпеки, родичів та команди. Кілька людей із команди протягом трьох тижнів перебували під Києвом у дуже небезпечних місцях.
Згодом я поговорив з більшою частиною своїх клієнтів, які експортують товари з України, вони дуже оптимістично налаштовані, незважаючи на війну.
Релокують виробництва до західної частини України, виводять команди на виробництва там, де це можливо та безпечніше. Ми перевезли більшу частину київського складу до західного регіону країни. Зараз організовуємо ланцюжок експорту та імпорту комплектуючих через Польщу.
Є історія із санкціями з погляду підтримки України. Близько 70% технологічних компаній вийшли із росії. Їм за деякий час потрібно буде десь розміщувати свої R&D-центри, шукати розробників, крутий менеджмент. Це, звісно, буде Україна. Але треба закінчити палаючий етап у країні.
Президент EASE та IT-бізнесмен Владислав Савченко / Скріншот
Є момент: я нещодавно телефонував німецьким партнерам і ось що почув.
Вони дотримуються санкційності. Але Україна — ризикова зона, зона конфлікту, ті контракти, які є, вони продовжуються, але є команда не укладати нових.
Компанії SAP та Accenture надають близько 10 тис. робочих місць для IT-фахівців в Україні. Це велика загроза ринку IT. Нас начебто всі підтримують, але нових контрактів не дають через ризики. У перші тижні для мене стало відкриттям, що українське IT — протиударний бізнес, тому що замовники — за кордоном.
Але з’явився момент, який прибирає цю протиударність вже за три місяці, коли починають закінчуватися перші контракти. І якщо тенденція продовжиться, отримати нові контракти буде складно, працевлаштувати фахівців буде практично неможливо.
За моїми підрахунками, розмір ризиків становить щонайменше 0,5 млрд євро річних. Це стільки наша країна мінусує валютних надходжень в IT.
Під час укладання нових контрактів ми зіткнулися з мікроменеджментом. У багатьох сферах фінансування для України скоротилося або його зовсім прибрали. Проте наші підприємці намагаються виходити з ситуацій.
Українські підприємці повинні мати якийсь інструментарій, яким вони можуть лавірувати та отримувати проплати у зв’язку з ризиковістю України. На цьому тлі новина про появу PayPal у країні дуже класна.
Друга гарна новина — про легалізацію криптоактивів, у яких я бачу чудову можливість навіть зараз, не треба нічого більше чекати. Компанії, які хочуть токенізувати бізнес, можуть намагатися отримати юрисдикцію, яка дружить із криптовалютами, криптоактивами, криптопроєктами. Web3 — це вже історія про Україну.
Перше, що треба враховувати — є політика держави, а є політика компанії. І ризик-менеджмент оцінює ситуацію та плюс-мінус розуміє ризики. Думаю, вони бояться, бо не знають, що буде завтра.
Закінчення війни — це буде точка, коли з’явиться розуміння, і компанії зможуть вже щось планувати.
Але, з іншого боку, велика підтримка у тому, що Україна — це бренд, з яким можна працювати. І зараз нас підтримують ті партнери, з якими ми не співпрацювали раніше.
Наприклад, усі мої конкуренти з Польщі дзвонили мені першого ж дня і запитували, чим можуть допомогти. І допомагали. Думаю, пізніше це питання вирішиться і схема виробиться. Ми знаємо, де зосереджено світовий IT-інтелект, і він нікуди не подінеться. Думаю, це питання домовленостей із кожною компанією. Будуть якісь прошарки, які гарантуватимуть, вони не повністю підуть у співпрацю з іншими країнами.
Вся ця підтримка дуже відчувається. Але все, що стосується фізичних грошей, люди відповідають: «Ми тебе підтримуємо, ми можемо зробити донат, можемо допомогти сім’ї чи співробітникам, але цього разу заплати наперед». Хоча раніше завжди була кредитна лінія.
Ми розуміємо, що у багатьох компаній зараз переддефолтний стан.
З мого боку припускаю, що потрібно буде виводити бізнес за кордон щодо переговорної частини. А ті 50 людей команди, які перебувають у Чернівцях, будуть другим бекендом для західних замовників.
Тому що одна справа укладати договір із європейською чи американською компанією, де є люди, з якими можна завжди побачитися та поспілкуватися. І рахунок у банку в Європі, а не в Україні.
Впевнений, що зараз багато компаній замислилися над тим, що треба буде щось запускати за межами країни. Глобально Україна має великий економічний та бізнес-потенціал.
Мій бізнес з погляду платежів досить олдскульний. Ми працюємо практично з усіма світовими платіжними системами.
Наприклад, здебільшого всі американці працюють лише з банківськими рахунками. Європейські підприємці або підприємці з України використовують платіжні системи, якщо вони мають
на них надходження. З погляду крипти, будь-яке просування криптовалюти — неминуче майбутнє.
Коли я казав, що ми приймаємо різні заявки — і від волонтерів, і від приватних осіб, від фондів чи ТрО на закупівлю та перевезення амуніції чи іншої допомоги, і мені хлопці з ЗСУ кажуть: «Ось тобі список, гроші у нас є, але все в USDT» .
І навіщо мені намагатися знаходити лазівки, щоб офіційно це купити довше в інших країнах, якщо я можу зробити це у два кліки? Як тільки можна буде легально робити платежі та конвертувати валюту у крипту та назад, у нас з’явиться багато нових ніш та бізнесів. По-друге, вони будуть чистими, коли буде зрозуміле оподаткування, це стане великим притоком і нових робочих місць, і грошей, і податків.
Це моя улюблена тема, тому що крипта — моє хобі, я знайомий із нею з 2016 року. Тоді вона сприймалася як піраміда і обман. З початком війни я часто чую від людей, що вони врятували свої гроші, тому що вони в USDT. Нарешті настав час, коли люди не долари обмінюють, а вкладають у крипту, її почали сприймати.
В Україні ухвалили закон, який легалізував усе пов’язане з криптою, вона вже прирівнюється до більш звичних для нас грошей. У магазині нею не можна розрахуватися, звісно, але це реальні активи, які можна передавати.
Якщо у додаток «Дія» додати блокчейн-технології, це буде криптоспільнота. Та криптоспільнота, де кожна людина за допомогою блокчейну та свого телефону вирішуватиме ті речі, які до неї мають відношення.
Те, що відбувається в Швейцарії, коли в невеликих громадах збираються всі разом, піднімають руку і ухвалюють якісь закони — так само буде у нас, коли ти, сидячи на дивані, ухвалюватимеш рішення в державі. І ось Web3 допоможе це швидко зробити. Якщо зараз подивитися на весь світ, то Україна — це квінтесенція.
Ми переможемо, це питання часу, але залишиться багато розрухи, багато голодних і розумних людей, які хочуть чогось досягти, багато грошей, які увіллє Захід. І те, що треба буде будувати з нуля. То чому б не взяти Web3-технології, у яких вже навіть законодавча база готова і не почати робити нову формацію держави? Мені здається, це дуже круто.
Найцікавіше, що у криптоіндустрії велика кількість грошей. По-перше, це пов’язано з хайпом та перегрівом. Коли наш президент їздив до Кремнієвої долини зустрічатися з інвесторами, я там теж був на той момент.
Цікавий момент був на зустрічі зі Stellar. Це американська компанія, яка спочатку будувала свій зв’язок, гаманці, зв’язок із картками криптовалютного світу зі справжніми надрукованими грошима.
Вони будували цю історію через Ripple, сторонню платформу. Потім вони зрозуміли, що за цим майбутнє та написали свою власну технологію.
І вони українському уряду ще тоді, півроку тому, запропонували електронну гривню на технології Stellar та готові були виділити на це шалені гроші.
Наразі Україна перебуває на такому етапі, коли криптосвіт ще формується. Не можна сказати, що він уже розвинений і ти скрізь можеш зі своїми біткойнами або іншою криптою щось досить легко зробити. Але розуміння того, що це початок чогось більшого, вже є.
Ми зараз на такому роздоріжжі, коли великі компанії, яким цікаво отримати кейси, готові безоплатно інвестувати. І таких прикладів дуже багато. Тобто кожен хоче збудувати якусь історію. Це класна можливість для України отримати ці гроші, розвиватись та відбудовувати країну.
Кіберстрім від «Європейської асоціації програмної інженерії» EASE / Скріншот
Я скажу більше: тільки в Україні я знаю 10 людей, які за два місяці готові релізнути e-гривню. Нині це взагалі нескладно. Для цього потрібно трохи політичної волі та й усе. Тим більше це буде потрібно для країни, щоб швидко її відновлювати.
Я роблю ставку, що це неминуче, і прикладатиму багато зусиль для цього. Після перемоги все це запуститься і буде дуже круто.
Банки нікуди не подінуться, вони приймуть цю технологію і почнуть її ефективно використовувати. В них тільки з’являться конкуренти у вигляді криптобірж. Але така конкуренція завжди призводить до розвитку. Відсутність конкуренції — це погано.
У цьому питанні є деякі побоювання та страх конкуренції між криптобіржами й банками. Це стримуючий фактор для розвитку. Але зараз весь блокчейн без зв’язку з матеріальним світом не має сенсу. Так само як і IT.
Зв’язок і той, хто може поєднати дві промисловості, в місці стику починають набувати цінності. Яка цінність біржі? У біржі є обхідні шляхи та зв’язки України з матеріальним світом у вигляді фіатних грошей. Грошей справжніх, коли ти можеш вкласти, наприклад, $100 у термінал та отримати умовно USDT. А потім за них купити якусь монету чи проінвестувати якісь проєкти.
Тут дуже класна аналогія з необанками. Тому що ти починаєш розуміти, що банки, які будуть лояльніші до бірж, законодавча база яких дозволить розгортати ці біржі та пов’язувати фіатні («справжні» та «несправжні» гроші з криптобіржами) — ті й виграють.
Законодавча база — це точка зв’язку. І якщо за рахунок цього у нас почне розгортатися більша кількість бірж, які зможуть нормально офіційно працювати, працювати з банками, банки розумітимуть, як ця технологія влаштована. Тому що банки дуже старовірні та незрозуміле їм не підходить.
Так само зараз і з криптовалютами відбувається.
Крок, коли є зрозуміле законодавство і з’являються проєкти, які можуть поєднати справжній світ із блокчейн-технологіями — у цьому криється мільярдна капіталізація, гроші, захід інвесторів.
Щоб відповісти на це питання просто, потрібно сказати, що таке Web1, Web2 і Web3:
Це якась квінтесенція демократії у чистому вигляді, де все є прозорим і є чітке уявлення, що це свобода в інтернеті. При цьому там є всі інструменти, які притаманні блокчейну (оплата будь-якою валютою, створення цієї валюти) — це все буде Web3.
У мене зараз близько 50 монет, може, трохи більше.
Ось моя думка:
Нещодавно знайомий запитує мене про крипту і каже: «Навчи мене». Цей запит чую дуже часто. Я зрозумів, що це нелегко. Я завжди питаю у відповідь: «Ти хочеш бути причетним до крипти?» Коли відповідають «так», я питаю, наскільки людина ризикова/неризикова. Більшість відповідає, що ні.
Тому всім раджу найпростіше, що є у крипті (як у реальному житті депозити) — DeFi (децентралізовані фінансові сервіси). Це найяскравіший приклад Web3, коли можна покласти свою монетку типу USDT під 7-15% річних. Це не так багато, але стабільно, зрозуміло.
Це найчіткіша інвестиція, яка зараз доступна для неризикових хлопців.
Я вірю в те, що рано чи пізно наші діти використовуватимуть крипту на тому самому рівні, як ми самі користуємося гривнею-євро-доларом. Поки що перебуваю на етапі вивчення. Якщо говорити про перші дотичні, то, природно, це USDT. Я дивлюся на це як принцип конвертації buy-and-hold .
Беру монети, які функціональні з погляду мого бізнесу, які швидко конвертуються, умовно прогнозовані. Будь-який інвестор намагається визначати собі якусь зону. Якщо це історія про підприємництво, інвестиції, інструментарій, то цим потрібно займатись, це потрібно вивчати. І вкладати гроші туди, в чому розумієшся.
Це коли українські підприємці чують про 7-15% річних, то для них це не так багато. А ти назви ці відсотки тим, хто робить 3% річних у Кореї чи Гонконгу. Для них 13% — це щось нереальне.
Досить довго Україна рухалася до того моменту, коли державні структури можуть запускати та користуватися хмарними сервісами. Як спойлер для себе бачу, що це можливості руху до paperless economy та cashless economy.
Це те, що допоможе державним сервісам запускати різноманітні цифрові сервіси та повністю піти від папірців. Ми користуватимемося різноманітним серверним обладнанням, яке необов’язково має стояти у міністра цифрової трансформації. Це крок далі, коли приватники можуть допомагати державі, коли держава може відкривати нові сервіси.
Серед резидентів «Європейської асоціації програмної інженерії» є хлопці з GigaCloud, які на першому або другому місці серед українських компаній саме за обігом, які надають хмарні сервіси. Я думаю, що ухвалення закону про хмарні сервіси їм дуже допоможе у взаємодії, зокрема, з держструктурами.
Купувати сьогодні сервери — це анахронізм
Вважаю, що це ще один інструмент для розвитку України після перемоги. Думаю, що слава про наші кібервійська вже розлетілася всім світом.
У нас тут найкращі розуми з погляду IT-технологій, інженерії, безпеки — про це знають всі. І отримати підряди, відкрити R&D-центри бажатиме практично кожна компанія.
І ще цікавий момент для фахівців. Я був в Ужгороді та познайомився там із хлопцями, які були співзасновниками Apostera. Компанія займається доповненою реальністю для авто, для навігаторів та взагалі взаємодій з мультимедійною системою автомобіля. Таких спеціалістів від сили 10 000 у всьому світі.
Умовно 100 людей знаходяться тільки в цій компанії і цю компанію купив Samsung (через свою дочірню Harman/Kardon) за десятки мільйонів доларів. Це хлопці з України. І це свідчить про те, що великі проривні речі робляться у нашій країні. Для мене стало відкриттям конкретної людини, яка займалася розробкою навігаційних систем та мультимедійних систем для Mercedes, BMW.
Наша асоціація запустила платформу, яка також ґрунтується на ідеї «нам не потрібні донати, дайте нам роботу». Ми розміщуємо там активні команди та IT-ресурси, які є у наших резидентів, а також компанії, які хочуть приєднатися до цієї ініціативи.
Є мінусові нотки щодо того, що Rozetka складно, вони ледве відродили свою діяльність, скоротили 450 осіб, «Нова Пошта» скоротила 250 осіб в IT-відділі. Але в той же час ми намагаємося! Ось ці мізки є у доступі, є купа різних крутих експертиз, які можна купити в Україні. І за достатньо адекватні гроші.
І вже йдуть запити. Ми навіть там жодного платного трафіку не купували, просто про нас почали писати. І вже німецькі, американські компанії розміщують свої заявки про проєкти та хочуть працювати з Україною. При тому, що ми у стані війни. І це дуже круто.
Я бачу, що коли ми переможемо, Україна від США в плані якості та грошей не відрізнятиметься, в Україні інженер коштуватиме $200 на годину.
Ми станемо світовим центром всього: фінансів, блокчейну, технологій, крутих компаній.
Як я розумію, що це юридична основа для того, щоб не витрачати шалені бюджети на закупівлю серверів. Усе IT сидить у хмарах і розуміє, що це вигідно.
Для мене це буде покращення у плані, що коли державні проєкти перейдуть на загальний стек технологій, спроститься процес взаємодії. І покращиться швидкість.
Є побоювання, що хмарні послуги — це небезпечно. Але можу з упевненістю сказати, що ті нормативи, бази та те, що використовують у держорганах, — минуле століття. І мені страшно, коли дані зберігаються на сервері. Я знаю, які у нас є фахівці з безпеки. До речі, ІТ-війна зараз це добре підтвердила. Мені здається, що команда Anonymous з українським громадянством у паспортах.
Коли після перемоги люди зрозуміють, що є закон про хмарні сервіси і туди підтягнуто безпеку, то це буде ідеальне рішення.
Більше того, Volkswagen та BMW зупинили виробництво, бо в Україні війна, бо всю проводку роблять в Україні. Насправді у нас є багато чого. І після перемоги це все проявиться. Раніше не було бренду «Українець». Шкода, що такою ціною, але зараз українці отримають свою частину слави, всі зрозуміють, хто ми такі.
Після перемоги одним із ринків, що найбільш розвиватиметься, буде воєнка. І якщо наші айтівці почнуть взаємодіяти з новою школою, ми дуже вирвемося вперед.
Наприклад, побудувати електронний паркан за допомогою сучасних технологій.
Все, що пов’язане з розвитком хмарних сервісів, все, що буде пов’язане з електронними деклараціями, — це буде показником нової держави, весь світ так не працює. Україна серед передових країн, де дуже тісний зв’язок між бізнесом і державою.
Головний мотиватор бізнесу в нашій країні переходити на хмару — СБУ 🙂
Коли вперше приїхав до США, то був 2007 рік. З того часу я постійно пов’язаний із Америкою. І перші 10 років мені доводилося розповідати про країну, все пояснювати. Сьогодні, принаймні, в Європі, якщо ти кажеш що ти з України, тебе в ресторані безкоштовно пригощають, йде величезна кількість респекту та допомоги.
Зазначу, що таке сприйняття України не лише, тому що йде війна, що нас шкода — ні. А те, що ми даємо нормальну відсіч рашистам, що ми відстоюємо, що ми тримаємо. І це у всьому світі викликає повагу.
32-річний розробник безпеки інформаційних систем Агентства національної безпеки Джарех Себастьян Далке отримав 22 роки в'язниці…
Українська компанія Flytech представила розвідувальний безпілотний літальний апарат ARES. Основні його переваги — недорога ціна…
MC.today разом з Асоціацією IT Ukraine і сервісом моніторингу та аналітики згадок у ЗМІ та…
Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону. Про це повідомила у Брюсселі…
В Збройних Силах України з'явився жіночий підрозділ з БПЛА. І вже проводиться конкурсний відбір до…
GitHub анонсував Copilot Workspace, середовище розробки з використанням «агентів на базі Copilot». За задумкою, вони…