- УКУ — беззаперечний лідер рейтингу університетів, КПІ ім. Сікорського — на 8-й позиції.
- Понад 90% айтівців мають вищу освіту або здобувають її, і тільки 4% не рекомендують нинішнім абітурієнтам здобувати вищу освіту.
- 77% студентів і недавніх випускників рекомендували б нинішнім абітурієнтам ЗВО в Україні, 19% — за кордоном.
- 79% нинішніх студентів українських університетів вчаться повністю онлайн.
- Більшість студентів київських ЗВО, як і університетів, розташованих поблизу лінії бойових дій, вчаться повністю онлайн.
- Тільки два університети в рейтингу вчаться переважно офлайн — УКУ та ХНУ (м. Хмельницький).
- 34% студентів вважають очне навчання більш ефективним, а 30% — дистанційне навчання.
Лідери рейтингу
Як і в рейтингах 2019 і 2020 років, Український католицький університет впевнено посідає перше місце за всіма показниками. Університет готові рекомендувати його студенти та випускники (середня оцінка — 9,3 бала з 10). А айтівці, які тут вчилися, можуть претендувати на високі зарплати й добре знають англійську.
На другому місці Харківський національний економічний університет ім. Кузнеця, який теж традиційно на перших сходинках у рейтингу завдяки хорошим відгукам від колишніх студентів-айтівців (у 2019 році він був четвертим).
Серед київських університетів у першій п’ятірці Національний університет ім. Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія». Студенти та випускники, як завжди, активно рекомендують Могилянку абітурієнтам (середня оцінка — 8,7 бала з 10), і цим вона завдячує високому місцю в рейтингу. Ті, хто вчився в КНУ ім. Шевченка, не так позитивно оцінюють свій університет, проте високі зарплати його студентів і випускників, а також їхнє хороше володіння англійською, забезпечили університету місце на початку рейтингу.
Серед новачків рейтингу — Одеський національний університет ім. Мечникова, який потрапив до першої п’ятірки завдяки непоганим оцінкам від студентів і випускників та їхньому знанню англійської.
Державний університет телекомунікацій і Сумський державний університет ділять 6-7 позицію в рейтингу завдяки високим зарплатам своїх випускників і студентів і їхній готовності рекомендувати ЗВО.
Найбільший ІТ-університет України КПІ ім. Сікорського — на 8-й сходинці рейтингу. Попри високі зарплати студенти і випускники КПІ скептично відгукуються про свій виш. Їхня готовність рекомендувати його отримала 6,4 бала з 10, що нижче від середнього рівня за всіма університетами.
Найбільші львівські університети — ЛНУ ім. Франка і «Львівська політехніка» — посідають місця всередині рейтингу та мають приблизно однакові показники за рівнем зарплат студентів і випускників, їхнього рівня англійської та готовності рекомендувати виш. Близькі до них показники має і Харківський національний університет радіоелектроніки.
На 12-й і 13-й сходинках університети з Дніпра: Дніпровський національний університет ім. Гончара та «Дніпровська політехніка». ДНУ ім. Гончара, як і в попередні роки, отримав низькі оцінки від своїх студентів і випускників (6,4 бала з 10), проте за рівнем зарплат айтівці, які тут вчилися, — у першій п’ятірці. Айтівці з «Дніпровської політехніки» не можуть похвалитися таким рівнем зарплат, проте набагато краще оцінюють свій досвід навчання в університеті (7,4 бала з 10).
Хмельницький національний університет і Київський національний економічний університет вперше потрапили до нашого рейтингу і посіли 14-те і 15-те місця. Основна перевага ХНУ — високі зарплати його студентів і випускників, КНЕУ — досить високий рівень володіння англійською.
Студенти й випускники Одеської політехніки (16-те місце в рейтингу) найчастіше не готові її рекомендувати нинішнім абітурієнтам (5,6 бала з 10). Водночас розробники, які тут вчилися, отримують досить високі зарплати.
Чернівецький національний університет ім. Федьковича (18-те місце), як і в попередні роки, отримав високі оцінки від своїх випускників і студентів, вони готові його рекомендувати нинішнім абітурієнтам (8,4 бала з 10). Проте зарплати айтівців, які тут вчилися, нижчі від середнього рівня, те саме стосується знання англійської мови серед них.
До останньої п’ятірки рейтингу потрапили три харківських університети: Харківський авіаційний інститут ім. Жуковського (17-те місце), Національний університет ім. Каразіна (19-те місце) і Харківський політехнічний університет (20-те місце). Ці університети близькі за рівнем зарплат розробників, які тут вчилися, проте ХАІ та ХПІ рекомендують набагато частіше (оцінка — 7,3 з 10), ніж ХНУ ім. Каразіна (5,5 з 10).
Не увійшли до першої двадцятки цього року Запорізька політехніка, НАУ і ВНТУ. Готовність рекомендувати Запорізьку політехніку — на середньому рівні (6,9 бала з 10), проте рівень знання англійської серед студентів і випускників найнижчий з-поміж усіх університетів у рейтингу. НАУ і ВНТУ отримали низькі оцінки від своїх студентів і випускників (5,3 та 5,5 бала з 10), також опитані учасники з цих університетів погано знають англійську.
77% студентів і випускників рекомендують обирати виш в Україні
Ставлення до університетів серед айтівців неоднозначне. Хоча більшість ІТ-фахівців мають вищу освіту, часто вони критично відгукуються про свої навчальні заклади.
Згідно з даними зарплатного опитування DOU за грудень 2022 року, 87% українських айтівців мали вищу освіту, а 6% були студентами ЗВО. Серед айтівців до 28 років ситуація схожа: 80% мають ВО і ще 12% нині навчаються. Лише 4% нинішніх студентів і випускників вишів не радили б іншим здобувати вищу освіту.
77% нинішніх студентів чи випускників університетів, які працюють чи планують працювати в ІТ, рекомендували б абітурієнтам свій виш чи інший виш в Україні. 17% радили б їхати вчитися за кордон (у 2019 році таких було 24%).
Водночас нинішні студенти готові рекомендувати свій університет на 6,9 бала з 10, недавні випускники на 6,8 бала, а середні оцінки різних університетів коливаються від 5 до 9 балів. У коментарях респонденти радять одночасно з навчанням у виші проходити курси чи навчатися самостійно, а не сподіватися, що університет дасть всі знання, потрібні для роботи.
Більшість студентів українських вишів мають достатні знання для початку роботи в ІТ. Найчастіше айтівці починають працювати вже з 3–4 курсу (50%) чи пізніше (21%).
57% студентів і випускників очікували від університету знань за фахом, і тільки 38% отримали їх
Здобувачі освіти передусім очікують, що в університеті їх навчать опрацьовувати інформацію, «навчать вчитися» (61% студентів і випускників), вони отримають знання для роботи за фахом (57%), а також знайдуть коло друзів та однодумців (54%). На отримання знань за фахом найчастіше сподіваються студенти 1–2 курсів (64% обрали це як причину вступити до університету). Випускники частіше вказують на роль університету як місця, яке формує навички роботи з інформацією (71%) і дає коло друзів та однодумців (60%).
Українські університети частково справджують ці сподівання. 55% опитаних вважають корисними навички роботи з інформацією, випрацьовані у виші, 50% — коло друзів та однодумців, сформоване в університеті. Водночас тільки 38% назвали корисними знання за фахом, здобуті в освітньому закладі.
Досить слабко ІТ-університети прокачують таку навичку, як робота в команді: лише 37% опитаних відзначили її серед корисних надбань у виші. Знайомство з ІТ-компаніями та практичну роботу теж не можна назвати сильною стороною українських ЗВО: тільки 30% вважають, що університет їм у цьому посприяв.
70% айтівців до 28 років вчилися на спеціальностях, пов’язаних з інформаційними технологіями
Більшість айтівців, які вже працюють, вчилися на спеціальностях, пов’язаних з інформаційними технологіями (комп’ютерні науки, інженерія ПЗ, комп’ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека) — 70% тих, хто взяв участь в нашому опитуванні. Ще 19% здобули освіту в галузі технічних чи точних наук.
53% нетехнічних ІТ-фахівців теж вчилися на комп’ютерних, технічних чи точних науках.
Тільки 9% айтівців здобули освіту в галузі суспільно-гуманітарних наук. Найчастіше це фахівці з HR і рекрутингу (74%), маркетингу та продажів (61%), менеджменту проєктів (32%). 14% аналітиків навчалися на суспільно-економічних науках, 11% тестувальників — на гуманітарних.