«Можна говорити з рівнем В1 так, щоб звучати як С1»: лайфхаки з англійської від розробника в Британії

Англійська в IT — це і широкі можливості працевлаштування, і вища зарплата, і можливість вчитися по найсвіжіших матеріалах. Її користь неможливо переоцінити. Герой сьогоднішнього інтерв’ю розкаже, як ефективно вчити англійську, якщо мобільні застосунки чи онлайн-курси для айтівців вам не допомагають.

Ілля Журавель прийшов в ІТ ще у далекому 2007: всі ці 16 років він працює фронтенд-розробником на фрілансі — з різними технологіями, фреймворками, під різні платформи. З них 10 років фахівець живе у Британії та має рівень англійської С1. Спойлер: ні, життя серед нейтівів не допомагає.

Далі — розповідь героя від першої особи.

Англійська в IT — це обов’язково

ІТ завжди було переплетено з іноземними мовами. Якщо інші професії локалізовані до однієї країни — ті ж лікарі мають змогу вчитись по російськомовним чи україномовним підручникам, матеріалам наукових робіт рідною мовою, протоколам лікування МОЗ, то для розробників такого ніколи не було. Якщо ти хочеш розібратись в нових технологіях, тобі дуже пощастить, якщо будуть ресурси хоча б англійською. Це було очевидно, ще поки я навчався в інституті. Всі це розуміли. Навіть мої батьки-програмісти, які працювали в часи СРСР, казали: «Програмування — це англійська, без варіантів».

Знання мови важливо, тому що більшість матеріалів, нових розробок англійською йдуть до нас з США. У Китаї зараз величезний ринок, зі стартапами, але ми нічого звідти не бачимо. Здебільшого все йде зі Штатів. Всі айтівці Європи розмовляють англійською через те, що найбільший ринок — у Штатах.

Я зараз живу в Британії, мій рівень англійської, можна сказати, С1+. Я цілеспрямовано вчився, хотів отримати C2 Proficiency (CPE). Це найскладніше, що можна було вигадати, але навіщо воно мені, я так і не зрозумів, тому і не складав екзамен. Проте навчання було цікавим, дуже багато дізнався нового про англійську мову та про себе.

Як я починав вчити англійську

Мій шлях до вивчення мови почався з семи років, коли мені до рук потрапив підручник Валентини Скульте «Англійська для дітей». Старезний, 50-х років, з картинками. Мене мама саджала після школи, я там вивчав Present Indefinite. Ніякої граматики мені не пояснювали. Тому невдовзі я кинув це заняття, всю школу виїжджав на залишкових знаннях — я був повним нехлюєм, а підручник Бонка був мені до одного місця.

Потім пішов вчитись на мехмат. На другому курсі прийшов у International House (це мовна школа), де мене протестували і якимось магічним чином виявився рівень Intermediate. Це був шок для всіх. Але з того моменту я вирішив вчити мову систематично: почав ходити тричі на тиждень на групові заняття в International House. Я й досі вчуся: зустрічаю щось нове і вивчаю, розбираюсь у різних акцентах, використовую різні стилі не тільки в письмовому, а й в усному спілкуванні — наприклад, на співбесідах.

Щодо вивчення мови: зараз майже всі школи використовують новий підхід — кембриджський (забудьте про старі радянські підручники), де намагаються навчити чотирьом різним скілам. Є навичка спілкування, сприйняття на слух, читання та письма. Але, наприклад, в International House на письмо не дуже зважатимуть. 

Написанню есе, електронних листів, оглядовому переказу не вчать на курсах, бо воно дуже мало кому треба. Це можна здебільшого вивчити самостійно. На курсах більше вчать читати, слухати, говорити.

Як айтівцю вчити англійську сьогодні

Перш за все треба розуміти, що айтівцю потрібна англійська для певних задач на роботі. Є певні функції, які айтівець має виконувати, використовуючи англійську мову:

• читання технічної документації;
• ведення кореспонденції — на всі електроні листи треба буде відповідати англійською;
• присутність на дзвінках із замовником та розуміння, що він каже;
• спілкування.

У перших трьох випадках все залежить від того, звідки йде інформація. Якщо ви читаєте статтю, вам треба розуміти граматичні конструкції, які там використовуються, ті слова, які там вживаються. Хоча це займе багато часу, цей скіл можна напрацювати самотужки. Просто брати та читати зі словником. У мережі є безліч підручників з англійської граматики, де розібрані всі граматичні конструкції — вони вам допоможуть в опануванні читання.

З листами те ж саме. Крім того, автор електронного листа, на який вам треба відповідати, задає певний тон подальшої бесіди. Тому ви маєте володіти великим інструментарієм граматичних конструкцій та стилістик, щоб доречно відповідати. Бо це може бути не тільки лист з якимось питанням по роботі, а скарга — з формальним тоном або ні. В формальних листах використовуються певні слова, вони мають починатись та закінчуватись певним чином — зі словами ввічливості, ви маєте використовувати певні фрази. В неформальних вже можна «гульнути». Загалом вивчити письмо — це найпростіше, бо є певні структури в дуже обмеженій кількості.

Якщо у вас є розуміння цих структур та словниковий запас у 500-1000 слів, цього вистачить, щоб відповідати на всі листи.

Зі сприйняттям на слух ще важче. Бо там людина говорить, з неї слова виходять, а далі її розуміють або ні — це вже не її проблема. Тут до незнайомої вам іноземної мови додаються мовні особливості цієї людини, акцент, регіональна специфіка. Англійська британців може відрізнятись від англійської американців, є свої особливості в австралійців — а це досить активна і численна публіка. Зі свого досвіду скажу, що всі вони намагаються, щоб їх розуміли, їх можна перепитувати. Найскладніше із французами — просто стріляйся. Вони не хочуть запарюватись, бо їх акцент французький і «він прекрасний».

Якщо ви хочете сприймати на слух британців, то слухайте британців, починаючи з випусків ВВС, де все просто та зрозуміло, закінчуючи фільмами Гая Річі, якщо у вас вистачить терпіння. Можна паралельно піддивлятись граматику, читати субтитри, і тоді буде дуже просто навчитись сприймати мову на слух. Коли ви дивитесь відео з субтитрами, ваш мозок може співставляти фрази та граматичні конструкції з тим, як ті ж фрази «вилітають з рота» у людей. Це допоможе. Плюс у тому, що слуханню можна навчитись самостійно вдома, нікого не чіпаючи.

Вчитися говорити — найскладніше

Останній скіл, який треба розвивати, це усне мовлення. Не дивлячись на те, що спілкуванню, яке потрібно здати на співбесіді, найлегше навчитися, його найважче практикувати. Бо, якщо ви вчитесь самостійно, хто виправить те, що ви говорите? Хто скаже, чи забуваєте ви якісь артиклі, модальні та допоміжні дієслова?

Лайфхак, як навчитись говорити з рівнем В1 так, щоб звучати як С1: просто не робіть помилки з артиклем та не забувайте про do, does — допоміжні дієслова.

Намагайтесь використовувати правильно побудовані речення тільки в Present Simple, Past Simple, Future Simple, Present Continuous. Якщо ви зможете висловлювати свої думки, обмежуючись простими реченнями, то буде складатись уявлення, що ви дуже компетентно володієте англійською. Бо у реальному житті люди так і спілкуються: складають багато простих речень в оповіданнячко, розповідаючи про свій день. Складні речення з підпорядкуванням — то для літератури, в розумінні британців.

Так, з одного боку, спілкування — це простіше, бо вам треба менше граматики, менше словникового запасу, але водночас треба, щоб ваша мова майже сяяла. Якщо у вас А2, а хочете скидатися на В2, ваша проста мова має бути відшліфованою та сяяти. Якщо ви читаєте чи слухаєте, ваша задача — просто розуміти контекст речення, а де там артиклі та коми — не має особливого значення. Головне — розуміти, про що написано. Можете прочитати дві сторінки тексту за 5 хвилин і все добре зрозуміти — все, ви переможець. Граматика вам не дуже потрібна.

Але коли доходить до спілкування, тут треба не сприймати вже створене, а самому творити. Складність у тому, що ми звикли спілкуватись з українською або російською граматикою, бо вони дуже схожі. Але побудова речень в англійській дуже відрізняється — ви маєте будувати речення інакше.

Ми починаємо в дитинстві вчити англійську з абетки. Знаємо, як вимовляються певні звуки. Потім починаємо вчити слова. Нас це дуже тішить, бо ми знаємо, як сказати англійською «кішка». Бігаємо, тикаємо на звірятко, кажемо «кішка». А от коли доходить до складання слів у речення, ми продовжуємо використовувати структуру речень нашої рідної мови. Тобто будуємо речення так, як українською, і вставляємо англійські слова. Найбільше це помітно, коли починається гіпотетизація. На це в англійській є 1-й, 2-й та 3-й Conditional statements.

Як «приборкати» розмовну англійську

Треба вчити не тільки окремі слова, а й цілі речення, а потім у ці конструкції підставляти слова, щоб змінити контекст. Вчити діалоги у школі насправді не було повним ідіотизмом. Просто ми не розуміли, що в діалогах треба запам’ятовувати, якого він типу — формальний чи ні, хто з ким спілкується. Якщо у речень різний тон, вони будуть по-різному побудовані, різні слова будуть використовуватись.

Тому для початку можна вивчити прості речення в Present Simple, Past Simple і з ними просто на 5+ пройти будь-яку співбесіду. Але треба, щоб вони з вас лилися — впевнено і без помилок. Тому що, якщо ви зробили помилку і вам на це не вказали (або ви її не помітили), ви, скоріш за все, її повторите.

Як у слуханні, тут вам допоможуть англомовні фільми та серіали — там є діалоги. Люди всі говорять однаковими реченнями, вони повторюються. До того ж, ділова англійська досить обмежена. Берете діалог і дивитесь: «Ага, ситуація схожа до тої, в якій я був. Вони використовують у спілкуванні з колегою чи начальником такі-то речення». І запам’ятовуєте. Англійці знають цілі речення, вони не орієнтуються на окремі слова. Ви говорите ціле речення, і тоді вони на нього реагують.

Щоб практикувати розмовну мову, найефективніше — це знайти нейтива і розмовляти з ним, якщо він готовий вас вчити. Або йти в групу, де вас вчитель буде виправляти, підказувати, давати «домашку». Якщо ви з кимось спілкуєтесь у тематичному чаті, де практикують англійську, то запишіть себе на відео, передивіться розмову. Нюанс в тому, що за говоріння і слухання відповідають різні ділянки мозку — вам може здаватись, що ваша вимова краща, ніж є насправді.

Спершу буде трохи крінжово. Але ви швидко почуєте, що ви говорите, і воно не буде співпадати з діалогом з серіалу «Друзі» або ВВС. Ви чуєте, як ви намагаєтесь це сказати, а виходить взагалі не те. Ви будете це аналізувати потім, думати, як виправити ці помилки. Я так зробив разів десять, і деякі помилки виправлялись. До речі, це було, коли я вже жив в Англії.

Є міф, що люди потрапляють в англомовне середовище, і в них англійська «вибухає». Це не так.

Якщо ви не вчитеся систематично чомусь новому, не проводите роботу над помилками, то кращою ваша мова не стане. Є польські будівельники та електрики, які живуть тут 15 років, і дай бог, щоб у них В1 був. І нормально — він електрик, йому нічого не треба.

Процес навчання — це процес роботи над помилками. Якщо ви не зупиняєтесь і не розмірковуєте «А що я зараз говорю? Що я тільки-но прочитав? Чи це Present Simple?», а просто чекаєте, коли мова покращиться сама собою, то це не зробить вас з В2 на С2.