«Працюємо в темпі драм-н-бейс». Як виробляють українські безпілотники «Гор» від Airlogix

У Віталія Колесніченко — засновника компанії Airlogix, був незвичайний шлях до розробки безпілотників. Віталій походить із сім’ї енергетиків: цю професію мав його батько, дідусь та прадід, він продовжив традицію — закінчив теплоенергетичний факультет КПІ, працював в енергетиці, потім в ІТ. Але не полишала мрія про розробку літаків — у вільний час сам майстрував квадрокоптери. А у 2020 році заснував стартап Airlogix з виготовлення  вантажних безпілотників.

Але повномасштабна війна змінила роботу на 180 градусів — Airlogix почав виготовляти БПЛА для військових. Найвідоміша розробка — безпілотний авіаційний комплекс «Гор», в який входить три літаки та наземна станція.

До речі, саме такий комплекс зараз вкрай потрібен розвідникам 47 окремої механізованої бригади «Ма́ґура». Щоб допомогти зібрати гроші на нього, а це – 5,7 млн грн – візьміть участь в «Аукціоні відплати» в цьому Telegram-каналі, який триватиме з 23 до 27 листопада. Отримайте в обмін на донат для ЗСУ один з численних трофеїв просто з «нуля». Долучайтесь, дочекайтесь 23 числа, обирайте лоти та ставайте власниками оригінальних або декорованих українськими митцями та художницями «сувенірів»! Умови, правила і перший розіграш трофея вже чекають на вас тут.

Нашій редакції вдалося побувати на виробництві Airlogix та прослідкувала шлях виготовлення повітряних розвідників від дерев’яної моделі у відділі конструкторів до готової «пташки», яка відправиться на фронт.

Планів йти в оборонну галузь не було

Перше, куди ми потрапляємо — «центр прийняття рішень» Airlogix — кабінет Віталія Колесніченко. Перед робочим столом «стіна трофеїв»: годинник з пропелером, тубус від РШГ – подарунок від військових, розписана гільза… Все — про війну. І наше небо тепер — також.

Ми починаємо спочатку — як з мрії про літаки, енергетик в четвертому поколінні вирішив заснувати стартап з виготовлення безпілотників. Як каже сам Віталій, тоді не було планів працювати у воєнній галузі:

«В той час держава ще не фінансувала подібні проєкти. Ми обрали сферу доставки та розробили каргодрон. У 2021 році представили повнорозмірний макет на виставці в Лас-Вегасі, ним зацікавилися інвестори з Південної Кореї. Вони готові були виводити наш дрон на свій ринок, але настало 24 лютого. Вони нам сказали: «Ми в вас віримо, але до побачення».

 

Коли члени команди Airlogix вивезли сім’ї в безпечне місце, почали думати, як допомогти Збройним силам, сконтактували з військовими та з’ясовували, що потрібен дрон-розвідник: «Це найшвидше, що ми могли зробити на той момент, — каже Віталій – в травні 2022 року злетів перший прототип БПЛА «Гор», виготовлений з піни, а в серпні зразки поїхали на фронт, щоб отримати відгуки від військових».

Після цього прототип дороблювали — перейшли на композитні матеріали, вдосконалювали оптику, зв’язок, GNS-приймач. У квітні 2023 року Airlogix отримала від Міноборони допуск до експлуатації й в липні підписали державний контракт на виготовлення безпілотного авіаційного комплексу «Гор». До нього входить також навчання пілотів, яке проводиться на базі військової школи «Боривітер».

Віталій горить своєю справою і зізнається, що не вигорає.

«Я вже не уявляю іншого життя. Відчуваю, що я там, де маю бути. Особливо, якщо порівняти з ІТ – там ти не можеш доторкнутися до того, що робиш, а тут — так. Це неймовірні емоції, коли літак злітає, але коли падає… це капець»

Підприємець додає, що зараз попит на БПЛА навіть більший, ніж можливості українських виробників. Проте конкуренції між ними немає: «Я можу подзвонити іншому виробнику, щоб порадитись стосовно якоїсь розробки. Разом формуємо і стратегію спілкування з державою».

В Airlogix також постійно підтримують зв’язок з підрозділами, які користуються їх БПЛА — відгуки допомагають оптимізувати роботу.

«Буває дзвонять, коли щось не виходить, ми консультуємо їх телефоном. Або, якщо серйозна поламка, нам відправляють літак поштою, ми ремонтуємо і повертаємо».

Але іноді літаки забирають не через поламку, а на модернізацію.

«Зв’язок, оптика — все еволюціонує, тож міняємо, щоб бійці могли бачити через 80-кратне наближення, наприклад».

Зараз в команді Airlogix вже понад 60 людей і запит все ще є: від маляра до DevOps інженера та фахівців, які будуть збирати БПЛА, адже у компанії виробництво повного циклу.

Коли ми закінчуємо розмову і виходимо з кабінету, по коридору проходить чоловік в білому халаті. Віталій пояснює: «Щоб не замурзатись». Вочевидь, це фахівець з відділу конструкторів. Але перед тим, як його відвідати, потрібно заглянути в кабінет до конструкторів, де роблять розрахунки від яких залежить чи полетить літак.

Відділ конструкторів: «Працюємо в темпі драм-н-бейс»

У кабінеті конструкторів є на що подивитися — літаки всюди. Різних розмірів і з різних матеріалів: від піни до дерева та карбону. 

Головний конструктор Микита пояснює: «Крім серійного виробництва ми у великій кількості займаємося прототипуванням. Ось, наприклад, модель камікадзе, над якою зараз працюємо». Микита показує на невеликий літак, що балансує на стелажі.

Головна ідея, щоб його могла збирати некваліфікована людина/

«Це буде, як конструктор Lego — є деталі та інструкція, і люди, котрі зараз в’яжуть сітки на потребу фронту, зможуть збирати літаки. Незабаром ми запустимо цю модель у серійне виробництво, щоб люди вже збирали 20 на тиждень, далі — більше».

Тут і модель довоєнної розробки Airlogix. Микита згадує: «За два дні до війни ми вже отримали результати її польоту. Повинні були розробляти перший масштабний прототип, але не встигли. Швиденько зібралися і змінили вектор на розвідник».

Його модель теж тут. Такий вже літає на фронті, його використовують сухопутні війська. Це перший літак, який зробили з карбону, так він став легшим та міцнішим.

Конструктор пояснює вибір матеріалу: «На відміну від інших літальних апаратів такого ж типу, він не має парашуту чи подушки, на котрі сідає – він приземляється на «живіт». Тому ми використовували посилений каркас, що дозволяє сідати на будь-яку поверхню — і на траву, і на асфальт, хоч на кукурудзяне поле. Додали також ківларовий прошарок, щоб не було витирання. Він має працювати в будь-яких умовах, бо поламка — це час та скасування місії».

Проте, навіть, якщо виходить з ладу один апарат, в комплексі «Гор» є ще два, щоб забезпечити безперервне спостереження. Наприклад, зимою БПЛА пролетить менше, бо там електробатарея. Як тільки вона сідає, в небо запускають другий літак, а третій на гоготові. Так можна вести спостереження від 12 до 24 годин.

Допоможемо розвідникам 47 окремої механізованої бригади придбати комплекс із трьох безпілотників «Гор», які вистежуватимуть та допомагатимуть нищити окупантів. Беріть участь у нашому «Аукціоні відплати» в цьому Telegram-каналі та обміняйте донат для ЗСУ на трофей із «нуля». Не хочете торгуватись? Можна просто задонатити на цю баночку.

Розвідник, який ширяє над конструкторським відділом вже відлітав своє — пропрацював рік. Спочатку пройшов випробування, потім був у школі пілотів. Спереду видніється бойова відмітина – тріщина на корпусі. Микита пояснює: «Його невдало посадили, але поламка не критична — можна відремонтувати та запустити. Для цього у нас є ремнабор з базовим пакетом інструментів для швидкого ремонту. Тож, якщо, наприклад, поламалася обшивка, її можна підклеїти спеціальним скотчем і не доведеться скасовувати місію та ризикувати життям».

І хоча модель, яку показує Микита ще може літати, вона поки залишається у своєму «гаражі», адже на зміну їй вже йдуть нові, вдосконалені моделі. Над однією з них конструктори працюють саме зараз. Її каркас причаївся посередині кабінету.

«Це каркас прототипу, — розповідає Микита, — друга ітерація. Для протипування використовуємо найдешевші матеріали, щоб зекономити час і гроші. Спочатку малюємо схему — попередній розрахунок йде на міцність і аеродинаміку. Так отримуємо базову геометрію і використовуємо її для прототипування фюзеляжу, стабілізатора і так далі. Потім наповнюємо електронікою, тому що це насамперед залежить від центрування самого літака. Якесь відхилення по масі може призвести до падіння. Ті ж антени можуть інтерферувати одна з одною. 10 літаків ми зробили з пінопласту та фанери й вони теж літали, але вони витримують до 10 польотів. Тому в фінальній версії ми й використовуємо міцний карбон».

Конструкторський відділ працює над тим, щоб пришвидшити процес виготовлення БПЛА.  Також збирають відгуки від військових — коли вони щось пропонують, це одразу ж беруть в роботу і закладають у безпілотник: «Ми розуміємо, що треба робити неможливе, щоб усі були задоволені. Цим ми тут і займаємось».

Попри те, що робота в кабінеті конструкторів виглядає майже медитативно спокійною, Микита розвіює це враження: «Ми постійно працюємо в темпі… драм-н-бейс. У нас все на вчора. Нам не кажуть «у вас є тиждень на розробку», радше: «вчора має бути ось що». Вночі може зателефонувати військовій, що щось не працює і ти одразу думаєш, як полагодити».

Микита працює в Airlogix ще з часів розробки каргодрона. Мені стало цікаво, чи не стає з часом політ — рутиною. Тож питаю, які відчуття, коли модель готова злітає перший раз і Микита дивує відповіддю: «Це ейфорія. Тому що коли ти щось робиш, а потім бачиш, що воно матеріальне, ще й летить – це ейфорія! Але кожен раз найперша думка при цьому: що покращити. Ніколи немає кінцевої точки. Завжди є місце вдосконаленню».

Перед тим, як йти помічаю невеликий розплавлений літак на поличці. Це тестова модель одного з конструкторів, він зробив її для себе, щоб політати, але літак впав у лісі та загорівся. 

Та бережуть його тут не просто так – виявляється це «дідусь» військового розвідника: «Ми покращили геометрію, конструкцію й з цього вийшло оце» – киває Микита в бік БПЛА з карбону.

Безперервне виробництво

Після відділу конструкторів йду дивитися, як втілюються їх моделі. Це відділи, що займаються вирізанням, пресовкою та збіркою деталей. Іван, біздев Airlogix коротко пояснює, вказуючи на піч, де запікаються корпуси літаків: «Береться скловолокно, карбон, авіаційний пенопласт AIREX і вони «гамбургером» склеюються, а потім запікаються у печі. Готові деталі з’єднують разом з каркасом, далі встановлюють електроніку». Всі матеріали вкладаються у спеціальні форми для запікання — для фюзеляжу та крил.

Над встановленням електроніки працює інший відділ – там перевіряють чи все справно працює.

Єдине, що поки не виробляють в Airlogix — це катапульти, їх замовляють в інших українських виробників. У компанії амбіційні плани, що розумієш одразу при вході в майстерню — там стоїть прототип дрона-бомбардувальника, здатного нести навантаження до 25 кг. 

Літак зможе долати до 450 км та працювати разом з розвідувальними БПЛА «Гор», знищуючи знайдені цілі.

Нагадуємо, що розвідники 47 ОМБр збирають на комплекс «Гор», який виготовляє Airlogix просто зараз. Щоб допомогти їм отримати вкрай необхідні «очі», долучайтесь до «Аукціону помсти» в цьому Telegram-каналі або донатьте на банку за цим посиланням. Уявіть, що кожна ваша гривня – це вистежений за допомогою цих безпілотників окупант!