Іноді робота в IT виглядає як нескінченна гонитва: якнайшвидше пройти курси, швидко знайти роботу, швидко піднятися до синьйора, потім — в архітектори чи менеджери. Бо більше грошей. Бо так заведено. Але чи правильна ця стратегія?

Редакція Highload публікує адаптацію тексту Тіма Деннінга — популярного автора CNBC і Business Insider, — з його блогу на Medium. Передаємо слово автору.

---

Люди люблять Apple. Але Стів Джобс — це людина, яку або люблять, або ненавидять.

Колись я любив Стіва. Я б цілував землю, по якій він ходив. Але потім прочитав кілька історій людей, які з ним працювали. Це справжнє пекло. Він влаштовував істерики частіші та епічніші, ніж моя 6-місячна дитина. Але, хоч Стів не був зразком хорошої людської поведінки, ми все одно можемо багато чому навчитися в нього.

Нова книга про Стіва Джобса під назвою «Make Something Wonderful» стала вірусною в мережі. Нещодавно я прочитав її, і одне речення від Стіва впало в очі:

Одне з найнебезпечніших і задушливих понять, коли-небудь винайдених людьми, — це кар’єра.

Стів Джобс був дурнем, але мав рацію. Розберімо, що він мав на увазі та як не потрапили в пастку кар’єри.

Для більшості кар’єра – це алібі

Я прочитав цю ідею в засновника PayPal Пітера Тіля і посміхнувся. Пітер описує, що перед тим, як заснувати технічну компанію, він пробував стати юристом. Він розповідав друзям, родині, колегам і потенційним роботодавцям, що це його кар’єра. Але потім зрозумів, що бути адвокатом просто заради кар’єри — більше схоже на алібі для оточення. А насправді йому ця робота нецікава.

Тобто, коли люди кажуть вам, що у них стандартна кар’єра, яка йде своїм шляхом — вони насправді кажуть вам, що не мають власного життя, а живуть нав’язаним. Ідея кар’єри — це брехня, яку вони повторюють собі. Вони не хочуть експериментувати чи трохи ризикувати, щоб зрозуміти, чим вони насправді хочуть займатися.

Але ж у вас може бути не одна кар’єра на все життя. Ви не зобов’язані працювати на одну компанію вічно. Ви не маєте залишатися в одній галузі протягом 50 років. Ні. Наше життя складається з багатьох різних кар’єрних шляхів, і ніхто з нас не може передбачити, якими вони будуть. Все, що ми можемо зробити, це прислуховуватися до своєї цікавості, щоб дати собі шанс знайти найкращу роботу, яка нам сподобається та зробить нас щасливим.

Кар’єра дає жахливі нагороди

Коли вас захоплює ідея кар’єри, це призводить до гонитви за призами. Зазвичай це:

• акції;
• більше роботи;
• більше стресу;
• щоденник, переповнений зустрічами.

У своїй останній кар’єрі я робив усе можливе, щоб НЕ отримати підвищення. Я не хотів витрачати весь свій час на зустрічі, тоді як справжню роботу, на яку мене найняли, потрібно виконувати вже в неробочий час, бо не встигаєш. Я бачив, як працівники, що стали менеджерами, ненавидять це.

Вони отримали невелике підвищення в зарплаті, але їхня робота взяла верх над їхнім життям. Вони ніколи не мали часу на себе. Вони завжди були на зв’язку з колегами. Їм постійно доводилося йти на компроміси з усім, для чого вони потрібні їхній родині. Це призвело до розлучень, дітей, які не знали своїх батьків, зради та навіть вживання наркотиків.

Що людям справді зазвичай потрібно — більше вільного часу, щоб робити все, що заманеться. А не кар’єра, повна жахливих призів, які позбавляють вас свободи та щастя.

Кар’єра передбачає суцільну гонитву

У банківській справі мої колеги казали: «Ми кар’єристи». Я запитав одного зі своїх досвідчених колег, що це означає. Вона сказала мені, що кар’єрист — це той, хто обрав свій життєвий шлях і збирається продовжувати це робити до 65 років, а потім піде на пенсію.

Більшість із моїх колег на роботі вірили в «кар’єру». Вони розглядали роботу як єдине заняття, для якого ви навчаєтесь у коледжі, отримуєте пов’язану з отриманим фахом роботу, а потім вмощуєтесь зручніше й створюєте показник марнославства під назвою «досвід».

Раніше досвід був великою справою. Тоді розумники корпоративного світу наткнулися на модне слово «інновації» та «мислення зростання», яке говорить, що робити те саме знову і знову на роботі нерозумно. Це призводить до застою. Епоха інновацій спонукала бізнес-лідерів довідатися про силу найму людей із зовсім не пов’язаних галузей, що сприяє досягненню нових результатів. Свіжа кров, так би мовити.

Зараз ми живемо в епоху, коли досвід і галузь, у якій ви починали працювати, для роботодавців майже не мають значення. Ідея традиційної кар’єри є статичною. А що не росте, то скоро гине. Кар’єри небезпечні, тому що вони вмирають у світі, де темпи змін постійно прискорюються (наприклад, зараз завдяки ШІ).

Кар’єра веде до мислення співробітника

Менталітет співробітника — це психічний вірус. Він безпосередньо пов’язаний з ідеєю кар’єри. Когось, хто мислить як працівник, вчать сприймати ризики як небезпеку. Людей вчать складати бюджет тільки зі своєї зарплати та заощаджувати гроші, а не заробляти їх.

Такі люди, як я, що не вірять у кар’єру, повстають проти цієї ідеології. Ми бачимо роботу як простір для можливостей, який потребує вкладень часу, грошей, багатьох ризиків та експериментів. Не потрапляйте в пастку одностороннього мислення співробітників, що “компанія подбає про мене”. Вона дбає про себе і свої гроші.

Кар’єра не відокремлена від вашого життя

Стів сказав, що найбільша проблема з ідеєю кар’єри полягає в тому, що вона відокремлена від решти вашого життя. Тут я не погоджуюсь. Робота і життя — одне і те саме. Розділення немає. Ви відокремлюєте роботу від життя лише тоді, коли ненавидите роботу, якою займаєтеся, і використовуєте її як алібі, щоб щодня робити  звичні речі, а не виконувати важку працю з визначення справи, яку дійсно любите.

Ось чому багато співробітників одержимі канікулами, відпустками, вихідними днями та балансом між роботою та особистим життям. Вони просто не визнають, що мають кар’єру, і ненавидять її кожною частинкою душі. Вони женуться за ескапізмом замість того, щоб розв’язувати проблему.

Коли ви захоплені своєю справою і вона дає вам відчуття піднесення, життя та робота змішуються воєдино. Це найкращий спосіб життя.

Кар’єра тихо говорить про те, що немає сенсу починати бізнес

Значення слова “кар’єра” має приховане обмеження. Коли ви говорите, що у вас є кар’єра, це означає, що у вас немає бізнесу — і, ймовірно, ніколи не буде. Це говорить про те, що найкращий шлях — це бути найманим працівником назавжди. Але багато людей цього не хочуть.

Вони щасливі, що колись побудували кар’єру, щоб розпочати життя та дізнатися більше про бізнес з середини, але через деякий час вони хочуть створити щось своє та зберегти 100% прибутку та капіталу від своєї крові, поту та сліз.

Ідея кар’єри часто відсікає цю можливість. Маріонетки відділу кадрів применшують цінність ідеї власного бізнесу серед працівників, з усіх сил демонструють скепсис, щоб фахівці залишалися в компанії та не шукали інших варіантів. Початок бізнесу здається ризикованим або майже нереальним кроком, навіть коли людина виношує цілком нормальний план бізнесу.

Та зі зростанням кількості компаній, які керуються одноосібно, з’являється ще більше причин розглядати інший шлях, ніж кар’єра.

Кар’єра часто є безпечною гаванню

Стів Джобс критично ставився до типового уявлення про кар’єру — наприклад, юриста чи бухгалтера. Він бачив, що багато людей у ​​його оточенні обрали цей шлях і, прокинувшись через 10-15 років, зрозуміли, що заплатили величезну ціну за таку кар’єру. Вони віддали свою молодість роботодавцю. Вони повірили тому, що роботодавець казав про наявність чітко визначеного кар’єрного шляху, щоб під старість з’ясувати, що немає жодної гарантованої кар’єрної драбини. 

Стандартний вибір кар’єри як безпечної гавані призводить до жалю про нереалізований потенціал. З іншого боку, дехто з моїх друзів піднявся по кар’єрних сходах, але їм довелося робити жахливі вчинки. Пам’ятаю, мені теж довелося в один момент звільнити кількох людей, щоб гарантувати своє майбутнє підвищення.

Кар’єра — наприклад, лікар, банкір, юрист чи бухгалтер — часто продається нам як певна річ, від якої безглуздо відмовлятися. Але, як зазначив підприємець Алекс Гормозі:

Одне з найважчих рішень у житті — це відмовитися від впевненого майбутнього заради кращого.

Ви ж хочете найкращого життя, а не безпеки?

Краща концепція, ніж втомлена стара «кар’єра»

Відомий психіатр Карл Юнг сказав:

Світ запитає вас, хто ви, і якщо ви не знаєте, світ скаже вам.

Коли я ставлю це питання своїм колишнім колегам про самих себе, більшість з них не можуть на нього відповісти. Вони не знають, хто вони та чи можуть хоч якось змінити світ. Вони просто розгублені.

Тож чим найкраще замінити кар’єру? Замість того, щоб називати свою роботу кар’єрою, ніби це окрема річ, просто назвіть її життям. Робота, яку ви виконуєте, є частиною життя. Вона не визначає вас. Вона частина вас. Робота має бути пов’язана з вашими переконаннями, філософією та інтересами.

Має бути відчуття, що ви живете хорошим життям. Ви не повинні помічати, коли ви працюєте, а коли ні. Вибирайте життя, а не кар’єру.