Нещодавно українським сегментом інтернету пролетіла новина про те, що на антарктичну станцію «Академик Вернадський» шукають системного адміністратора. Кандидат має вміти адмініструвати Ubuntu-server та мережі на базі Mikrotik RouterOS, знати Python та С / С++, вільно володіти англійською і багато чого ще.
Але в тексті вакансії сором’язливо приховали, що фахівець має рік жити серед снігової пустелі та пінгвінів, працювати в незмінному тісному колективі і бути готовим до всіх несподіваних викликів, на які багатий льодовий континент.
Highload.Today вирішив більше дізнатися про життя та роль сисадміна на антарктичній станції. Про це ми поспілкувалися з Сергієм Салло, людиною, яка прямо зараз обіймає посаду системного адміністратора «Академік Вернадський» і знаходиться в Антарктиді.
Слава супутниковому інтернету, який надав нам можливість більше години майже без затримок спілкуватися по відеозв’язку. Така радість на українській станції з’явилася зовсім нещодавно. Але про це трохи нижче.
За словами Сергія Салло, сисадміном він працює півжиття. Починав ще з комп’ютерних клубів, потім пробував свої сили в різних проєктах та умовах. Цікаво, що «полярний сисадмін» не має вищої освіти, всьому вчився сам. Має сертифікацію по Amazon, Google Cloud, апаратурі Cisco і ці курси, за словами Сергія, дуже прокачали його навички.
Ідея поїхати працювати на полярну станцію у чоловіка виникла ще років п’ять тому, коли він вперше побачив оголошення про пошук сисадміна в Антарктиду. Цьогорічна вахта стала першою поїздкою фахівця на південний континент. Але він сподівається, що не останньою.
Першим колом відбору стала перевірка всіх необхідних документів, які надали кандидати. На тих, хто пройшов до другого кола, чекало інтерв’ю з психологом та системним адміністратором, який вже був на станції або працював там на момент співбесіди. Якщо кандидати проходили і цей етап, їх запрошували на збори. За словами Сергія, збори проходили вже після початку повномасштабного вторгнення, тому проводилися в Києві, хоча традиційним місце проведення цього етапу відбору раніше був Харків.
Це ще не значить, що ти будеш сисадміном на станції. Збори — це майже два тижні лекцій по всім напрямкам, з чим працює станція, метеорологія, геофізика. Лекції від системного механіка, сисадміна. Розповідають, що саме робить станція «Академік Вернадський» в Антарктиді
Такий широкий спектр лекцій потрібен, щоб у всіх працівників станції не було розриву у розумінні функцій один-одного. Наприклад, сисадмін має знати базові речі з мікробіології, а мікробіолог розуміти, чим саме займається системний адміністратор, щоб вони могли успішно співпрацювати весь цей рік.
Також під час зборів кандидати в полярники знову проходили психолога та робили медогляд. Це, крім всього іншого, потрібно, щоб фахівці вилікували всі свої дрібні проблеми ще на «великій землі».
Лекції нам читали науковці, які є тімлідами в тих наукових програмах, в яких працює антарктична станція. Для мене, як для айтівця, це був шок. Виходить науковець, який вільно володіє українською та англійською мовами, цікаво розповідає про свою діяльність. Ти гуглиш хто це, а він входить в топ-10 науковців світу в певній сфері. Ти бачиш, на стільки в нас просунута країна і в науці, не тільки в ІТ
На збори зазвичай кличуть декілька сисадмінів-кандидатів. Після цього обирають одного, який поїде до Антарктиди, і одного на резерв.
За словами Сергія, як і в будь-якій вітчизняній держустанові, фідбеку по відбору довго не було і надійшов він в останній момент.
Дзвонять та кажуть: нам зараз потрібен скан твого паспорту. А ти сидиш у машині посеред міста, намагаєшся згадати, де можна знайти сканер. Скинув документи, купили квитки і ти вже за кілька днів вилітаєш
Оскільки полярники виїжджали вже під час повномасштабного вторгнення, то спочатку добиралися з Києва в Польщу, звідти летіли через ОАЕ в столицю Аргентини, а з Буенос-Айреса добиралися в чилійський Пунта-Аренас. Далі на українську команду чекав тижневий шлях на власному криголамі «Ноосфера», і ось вони вже на станції.
Всі знали, що їдемо на цілий рік, треба було закупити собі «ніштяків». Також у нас будуть дні народження, Новий рік, треба робити подарунки. Тому потрібно було за короткий проміжок часу встигнути купити подарунки на всіх 14 людей, яких ти перший раз бачиш
Станція «Академік Вернадський» — це система моніторингу, яка працює з 1947 року, і збирає метеорологічні та геофізичні дані нон-стоп. Зібрана інформація дає можливість аналізувати кліматичні зміни на планеті. Наприклад, саме над цією станцією було виявлено таке явище, як озонова діра. Це сталося ще в 1985 році, коли станцією володіли британці. А у 1996 році її передали Україні.
Команда «Академик Вернадський» складається з 14 людей — дев’ять вчених та п’ять фахівців із забезпечення життєдіяльності станції: лікар, кухар, дизеліст-електрик, механік та системний адміністратор.
Вся команда походить з України. Для керівника експедиції це вже десята поїздка сюди, але для багатьох членів команди — дебютна.
Тут маленький офіс посеред Антарктиди. Є СЕО, він приймає рішення. Нас тут 14 людей, ми повинні не тільки виконувати свою роботу як фахівці, а й інші справи. Прибирати приміщення, сніг (його багато). Розділяємо, хто за який шмат роботи відповідає. Є денні та нічні чергування. Їх графіком теж займається СЕО. Бейскомандер відповідає за те, щоб станція працювала, всі комунікації йдуть через нього
За словами Серія Салло, майбутнім полярникам потрібно розуміти, що вони їдуть в унікальне місце, де будуть перебувати з невеличкою групою людей.
Ти повинен бути майстром на всі руки. Зараз ремонтуєш комп’ютер, за годину треба допомогти зняти фарбу з горища, потім пофарбувати приміщення, а потім постелити ламінат. До цього ти маєш бути заздалегідь готовий. Це частина життя в Антарктиді
Звісно, сисадмін може сказати, що чистити сніг чи прибирати приміщення — це не його робота. Але всі на станції працюють в команді, якщо хтось випадає та не виконує свої обов’язки, страждає вся експедиція. Тим більше, окремої прибиральниці на станції немає, тому цю функцію розподіляють на всіх.
За словами антарктичного сисадміна, станція є повністю автономною. Три власні дизельні генератори працюють в автоматичному режимі 24/7: один ввімкнений, два «відпочивають», чергуються позмінно.
На станції є декілька споруд. Основна, де знаходяться офіси, є одноповерховою. Це найстаріша будівля на станції. Кімнати персоналу знаходяться в іншій, двоповерховій будівлі. Вони обладнані двоярусними ліжками. В одній кімнаті наразі проживають по дві людини, в сезон — по чотири.
В цьому ж приміщенні знаходяться кухня і маленький тренажерний зал. Вся будівля обігрівається двома дизельними котлами, які підтримують температуру всередині близько +20.
Крім того, полярникам доступний… бар!
Так як станція британська, від них лишилось багато чого, найцікавіше — традиції. Кожну суботу ввечері ми вдягаємось у парадно-вихідне і влаштовуємо званий вечір. Накривається гарний стіл, кухар робить майже мішленівське ресторанне меню. Таким чином ми святкуємо кінець тижня. Ця традиція допомагає розділяти будні, коли кожного дня одне й те ж саме
Команда приїжджає на станцію із запасом продуктів. В кухаря є задача розтягнути на рік всі харчі, що розподілені в три морозильні камери. За словами сисадміна, їжі готують стільки, що всі в команді набирають зайву вагу.
Сергія Салло вважає, що мінімальний обов’язок системного адміністратора на станції — підтримувати вже наявне обладнання в робочому стані. Дехто з його попередників займався тільки цим. Але якщо у фахівця є бажання запустити нове устаткування — можливості для цього є.
Ще одна задача — робити грамотну документацію для послідовників. Бо, за словами Сергія, на станції багато обладнання, але не завжди зрозуміло, що саме хотіли з нього зробити попередники, бо документації немає. Тому доводить самостійно щось вигадувати. І писати документацію для сисадмінів, які прийдуть сюди в майбутньому.
Щодо стеку технологій, то антарктичний сисадмін, звичайно ж, має знати як працює мережа, сервіси, DNS.
Тут немає Active Directory, не треба адмініструвати домени, бо тут менше комп’ютерів. Потрібно розуміти, як будувати взаємодію між різними сервісами. Крім мережевих сервісів і файлосховищ тут нічого дуже страшного немає. В мене зараз два Supermicro в кластері під Proxmox, до яких планую додати ще один Supermicro. Все крутиться в Docker, трошки Kubernetes буде
Мережа на станції побудована на Mikrotik: core router Mikrotik і core switch HP. Клієнтські ж комп’ютери являють собою мікс з різного обладнання, оскільки на них працює дослідницький софт. Там вистачає і «мамонтів» з Windows XP. Оновити їх не можна, адже це специфічний софт, який писався під певну ОС, а нову версію ніхто не випускав.
Що робити, якщо якесь обладнання вийде з ладу? Чекати рік? За словами Сергія, на станції від британців пішла традиція дублювати все устаткування.
На нашому криголамі «Ноосфера» є сервер, який виконує просту функцію підключення до GPS датчика і «витягування» з нього даних. Цей елементарний сервіс був встановлений на здоровому двоюнітовому сервері, який був дубльований ще одним таким самим сервером. Це британська фішка, яку я бачив тільки тут. Так зі всім обладнанням
За словами Сергія, якихось форс-мажорів з обладнанням за час його перебування в Антарктиді не виникало. Але проблемою стало інтернет-з’єднання.
У 2021 році компанія MacPaw встановила на станції обладнання для супутникового інтернету, яке підключалось до Viasat і видавало швидкість в 4 Мб/с.
Попередник Сергія підказав йому, що над станцією іноді пролітають супутники Starlink. Салло взяв відповідне обладнання і не прогадав — інтернету вистачало на спокійне спілкування по відеозв’язку майже без затримок.
Інтернет для нас — це найважливіше, щоб команда могла комунікувати з людьми. Щоб можна було подзвонити дружинам, дітям, поспілкуватись по відеозв’язку, не відриватись від України. Зараз це дуже важливо
За словами Сергія, варто виділити такі плюси роботи сисадміном на полярній станції:
Природа. На човні в океан виходиш – бачиш сусідні острови, пінгвіни. Був крутий досвід — на криголамі переплисти затоку Дрейка. Я ніколи так не плавав, це явний плюс.
І тут дуже красиво. Коли виходите з приміщення, бачите гірський масив, який знаходиться за 20 км від тебе. А дивишся далі у бік горизонту, і бачиш гори за 140 км від тебе. Настільки чисте повітря, немає пилу, смогу. Заради цього потрібно сюди їхати.
Свобода творчості. Ти вільний працювати так, як забажаєш. Немає чіткого ТЗ. Твоя задача — підтримувати систему. Якщо хочеш — ще щось конструюєш, якщо не хочеш — ні. Сисадміни різні тут бували. Були випадки, коли вони створювали щось круте. А були люди, які просто приїхали на рік, посиділи, побайдикували та поїхали далі. Якщо є бажання, то тут все є для комфортної роботи. Кожен новий сисадмін вносить свою частку.
Приїхав, подивився, що в нас «дизелі» без системи моніторингу. Невідомо, яка температура, наприклад. А це критична інфраструктура, яку краще моніторити автоматично, а не тільки вручну. Якщо генератори зупиняться, станція буде в блекауті. Якщо блекаут довгий — все замерзне. Приїхав сисадмін, подивився, що можна Raspberry PI під’єднати. Протестував — все працює. На наступну зиму замовив комплект з декількох Raspberry PI, розширили цю ідею. Хтось приїжджає і замовляє мережеве обладнання.
«Тут є майже все для роботи — від паяльної станції до Raspberry PI комплектів»
Із мінусів Сергій виділив такі пункти:
Відсутність комунікації зі світом. Це основний мінус. Вдома ти можеш зателефонувати в саппорт, якщо виникає проблема, а тут мобільного зв’язку немає. Якщо щось не працює — треба самому розбиратись.
Психологічно важко. Фізично ця праця не важка, але це не класичний варіант системного адміністратора, коли сидиш в офісі, зачинився, щоб тебе ніхто не турбує. Тут прохідний двір, постійна комунікація.
Відсутність інтернету, як на «великій землі».Про це було сказано вище.
За словами Сергія Салло, на станції працювати психологічно важче, ніж в звичайному офісі. Тут працює невеликий колектив, комунікації з якими відбуваються 24/7.
На станції потрібно бути максимально чемним, відкритим, неконфліктним, щоб не ображати інших та самому себе не накручувати і щоб ментальне здоров’я підтримувалось на нормальному рівні. В офісі ж за це відповідає HR.
Тут якщо вигориш — ти нікуди не дінешся. Якщо з кимось посварився — ти не зможеш не бачити цю людину, будеш з нею мінімум два рази на день перетинатись. Психологічно працювати з людьми дуже важко. Плюс люди не змінюються. В офісі двіж, текучка, нові обличчя. А тут нічого не міняється, максимум може змінитись зачіска. Це важко
Згідно з умовами конкурсу, зарплата сисадмін (як і будь-якого учасника експедиції) становить 54000 грн на місяць. Премії не передбачаються.
Зарплата як для айтівця рівня Junior+. Навіть не мідловська. Але я не для цього сюди приїхав. Можна працювати в EPAM, Microsoft, SoftServ, поставити галочку в резюме. На це здатні багато людей. Але мало хто скаже, що він будував мережі в Антарктиді, за 15 тис. км від дому, на іншому континенті, в суперважких умовах. Це інший рівень
На думку Сергія Салло, працювати на станцію потрібно їхати саме не за грошима, а за відчуттями.
Сергій Салло вважає, що майбутній сисадмін на станції повинен бути стресостійким та вміти комунікувати з людьми.
Без спілкування будуть проблеми. Якщо не вмієш спілкуватись з людьми — ця робота не для тебе. І тобі буде гірше, і команда постраждає
Щодо hard skills, на думку сисадміна, кандидат має розуміти роботу комп’ютерних мереж, серверів, мережевого заліза, мати навички адміністрування Linux. Великим плюсом буде досвід роботи з УКВ-зв’язком. Сам Сергій раніше не стикався з даною технологією, але його навчив інший член експедиції, який є радіолюбителем.
Вміти перепаювати південний міст не треба. Ремонт обладнання тут не надто важкий. Мережа — це основне. А головне — це бажання
Члени 28-ї Української антарктичної експедиції повернуться додому навесні 2024 року. На зворотному шляху, якщо члени команди будуть повертатися назад через Південну Америку, Сергій мріє відвідати Мачу-Пікчу. А через рік знову подаватися на експедицію.
Подача заявок на вакансію триває до 15 серпня, тому у вас ще є шанс наважитися і поїхати до Антарктиди вже навесні наступного року. Полюс чекає!
Презентація Apple, де компанія анонсує нові продукти та розповідає про оновлення айфонів, – завжди очікувана…
Розробники ГО «Аналітичний центр Інформаційних ресурсів» планують створити альтернативу Telegram та іншим месенджерам — «Дія.…
В Україні станом на 10 травня трохи менше як 4050 айтівців мають актуальну бронь. Про…
Кластер Brave1 збільшує гранти для оборонних розробок — тепер можна отримати від 500 тис до…
За 2023 рік IT-компанії сплатили сплатили в державний бюджет 20,8 мільярда гривень податків. Це 7,4%…
Корпорація Microsoft планує відновити підвищення зарплат для найбільш ефективних співробітників. Про це повідомив Insider. Вірогідне…