Рубріки: Новини

Втрата роботи, доходів та еміграція: як айтівці пережили блекаути

Ігор Шелудченко

Вимикання електроенергії та блекаути вплинули на роботу 75% IT-спеціалістів, а у 40% зменшився заробіток чи кількість проєктів.

Такі дані опублікував DOU, проаналізувавши відповіді 11 587 айтівців, які нині живуть в Україні.

Як вимкнення світла вплинули на роботу IT-фахівців

Більшість айтівців відчули вплив блекаутів, але змогли зберегти дохід
На 75% опитаних фахівців вплинули вимикання електроенергії: на 34% — сильно чи дуже сильно, ще 41% відчули через це незначні труднощі. Лише 25% айтівців майже не торкнулися блекаути: 19% попри відсутність електроенергії вдалося працювати як зазвичай, а у 6% взагалі не зникало світло.

Вплив вимкнень за областями

Найсильніше вимикання електроенергії вплинуло на роботу ІТ-фахівців у Сумській області (це зачепило 84% опитаних). В Одеській, Миколаївській і Кіровоградській областях блекаути мали вплив на 80% фахівців, у Києві та Дніпрі — на 78%, на Волині — на 77%.

Тим, хто нині мешкає на заході України, пощастило трохи більше: у Чернівецькій і Закарпатській областях вимкнення електроенергії позначилися на роботі 66% фахівців, у Львівській — 69%. Дещо рідше, ніж загалом по Україні, вимикали світло і в Запорізькій області — тут 66% фахівців, яких це торкнулося.

Найменше вимкнення електроенергії зачепило айтівців у Чернігові та області: 19% опитаних сказали, що в них не зникає світло (у самому Чернігові — 27%).

Від розміру населеного пункту, в якому живе фахівець, теж залежала частота й тривалість блекаутів. У Київській області мешканці сіл менше відчули вплив вимикань (68%), але тому, що готувалися до них, адже тільки у 1% з них не зникало світло. Схожа ситуація у Житомирській, Івано-Франківській, Сумській і Черкаській областях. У Львівській, Харківській, Вінницькій, Полтавській та в більшості західних областей, навпаки, вимикання менше зачепили фахівців у великих містах, ніж у сільській місцевості.

Блекаути в Україні вплинули й на 10% ІТ-фахівців, які через війну опинилися за кордоном, але планують повернутися. Була ускладнена взаємодія з командами та колегами, які працюють в Україні.

Вплив відключеннь за місцем роботи

Меншою мірою блекаути вплинули на тих, хто працює в офісі: це зачепило лише 50% опитаних, а 17% відчули сильний чи дуже сильний вплив. Фрилансерів та фахівців, які працюють партайм, вимкнення електроенергії торкнулися більше, ніж тих, хто працює повний день, адже перші, як правило, на ремоуті. 50% фрилансерів і 45% тих, хто працює неповний день, сказали, що блекаути сильно або дуже сильно вплинули на їхню роботу, проти 33% фултаймерів.

Вплив на дохід та зарплати

60% опитаних, які зараз живуть в Україні, зауважили, що в них не зменшився заробіток чи кількість проєктів через блекаути. Найчастіше про це зазначали фахівці з Києва та Львова (63%), серед спеціалізацій:

  • DevOps/SRE (65%);
  • QA (63%);
  • розробники (61%).

Не було зменшення доходів чи кількості проєктів у 65% сеньйорів, лідів та архітекторів.

Проте 9% айтівців розповіли, що кількість проєктів і дохід зменшилися суттєво, а 2% — втратили роботу через вимикання світла. Найсильніше блекаути вплинули на фахівців із Сум, Харкова та Полтави (у 16% з них суттєво знизився дохід чи вони втратили роботу). Серед професії це:

  • інтерни і джуни (15%);
  • HTML-кодери (31%);
  • фахівці з продажів (22%);
  • сисадміни і дизайнери (по 20%).

Хоча більшість фахівців змогли зберегти свій дохід в умовах відсутності світла, багато з них відзначили зростання витрат, пов’язаних з облаштуванням робочого місця, придбанням додаткового обладнання або орендою місця в коворкінгах.

Як адаптувалися айтівці

Українські айтівці прагнули виконати роботу за будь-яких умов
Найпопулярніша стратегія адаптації ІТ-фахівців до вимикання електроенергії — придбати генератори та різноманітні зарядні прилади. Так зробили 63% опитаних айтівців. Також:

  • 62% працювали з офісів, коворкінгів та інших місць з електрикою (у кафе, у друзів і родичів, у пунктах незламності й навіть у спортзалах і на АЗС);
  • 54% спеціалістів змінили робочі графіки й стали працювати, зокрема, уночі та у вихідні, коли було світло;
  • 30% подбали про безперебійний інтернет — через зміну провайдера, придбання додаткового обладнання, використання мобільного інтернету;
  • 4% купили чи планували купити старлінки;
  • 17% розглядали варіант переїзду — в інше помешкання, місто чи навіть за кордон;
  • 11% опитаних передавали свої робочі завдання колегам чи зсували терміни виконання завдань доволі рідко — лише.


Деякі айтівці перейшли на роботу на ноутбуках чи замінили їх на моделі з місткішими акумуляторами. Серед дієвих способів адаптації до блекаутів згадували також активніше жертвування коштів на ЗСУ та роботу з психотерапевтом. Нічого не робили й не планували 9% — переважно ті, в кого не вимикали світло.

Айтівці з великих міст — Києва, Львова, Дніпра, Одеси — частіше за інших віддавали перевагу роботі з офісів і коворкінгів. У менших містах частіше працювали в ті дні та години, коли була електроенергія.

Харків’яни рідше за інших купували нове обладнання і ходили в офіси та коворкінги, а переважно працювали в ті години, коли було світло.

Досвідчені сеньйори і вище частіше, ніж інтерни, джуни та мідли, купували зарядні пристрої або генератори, шукали можливості приєднатися до безперебійного інтернету та розглядали переїзд у приватний будинок.

Як адаптувалися компанії

Під час блекаутів компанії зосередилися на забезпеченні офісів електроенергією та інтернетом — про це сказали 65% опитаних фахівців.

  • 24% айтівців зауважили, що компанія організовувала переїзд в інше місце, де краща ситуація з поданням електроенергії;
  • 22% — що компанія допомагала перерозподілити завдання в командах або збільшувала терміни підготовки проєктів і релізів;
  • 21% — що компанія давала співробітникам кошти на придбання додаткового обладнання.


Найактивніше адаптувалися великі компанії (від 200 співробітників), а також аутсорсингові та аутстафінгові компанії. Понад 70% з них подбали про безперебійне світло та інтернет в офісах. Великі компанії частіше за інших організовували переїзд співробітників до місця зі світлом та інтернетом (37% айтівців, які працюють у цих компаніях, відзначили таку можливість).

Невеликі компанії, а також продуктові та стартапи, частіше за інших намагалися перерозподілити завдання в командах або збільшити терміни виконання завдань.

Кошти на придбання додаткового обладнання компанії частіше надавали досвідченим фахівцям: серед айтівців рівня Senior+ таку допомогу від компанії отримали 26%, а серед менш досвідчених — 19%.

Останні статті

Офіційно: GitHub Copilot Chat тепер доступний на iOS та Android

Сервіс GitHub, який належить Microsoft, випустив Copilot Chat на iOS та Android. GitHub Copilot Chat…

08.05.2024

OpenAI знищила 100 000 книг, за якими тренували GPT-3. Причетні теж кудись зникли

Компанія OpenAI видалила два величезних набори даних «books1» і «books2», які використовувалися для навчання моделі…

08.05.2024

Реєстр військозообов’язаних «Оберіг» показуватиме статус отримання повістки

В реєстрі військовозообов'язаних «Оберіг» буде відображатися статус отримання повістки. Але цей процес буде відбуватися згідно…

08.05.2024

«Хакнуть» систему — босам «зріжуть» бонуси: Microsoft удосконалює програму кібербезпеки

Корпорація Microsoft в світлі останніх подій вирішила прив'язати зарплати керівників до функціонування систем безпеки: якщо…

08.05.2024

Українські програмісти створили Lağoda QT — гру-головоломку кримськотатарською мовою

Українські програмісти створили безплатну гру-головоломку Lağoda QT.  Кожен рівень — вірш одного з видатних кримськотатарських…

07.05.2024

В Copilot для Microsoft 365 додали українську мову

Корпорація Microsoft оголосила про підтримку української мови у Copilot для Microsoft 365. Українська мова входить…

07.05.2024