Є ризик вийти з війни без українського IT: чому компанії втрачають до 80% замовлень і що з цим робити

«IT — протиударний і вже пережив багато чого», — такими словами починається моє інтерв’ю з Владиславом Савченком. Владислав — президент Європейської асоціації програмної інженерії. У мирний час ця організація була ком’юніті малого та середнього IT-бізнесу. Зараз її завдання трохи змінилися, бо, хоча IT-індустрія і протиударна, за словами Владислава, тепер вона в небезпеці.

В інтерв’ю Highload Владислав Савченко розповідає, чому є ризик вийти з війни без українського IT і, найголовніше, як цьому запобігти.

Закордонні компанії замість того, щоб допомогти замовленнями, хантять людей до себе

З моменту свого створення у 2020 році основним завданням Європейської асоціації програмної інженерії був розвиток малих і середніх IT-компаній.

«У великих компаній є свої об’єднання, і вони спілкуються, а малі й середні часто страждають від нестачі інформації і через те дуже повільно зростають або не зростають взагалі, — пояснює Владислав Савченко, президент асоціації і власник кількох IT-компаній, включаючи Powercode. — Це впливає на індустрію загалом — бо всі економіки світу драйвить саме мале та середнє підприємництво».

Щоб забезпечити живе спілкування власників компаній, асоціація організовувала різні івенти. Але з початком війни діяльність дещо змінилися: тепер це більше психологічна підтримка членів асоціації, а також комунікація з державою.

«Раніше ми також комунікували с Мінцифрою, але не мали конкретних запитів, — розказує Владислав. — Тепер маємо, адже індустрія в небезпеці і держава — одна з тих, хто може їй допомогти».

Владислав наголошує, що українське IT намагаються «розірвати» і є великий ризик, що після війни його просто не буде. «Буде німецьке, польське, ще якесь, — каже він. — Бо закордонні компанії замість того, щоб допомогти замовленнями, хантять людей до себе». Переманюють розробників і всередині України, що у воєнний час — мародерство, вважає Владислав.

У кожної другої компанії злітають навіть узгоджені контракти

Щодо міжнародної співпраці, то зараз з’являються проблеми з новими контрактами — максимум клієнти готові співпрацювати з українцями в європейських локаціях.

«Я маю три компанії, одна з них, Powercode, українська. І постійно отримую листи з меседжем, що ті контракти, які от-от завершаться, продовжувати не будуть, а нових не укладатимуть», — ділиться Владислав.

Внутрішнє опитування членів асоціації показало, що така сами ситуація в кожної другої української IT-компанії — вони втрачають до 80% замовлень. «Злітають» навіть контракти, які вже були узгоджені. Також закордонні партнери можуть не відповідати, якщо українці надсилають запити.

«Наразі індустрія просіла лише на 10–15%, і це гарна новина. Погана новина в тому, що відмови, які ми зараз отримуємо — це попереджувальні знаки. А наслідки ми отримаємо десь через квартал. Тому, якщо ми переломимо цей тренд зараз, ми збережемо індустрію», — пояснює Владислав.

Як можуть допомогти держава, бізнес і звичайний найманий працівник

За словами Владислава, є закордонні компанії, які і хочуть допомогти, але не знають як. «Вони пропонують нам донати і дивуються, коли ми кажемо, що краще б отримали замовлення — бо можемо і хочемо працювати, — розповідає Владислав. — Тому наше завдання зараз — транслювати цей меседж».

З виконанням цього завдання може допомогти сам IT-бізнес і держава, з якою якраз багато комунікує останнім часом асоціація.

«Окрім будування бренду українського IT — усіляких промо тощо — держава може надати якість інституційні гарантії, щоб замовники були певні, що отримають продукт і не втратять гроші», — пояснює Владислав. Також потрібна прозора процедура військової мобілізації, щоб компанії могли розуміти, на яку команду їм розраховувати.

Щодо українського IT як бренду то, за словами Владислава, допомагає ще розповсюдження інформації. Наприклад, пости в соцмережах компаній, де розказують, що команда знаходиться в безпечних локаціях і продовжує працювати.

«Те, що зараз усі заявляють, що IT-індустрія у стабільному стані — це якраз політичний підхід. Великі компанії не можуть собі дозволити показати сумніви. І це добре з погляду залучення замовників. Але ми самі, усередині індустрії, повинні розуміти, що відбувається та які кроки ми можемо зробити, що це припинити», — вважає Владислав. Він стверджує, що навіть звичайний найманий айтівець може зробити свій внесок.

«За нашим досвідом, скорочення та звільнення відбуваються, коли люди не виходять на зв’язок, — каже Владислав. — Я маю на увазі не серйозні питання безпеки, а коли люди панікують, переїжджають і випадають з робочого процесу навіть без попередження. Перші тижні війни, звичайно, були шоком для всіх, але зараз настав час повертатися до роботи».

Також кожен може робити свій внесок на інформаційному фронті: розповідати не тільки про жахи, що відбуваються в Україні, але й те, що є спокійні регіони, у яких люди хочуть і можуть працювати. І своїм прикладом показувати, що українські інженери роблять це дуже і дуже добре.