«Зарплата QA може бути вище, ніж у розробника»: блогер-експерт з тестування про міфи IT та користь LinkedIn

Герой нашого нового інтерв’ю — Олекса Мащиць — в минулому активний музикант та громадський діяч, нині — прокачаний QA з 12 роками досвіду та блогер-експерт, що має аудиторію у LinkedIn понад 11 тисяч. А ще — ментор, що працює над створенням власної школи для тестувальників.

Він ламає будь-які стереотипи та міфи, які існують у суспільстві щодо IT. Наприклад, гуманітаріям в розробку завжди горить «зелене світло», а от заходити у програмування через QA — це погана ідея. Крім того, Олекса розповів, як LinkedIn допомагає айтівцям заробляти навіть без постійного ведення експертного блогу.

Передаємо слово герою.

Гуманітарій у ІТ

Не скажу, що завжди мріяв бути програмістом або тестувальником — так склались обставини. Я знаходився у фінансовій кризі, як і багато хто з новачків. Але на відміну від сучасних світчерів, які не мають бекграунду в IT, він у мене був. Наприкінці 90-х я навчався програмуванню у спеціалізованому ліцеї, потім вивчав комп’ютерні системи у Харківському політехнічному інституті, пройшов низку фахових онлайн курсів та 2,5 роки навчання на курсі «Комп’ютерна графіка та дизайн». Тож мав за плечима значний багаж знань та практику у декількох мовах програмування, і мені було дуже легко світчнутись.

Як то кажуть, апетит приходить під час їжі, і з часом мені сподобалось. Використовуючи ту освіту, яка в мене є, та власні схильності, я обрав не програмування (це для мене занадто), а QA. В тестуванні є більше особливостей, які притаманні моєму психотипу та складу розуму. В ІТ є безліч напрямів, і варто обирати спеціальність не тільки за кількістю грошей, а й за здібностями. Тільки так можна довго і щасливо працювати в айтішці, адже на цю роботу ви будете витрачати по вісім годин майже щодня.

Між навчанням у виші та світчем дивився на гуманітарну сферу. Я маю ще музичну освіту, тому був музикантом-практиком, займався бізнесом, певний час працював у громадській організації, пов’язаній з музичними фестивалями. Музика — моє велике захоплення, і можливо я б залишився працювати у цьому напрямі, але не склалося.

Вважається, що IT — то для технарів. Чи можна сказати, що в мене гуманітарний склад розуму? Так. Але водночас в мене є технічна освіта. Можливо, її не вистачає, і склад розуму не настільки технічний, щоб стати класним розробником, писати код і це було в кайф та легко. Але його набагато більше, ніж у інших гуманітаріїв.

Не можна ділити людей рівно навпіл — це гуманітарії та їм в IT — зась, а то — технарі. Усі люди різні.

А ще — ІТ дуже різне. Тут є HR, рекрутинг, сорсинг, бізнес-аналіз, проджект-менеджмент та купа інших нетехнічних спеціальностей. Ти навіть можеш бути бухгалтером в ІТ, і в тебе будуть зовсім інші умови роботи, ніж у будь-якій іншій сфері. Це велика галузь, де можна себе знайти, головне — копати глибше та зрозуміти, що тобі буде близьким.

Не заходьте з QA в IT

Є думка, що QA — це «найнижча каста» в IT. Так зазвичай думають люди, які не мають технічної освіти програміста. Це світчери, які з багатьох причин не можуть та не хочуть зрозуміти, що таке ІТ. Їм потрібен найпростіший варіант для входу в індустрію. А що простіше? Тестування. Тому що якби йшли тільки за грошима, то всі вчилися б на девопсів. Але не йдуть, бо розуміють, що не зможуть. Бо це надто складно.

Повернемося до тестувальників. Якийсь час був дефіцит QA — було відкрито багато вакансій, вимоги до фахівців були низькі. Ті часи давно минули, але міф, що тестування — це легко, досі живе.

Так, досі існують вакансії, де тобі не потрібно багато знати і робота досить проста. Але тестування дуже різне. Коли кажуть, що це така «каста», мають на увазі маленький прошарок певних вакансій.

Якщо ти потрапляєш на них, в тебе є два шляхи. Перший — ти маєш розвиватись далі, бо насправді ти ще не тестувальник. Ти навчаєшся, практикуєшся, але ти ще не є фахівцем. В тебе найнижча зарплата, вона тебе не задовольняє. Тоді ти хочеш більшого, вчишся далі, сумлінно працюєш і стаєш класним фахівцем із високим доходом.

Другий шлях — вакансія на маленькій фірмі, де роблять нескладну роботу, та більшого від тебе не треба. Це дуже поганий варіант. Тут ти можеш пропрацювати два-три роки, але для індустрії ти залишишся новачком, тому що твій досвід буде нерелевантний. Таку роботу треба сприймати лише як сходинку в кар’єрі, тоді вона буде корисною.

Якщо ми входимо в професію і хочемо отримувати нормальну зарплату, все набагато складніше. Просто так великі гроші ніхто не платить.

Часто професію QA використовують як плацдарм для входу в IT, щоб потім піти у менеджмент або розробку. Я вважаю, що це неправильно. Люди просто витрачають час. Це різні спеціальності, досвід тестувальника для розробника майже нерелевантний. Те саме стосується менеджменту. Єдиний варіант — коли ти дуже поспішаєш, у тебе є можливість застрибнути прямо зараз, ти хочеш «помацати» айтішку як майбутній менеджер і подивитись, як працюють команди зсередини. Та все ж я не прибічник такого. Якщо хочеш у розробку або менеджмент — йди одразу туди.

Як тестувальнику заробляти більше за розробників

Позиція QA важлива, вони можуть суттєво впливати на продукт. Але порівнювати рівень оплати розробників та QA не варто. Всім відомо, що розробники в середньому заробляють більше. Проте є різні рівні, в кожному є нижня та верхня планки оплати. Ти можеш все життя отримувати по низу і думати, що це твій рівень. Але якщо ти тестувальник у верхній планці, а твій знайомий розробник (такий самий мідл) — у нижній, може бути, що твоя зарплата буде вищою.

Зарплата дуже сильно залежить від того, як ти будуєш кар’єру. Якщо ти будеш сидіти в одній компанії все життя та робити одну й ту саму роботу, то ця робота не найкращим чином вплине на твою кар’єру, розвиток, рівень зарплати. Все так, як на будь-якій іншій роботі. Візьмемо журналістику: всі мріють про Пулітцерівську премію, бо це престиж та гроші. Але якщо ти сидиш у місцевій газеті, де конкуруєш зі слабенькими фахівцями та фактично не розвиваєшся, тебе ніхто не помітить.

Все у твоїх руках. Є тестувальники з великими зарплатами. Є різні напрямки і у мануальному тестуванні, вже не кажучи про автоматизацію — за сеньйорами та тімлідами є менеджери, архітектори. Потім є щось дотичне: ти можеш викладати, проводити консультації для фахівців та компаній.

Коли люди хочуть перейти в IT, вони сприймають, що це наче щось на Марсі, і немає ніяких аналогій, як воно відбувається у нас на Землі. А насправді все відбувається однаковим чином. Якщо ти багато років працюєш, у тебе є досвід, при цьому ти багато років навчаєшся, розвиваєшся, зростаєш по позиціях та зарплаті, то стаєш дуже затребуваним та дорогим фахівцем. Суперкруті фахівці можуть навіть просити гроші за інтерв’ю, проводити консультації корпораціям за великі гроші, вести експертний блог та отримувати з нього великий дохід. Все це відкрито, і тестувальники можуть заробляти дуже багато.

Linkedin — мастхев для айтівців

Linkedin — це професійна мережа, і вона має набагато більше користувачів та компаній, ніж можна собі уявити. Ви просто відкрийте статистику! Мережа велика, професійна, і там є компанії з безліччю напрямів. Для ІТ — це мастхев, бо там унікальна інформація. Якщо ти хочеш розвиватись як фахівець в ІТ, тобі необхідно нею користуватись. Ти можеш просто пасивно читати, як 90% користувачів, а можеш дописувати.

Далі включаються алгоритми Linkedin. Вони специфічні. Якщо ти починаєш писати дописи на професійну тему, вони дуже швидко розповсюджуються. Linkedin тебе розкручує, ти обростаєш контактами, твої дописи коментують колеги, що дуже важливо. Це не як на Facebook — баба Шура щось прокоментувала, бо має право на думку (але ця думка не професійна). Тут ти заходиш на сторінку користувача та бачиш, з якої країни людина, яка у неї освіта, де працює. Таким чином ти спілкуєшся з професійною спільнотою і переймаєш досвід фахівців.

Ведення Linkedin має переваги, які ми можемо розділити на два аспекти:

• Перший — це експертний блог: ти хочеш розвиватись, у тебе, як у фахівця, є потреба щось розповісти, тобі цікаво дати знання людям. З досвідом ти можеш до цього дорости.
• Другий — початківцям та фахівцям на середині кар’єрного шляху блог дає можливість почути фідбек та думки щодо певної проблеми. Ти можеш ставити питання як на форумі, але перевага Linkedin у тому, що тут більш жива та приємна спільнота.

Тому раджу всім читати Linkedin. Тоді ти знатимеш, що відбувається на ринку IT, чим живуть люди, дізнаєшся новини, думки про події тощо.

Монетизації немає, фінансова користь — є

Linkedin не має монетизації. Якщо YouTube створений для того, щоб люди масово споживали контент (весь підряд), а ти міг заробляти, то Linkedin — це мережа професійна. Якщо ти хочеш її професійно використовувати, ти будеш платити немалі гроші. Дуже дорого коштує преміум-підписка, де є окремі акаунти для рекрутингу, бізнесу — вони дають гарні інструменти, щоб знаходити потенційних клієнтів.

Linkedin — це доступ до аудиторії, де ти можеш сказати: «Я шукаю роботу». І швидко її знаходиш. Або кажеш, що у тебе багато професійного досвіду і ти хочеш консультувати за гроші — і бажаючі напишуть тобі. Прямої монетизації на Linkedin не існує, але фінансова вигода для айтівця буде точно.

Особливість цієї соцмережі: якщо твій допис цікавий спільноті, він буде мати перегляди. Незважаючи на твою кількість підписників.

Якщо у мене 11 тисяч підписників, це не означає, що кожен допис має охоплення в 11 тисяч. Якщо цей допис не «ОК», спільноті він не цікавий, його можуть показати до тисячі разів. А людина, яка тільки зайшла в Linkedin, має 50 контактів та написала цікавий допис, може здобути охоплення в десятки тисяч легко. Соцмережа це дозволяє.

Як ефективно збирати та утримувати аудиторію

Є два типи популярних дописів:

• Суто професійні, які інформують та навчають. Якщо ви пишете щось дуже цікаве, що стосується ваші галузі, все буде добре.
• Емоційні. Тут алгоритми безсилі, але якщо тема актуальна для читачів, він теж може залетіти. Є такі теми: війна, політика, пошук роботи — наприклад, зараз можна побачити купу челенджів «я шукаю роботу за місяць». Але тут  треба бути обережним: додавайте емоційний контент дуже обмежено.

Якщо у тебе є бажання та потреба показувати свою позицію, якщо навколо відбуваються дуже важливі речі й ти пишеш щиро, то тебе почують. Коли просиш допомоги у пошуку роботи, покажи, що тобі це дійсно дуже потрібно — це не забаганка і ти в скруті, і тоді люди підтримають, підкажуть, де ти не допрацював. Своїми реакціями зроблять допис поширеним, тегнуть рекрутерів. Так працює спільнота.

Є у цій соцмережі ще одна фішка: тут можна без розголосу подати оголошення, що ти шукаєш роботу. Буває, що люди починають писати дописи, у яких прослідковується невдоволення поточною роботою — рекрутери це відчувають і роблять пропозиції, навіть якщо у вас немає відповідного статусу. На жаль, у нас не розвинена культура пошуку роботи, і часто фахівці тишком шукають нове місце, щоб не було проблем з боку поточної компанії (тиск або звільнення). Мовчки шукати нову роботу — це нормально, головне — щоб ви виконували свої контракти та відпрацьовували, скільки маєте. Це етично, нащо вам ризикувати. 

Власний досвід

Я завів Linkedin на початку кар’єри, десь років 12 тому. Але не завжди був активний. Через те, що соцмережа професійна, різко злетіти не так легко.

Якщо ви хочете, щоб вас зафоловили десятки тисяч, готуйтесь системно працювати роками — для Linkedin це нормально.

Ви не зможете так розкрутитись, дати рекламу, як у ТіkТоk або Facebook. Тут важлива ваша репутація. Як ви все збудуєте, так і буде.

Якщо ви відчуваєте, що у вас в кар’єрі все гаразд і всі потреби закриті, не треба займатись блогерством. Люди активно ведуть Linkedin, коли чогось не вистачає. У мене було бажання ділитися власними думками зі спільнотою — цим я і займався.

Де брав ідеї для контенту стільки років? Переважно я спостерігаю за тим, коли є «спалах» — просто можу щось робити, про щось читати, і тоді приходить думка «а це цікаво». Або виникає питання до спільноти, або я хочу поділитися своїм поглядом на якусь подію. Коли ви відчуєте, що вас щось емоційно вивело з рівноваги — то записуйте тему. Це воно.

Ще один різновид контенту — якась класна експертна думка: нехай вона не моя, але я побачив таку штуку і хочу нею поділитися. Крім того, іноді виникають питання, яке ви не можете вирішити — для цього на Linkedin є опитування. Зазвичай вони мають велике охоплення. Ще можна тегнути компетентного експерта, щоб він допоміг розв’язати проблему. Представники фахових ІТ-компаній відповідають доволі активно. Репутація в Linkedin дуже важлива, компанії це розуміють. Вони не можуть вас ігнорувати.

Скільки часу витрачати на ведення соцмережі, ви вирішуєте індивідуально. Можете поставитись до цього більш професійно: розробити контент-план, робити гарно оформлені дописи в одному стилі, а можете вести соцмережу менш системно. Щодо мене, інколи я за п’ять хвилин швиденько роблю допис з телефону. Інколи роблю щось більш глобальне: сиджу та пишу довгий допис, додаю корисні посилання, думаю над зображенням, щоб воно несло певну думку — це займає багато часу. Тобто працюю над блогом я від нуля (коли нічого не відбувається) до кількох годин на день. Бо треба ж ще дивитися та коментувати дописи інших фахівців.

Потреба вчити

Скажу банальну штуку, але життєву: у мене з дитинства було бажання допомагати людям. Є такі психотипи. Свою потребу я реалізував під час роботи у ГО, де займався розвитком громад, потім у Linkedin — я передавав свої знання, проводив персональні консультації. Коли є багато професійного досвіду, ти маєш певну експертність, логічно, що у тебе можуть виникати думки, як приносити спільноті більше користі.

Навчаючи, ти можеш свою експертизу надати широкому колу людей, і замість одного крутого фахівця, як ти, їх будуть сотні. Це дуже круто.

Зараз я працюю над створенням власної школи для QA — The Matrix Space — курс ще розробляється. Вона не буде великою, але наразі я бачу певний запит щодо освіти. Як зазвичай відбувається навчання? «Ми хочемо все якомога швидше». Це можливо, коли ти даєш знання у формі маленьких навичок. Але це не дає глибокої системної освіти. Є дуже багато прикладів, коли у молодого співробітника є конкретні навички, але є великі проблеми в конкретній роботі. Тому що людина не зрозуміла, що це, як будується, на чому працює, що таке тестування. Студенти завчають терміни, на цьому все. Я ж бачу школу як більш системну історію, яка дає вірний світогляд фахівця-тестувальника. Щоб він мав базу, на якій все будується, а після вже мав змогу сам ефективно навчався.

Хто, на мою думку, є справжнім фахівцем? Це людина, якій ставиш питання на співбесіді, і вона може не пригадати конкретний термін, але чітко уявляє відповідь як набір даних чи процес і може описати його своїми словами. Моя мета — випускати саме таких фахівців. Такий у мене підхід до викладання.

Я працюю над школою самотужки, відкрив набір на менторство — це також частина освітнього процесу. Це все моє життя. На хобі часу не лишається, та й усі мої гітари залишилися у Харкові. Зараз моя робота — моє хобі. Але мені це подобається. Я дуже сподіваюся, що незабаром мені вдасться монетизувати діяльність, щоб я міг спокійно займатись тільки освітою, а не поєднувати її з класичною роботою у компанії.