Від розробника — до генерального менеджера: як я став керівником в IT

Привіт! Мене звати Роман Орфіняк, я General Manager у Product Madness Ukraine. У цій статті я розповім, як я почав кар’єру в ІТ, коли ІТ ще не існувало, зібрав свій перший комп’ютер на базі ZX Spectrum, який досвід виніс з SoftServe, ЕРАМ, Symphony Solutions, та що робити, якщо ви раптом відчуваєте у собі потенціал керівника.

Як я потрапив в ІТ наприкінці 90-х

Двадцять років назад ІТ виглядало не так, як сьогодні, та було суттєво менш популярним напрямом, але я обирав професію за інтересами. Я любив математику, програмування та все, що пов’язане з технікою. Ще у школі ми з батьком самі спаяли перший комп’ютер — їздили до Львова, шукали якісь мікросхеми, запчастини, корпуси калькуляторів. Потім цю величезну конструкцію підключили до телевізору, і коли вона запрацювала, це була перемога, диво, шок!

Студентом я навчався заочно, тож мені потрібні були гроші. Варіантів вибору роботи тоді взагалі було небагато, а комп’ютери були моєю головною пристрастю — тож мені пощастило. На першу роботу я потрапив за рекомендацією шкільного друга.

Якщо порівнювати ІТ тоді і сьогодні — це різні світи. У 98-му я прийшов на свою першу роботу в компанію SoftServe, це була маленька кімната у львівському офісі. І на той час у нас не було абсолютно ніякої інформації: як вивчити мову програмування, які плюси/мінуси у кожної, нюанси розробки — нічого! Ми всьому навчалися на власному досвіді, через помилки, та з нуля вигадували шлях до їхнього виправлення.

Та й сама професія айтішника виглядала по-іншому: це зараз у тебе все у хмарному сховищі та працювати ти можеш з будь-якої точки світу. А тоді, якщо система товарообігу в супермаркеті не працює, ти брав дискети та їхав до замовника розбиратися на місці, що сталося.

Сьогодні ти можеш отримати будь-яку інформацію за декілька секунд, засвоїти будь-які навички, які захочеш, пройти будь-який курс.

Швидкість твого зростання залежить лише від тебе — це головна відмінність нового світу.

Я навіть трохи заздрю тим, хто починає сьогодні: спеціаліст, що робить перші кроки в індустрії, може розраховувати на заробітну плату у $800- 1000, це набагато кращий початок у професії, ніж був 20 років тому.

Моїм першим великим проектом була система управління бізнесом для мережі львівських супермаркетів. Ми розробляли систему повного циклу: склад, бухгалтерія, каса, логістика… Це було інноваційним підходом, подібного на ринку ще не було. Мережа розширювалася, відповідно, вимоги до програмного забезпечення зростали також, оскільки транзакцій ставало все більше. Тож професійним викликом було не лише створення, а й постійне вдосконалення системи, яка б якісно задовольняла потреби бізнесу.

А що сьогодні? Системи ускладнились, світ у технічному сенсі ультрашвидко біжить вперед, а виклики змінилися за масштабами.

Управлінець в ІТ — це хороша англійська та вміння переконувати

Я швидко зрозумів, що мене більше приваблює комунікація, ніж технічні нюанси продукту. Я люблю людей, вони мені щиро цікаві, мене не обтяжує спілкування — це надзвичайно важливо для керівника. Вже тоді я мав хист до організації процесів, добре знав англійську — тож мій потенціал менеджера виявився затребуваним ринком.

Вперше я спробував себе проектним менеджером під час роботи в Spline Software, в команді розробки ІТ-системи для голландської партії робочих. Партія мала багато регіональних осередків і кожному з них був потрібен власний сайт. Ми розробили сайтоконструктор, завдяки якому осередки могли створювати локальні сайти та наповнювати їх тими розділами, які для їхнього електорату були важливі.

Проект був складний та багаторівневий: система сама по собі була технічно вибаглива, а під час виборів мусила витримувати навантаження сотень тисяч відвідувачів сайтів. Відповідно, був потрібний менеджер, який на високому рівні забезпечить ланцюжок комунікації: з одного боку — з клієнтом та партнерами на всіх рівнях узгодження, з іншого — з командою розробників, котрі займаються технічним забезпеченням проекту.

Ключові завдання РМ:

• зробити вимоги клієнта зрозумілими для команди технічних спеціалістів;
• забезпечити виконання роботи в зазначений термін;
• презентувати роботу клієнту;
• донести до команди зворотній зв’язок та проконтролювати його втілення;
• залишити клієнта задоволеним та принести компанії оплату за виконаний проект.

У подальшому відповідальність керівника змінюється лише в масштабах, головне — організація процесу та комерційна доцільність — лишається незмінним.

Звичайно, складнощі були: вчора ти спілкувався лише з комп’ютером, сьогодні раптом у тебе з’являється шалена кількість людей з різними потребами, менталітетом та інтересами.

Отримати якісний проект та не вийти за рамки бюджету — це правильна та логічна психологія клієнта, і ти, як керівник, що несе кінцеву відповідальність за результат, повинен знайти рішення, що, з одного боку, задовольнить клієнта, з іншого —буде цікавим з комерційної точки зору. Головне твоє завдання — тримати баланс між командою, проектом, якістю, ціною, строками, замовником. Сенс існування позиції управлінця в тому, щоб бізнес розвивався та був прибутковим.

Перехід від розробки до координації був непростим, але мені дуже пощастило з командою: всі розуміли, наскільки цей проект важливий для нас та наскільки велике значення він має для клієнта. Наші голландські партнери також були надзвичайно конструктивними та націленими на класний результат. Ми всі працювали як одне ціле та змогли побудувати прекрасні як професійні, так і робочі стосунки. Згадую цей проект з теплом: і тому що з нього фактично почалася моя управлінська кар’єра, і тому що це була насправді ефективна співпраця.

Кар’єрний ріст та продуктивність

З 2007-го року я займався вже виключно управлінням. Мій кар’єрний ріст був дуже органічним: я ріс від тімліда до старшого проектного менеджера в EPAM Systems, менеджера департаменту, директора з розвитку бізнесу в компанії Nravo, що спеціалізується на розробці ігор.

На позиції Chief Business Development Officer рівень відповідальності, звичайно, вже відчутно інший: від твоїх рішень залежить вектор розвитку компанії в горизонті декількох років, і відповідно — чи буде зростати професійний рівень та зарплати твоєї команди. На цьому етапі головне — утримати персональний контакт з кожним в команді, бо живий зв’язок з командою надзвичайно важливий, а ти керуєш вже досить глобальними процесами.

Щоб залишатись ефективним, я використовував матрицю Ейзенхауера, котра ділить справи на чотири групи: важливі та термінові, важливі та нетермінові, неважливі та термінові, неважливі та нетермінові.

Раджу цей метод, він нескладний, але допомагає тримати фокус та не випускати з поля уваги головне.

За двадцять років кар’єри я однозначно змінився як керівник, це природній процес. Чим більше досвіду, тим сильніше він впливає на прийняття рішень. Зараз я маю набагато більше знань: і набутих практичним досвідом проб та помилок, і завдяки професійній освіті.

Загальнолюдські цінності, на щастя, не змінилися: я за прозорість та щиру залученість до процесу. Дуже ціную відвертість, вона значно прискорює вирішення проблем. Сам завжди відповідаю за свої слова та розраховую на те саме з боку людей, з якими працюю. Будую так стосунки з усіма: з акціонерами, стейкхолдерами, командою.

Почути інтереси всіх та звести ці інтереси в одну несуперечливу систему — головна якість гарного менеджера.

Що робити, якщо ви бачите себе генеральним менеджером в ІТ?

Пробуйте та помиляйтесь швидко — галузь динамічна, розвивається галактичними темпами. Тож якщо хочете спробувати себе в якійсь ролі — зробіть це якнайшвидше, якщо маєте якусь творчу ідею — знайдіть спосіб її втілити. Рекомендую прочитати Rework Джейсона Фрайда та Девіда Хайнемайєра Хенссона — це одна з моїх улюблених книг, яка допомагає сформулювати продуктивний кут зору на бізнес.

Чекати немає часу, по-іншому не буде. Зараз є всі можливості для навчання: курси, best practices, інститути продакт-менеджменту, програмування — інфраструктура працює чудово. Часто потрібні навички можна отримати або безкоштовно, або за мінімальні кошти — тобто все залежить від твого бажання та швидкості прийняття рішень.

У фінансовому плані як технічні спеціалісти, так і управлінці в ІТ почувають себе досить впевнено: і ті, і інші мають навички, які продаються дорого, але механізми генерації доходу різні.

Розробник може мати високу ставку завдяки своїм хард-скілам, менеджер на рівні фіксу може отримувати навіть менше, але у нього більше відповідальності, привязаної до комерційного результату компанії за певний період.

Якщо говорити про тенденції ІТ-ринку, думаю, попит на спеціалістів лише зростатиме, причому на довгий проміжок часу. ІТ-наслідки пандемії поставили перед світом технологій задачу розвиватися набагато шаленішими темпами, ніж ми могли собі уявити в найсміливіших планах. Ці потреби гарантують надвисокі очікування, інвестиції та першочергову увагу до індустрії у світі.

Також поставтесь уважно до вищої освіти. Мені, наприклад, вона не допомогла, але то був зовсім інший час. Сьогодні бізнес зацікавлений у підготовлених спеціалістах. Є приватні університети, що будують навчальні програми під інтереси роботодавців з ІТ-сфери, є компанії, які самі є спонсорами освітніх програм. Державна освіта теж починає співпрацювати з індустрією: багато моїх колег з ІТ залучені до викладання у Львівському політехнічному університеті чи Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Зараз ситуація ще краща: Львівський ІТ-кластер працює з Міністерством освіти, щоб на державному рівні впровадити ті чи інші програми, які будуть корисними сфері. Тож головне — правильно поставити мету та розуміти доцільність своїх знань.

Мені пощастило, і зараз я працюю в компанії Product Madness, яка мені дала шанс масштабувати діючий бізнес, що є челенджем та перевіркою на професіоналізм і керівника, і команди. На момент мого приходу в українському офісі компанії працювало 50 спеціалістів. Зараз, через сім місяців, їх уже більше 100. Періоди вибухового росту бізнесу часто супроводжуються падінням операційної ефективності. Моя основна задача: утримати нас від цього падіння та, навпаки, нарощувати ефективність пропорційно масштабам. Зараз це вдається, політ нормальний.