Мене звати Оксана Богомольна, я Project Manager в компанії SoftServe. Вже два роки я працюю на цій посаді і хочу розповісти, яким був мій перехід від спеціаліста з маркетингу до управління технічними проєктами, та як змінилася моя кар’єра після того, як я прийняла це рішення. Сподіваюсь, мій досвід буде корисним маркетологам та рекрутерам, які думають про світч у РМ, а також усім іншим, хто планує кар’єру в управлінні ІТ-проектами.
Починати щось з нуля — це завжди надзвичайно стресовий досвід. Залишити свою посаду, затишне місце, де ви сиділи місяцями або навіть роками, попрощатися з колегами — це величезний виклик.
А що, якщо там не такий класний колектив? А що, якщо там буде нижча зарплата? Чи зможу я перекваліфікуватись та вивчити велику кількість нових технологій, методологій та інструментів?
Усе це — слушні запитання, але вони можуть перешкодити вам займатися тим, що вам подобається. Чесно кажучи, багато з цих страхів переслідували і мене.
Я працювала рекрутером та спеціалістом з персоналу протягом двох років, перш ніж перейти у маркетинг, якому я присвятила ще два роки свого життя. Вже звідти я вирішила перейти до управління проєктами. Проджект-менеджером я працюю вже два роки і відчуваю себе достатньо впевненою, щоб поділитися своїм досвідом.
Під час роботи на посаді Marketing Specialist я здобула багато корисних навиків та навчилася прийомів, які використовую й зараз. Хоча це цікава та креативна робота, я завжди відчувала, що це не зовсім робота моєї мрії. Ніби все окей, але якийсь голос всередині породжував у мені сумніви. Це не те, що могло б задовольнити мене на 100% протягом наступних кількох років. Тоді моя робота була зосереджена на внутрішніх та зовнішніх ініціативах, які промотували компанію на ринку талантів, її окремі галузі та ідеї. Але я хотіла працювати над чимось, що принесе компанії прямий дохід і вартість.
Я хотіла бачити вплив своєї роботи в цифрах, показниках KPI та в електронних таблицях. Я хотіла застосувати свої навички у продажу продуктів та ідей.
В якийсь момент я зрозуміла, що саме проджект-менеджмент — це той напрямок, який відповідає моїм очікуванням, і нарешті знайшла в собі сміливість залишити все позаду і почати діяти. Незаважаючи на страх, питання та сумніви, шукайте 100% співпадіння з компанією, місцем, посадою. Адже відчуття повної самореалізації — найкраще, що може з нами статись, і воно вартує усіх ризиків та викликів.
Перш ніж змінити напрямок кар’єри, переконайтеся, що ваша омріяна спеціалізація відповідає вашим ключовим компетенціям. Я про те, що ви добре вмієте і любите робити. Багато вчитись, здобувати нові знання, опановувати нові інструменти — це потрібно, очевидно, але я маю на увазі саме ключові компетенції. Я чітко визначила свої і порівняла з основними вимогами до кандидатів на посаду РМ, і це допомогло мені переконатись в тому, що кар’єра РМ — це справді моє.
Робота рекрутером навчила мене спілкуватися та розуміти людей. Маркетинг дав мені можливість мислити стратегічно і вміти йти на компроміс, коли потрібно. Ось мої основні компетенції, які зробили мій перехід до проджект-менеджменту безболісним:
Проте без челенджів ніяк. Незважаючи на те, що я достеменно вивчила все про роботу проджектів, визначила свої цілі та сильні сторони, які ідеально підходять до цієї ролі, але були моменти, коли я переживала справжнє професійне пекло. Наприклад, ось такі:
Починаючи роботу в новій ролі, я потрапила відразу в середовище senior-експертів Cloud DevOps, які зовсім не були вражені моїми менеджерськими навичками. Головною проблемою на початку роботи був пошук такої стратегії управління проєктом, яка б найкраще мені підійшла. Я пройшла через велику кількість етапів, деякими з яких я пишаюся більше, ніж іншими.
Спершу я пробувала бути менеджером, який мало знає про внутрішню кухню проєкту і не хоче нею цікавитися. Концентрувалась більше на менеджменті команди та процесів проєкту. Але це не спрацювало.
Після того я стала «мамою-менеджером», яка гіперопікувалась абсолютно всіма питаннями, не випускаючи з поля зору своїх інженерів і намагаючись вирішити кожну проблему, яка була в межах або поза межами моєї досяжності. Також не спрацювало.
Зрештою я знайшла свій шлях і обрала підхід партнерства. Я пропоную рішення і те, де і як їх можна застосувати. Я слухаю свою команду та намагаюся будувати стосунки, засновані на довірі та емпатії.
Нещодавно я вирішила зробити крок назустріч технічним аспектам проєктів. Аби бути на одній хвилі з командою експертів з DevOps, я вирішила повчитися сама. Окрім розвитку нових навичок у технологіях Azure Cloud, я вирівнюю ігрове поле зі своєю командою. Тепер їм непотрібно щоразу пояснювати мені основи, і, у свою чергу, я відчуваю себе більш впевненим і надійним партнером.
Коли я стала проджект-менеджером, я не усвідомлювала, наскільки це масштабна сфера діяльності.
Велика кількість інструментів, електронні листи, дзвінки, зустрічі, колеги, зацікавлені сторони — і це лише верхівка айсберга.
За короткий проміжок часу мені довелося розробити особистий робочий процес, щоб керувати всіма цими аспектами. Згодом потрібно також знайти ефективні способи впоратися з постійним стресом і не дозволити йому вплинути на роботу та особисті стосунки.
Останнє, чому я навчилася на посаді менеджера, це керувати проблемами. Як тільки я розпочала роботу на своєму першому проєкті, я стикнулася з ситуацією, яка вимагала глибокого знання проєкту та гострих навичок управління конфліктами. Але якщо ви хочете навчитися плавати, ви повинні зануритися у воду глибше. Тепер я намагаюся передбачити можливі конфлікти ще до того, як вони стануться, щоб моя команда могла зосередитись на тому, що для них дійсно важливо.
Озираючись назад, я вдячна за підтримку, яку я мала на той час. У мене є неймовірний менеджер, який допомагав мені вчитися. Це нормально — просити допомоги, коли вона вам потрібна, а також не знати відповіді на якісь питання. Завдяки моєму досвіду та попереднім посадам у компанії, я створила мережу менеджерів проєктів, які допомагали мені, як могли. І, звісно ж, це команда та Cluster Lead, які приходили на допомогу кожного разу, коли я просила пояснити технічну деталь.
Змінити напрямок кар’єри ніколи не буває легко. Однак якщо ви відчуваєте, що ваша поточна позиція вас не задовольняє, я дуже рекомендую спробувати щось нове. Рідко можна знайти своє покликання з першого разу, тому в другій (третій чи десятій) спробі немає нічого поганого. Просто переконайтеся, що ви знаєте, у що ви втягуєтесь, і підготуйтеся якомога краще до нової можливості. Успіхів!
Читайте також: Від мудрості самурая — до підручника з ранніх підйомів: 8 книг для починаючого проджект-менеджера
Коротко про українську IT-сферу у 2024 році Це коли на одну вакансію Middle розробника по…
Формування криптовалютної галузі в Україні почалося ще у 2014 – саме тоді з'явилися перші стартапи,…
Автор цього блогу — Python-девелопер Сергій Солдатов, який вирішив створити досить унікальний продукт. І це…
Думки шукачів діляться на: «так, однозначно» і «ні, не вартує, я все і так про…
Синдром студента — це форма прокрастинації, яка полягає в тому, що людина, якій дали завдання,…
Git — це найпопулярніша CVS прямо зараз, яка дозволяє відстежувати історію розробки і спільно працювати.…