Рубріки: Досвід

«Наші дні виглядали як страшний сон, більшість працювали по 20 годин»: повоєнні нотатки CEO IT-компанії

Анастасія Ляшко

Минув рік з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Пам’ятаю, я так чекала 2022 року, адже він мав бути одним з наймасштабніших в історії компанії. Але наш ворог вирішив інакше і зламав 24 лютого всі мрії та сподівання.

Сьогодні, озираючись назад, я можу розповісти не тільки, що ми пережили та втратили за цей час, але й дати поради тим, хто стикається з кризовими ситуаціями.

Жодний антикризовий план не спрацював

Почну з початку — ніхто всередині команди не був готовий до повномасштабного вторгнення. В січні ми, звичайно, розробили чотири антикризових плани компанії при можливій агресії «сусідів», але, чесно кажучи, ні один з них не був релевантним для настільки страшної війни. Кінець лютого — початок березня пройшов важко. Хаосу не було, але і робота виглядала зовсім не так, як раніше.

Наша компанія займається генерацією трафіку у EdTech та FinTech, і нас врятувало те, що ми налаштували завчасно автопілот для внутрішньої системи обробки замовлень від клієнтів. Він вмикався автоматично через декілька годин за відсутності активності наших співробітників.

Оскільки більшість клієнтів знаходяться за кордоном, для них початок повномасштабної війни в Україні був не таким помітним. Вони не знають, що таке тікати від ракет, які летять на твій будинок. Міжнародні клієнти потребували сервісу в режимі 24/7, але на той момент ми не могли його надавати. Тому використовували автопілот та працівників, які вже були за кордоном чи в безпечних регіонах. Навіть найняли знову старих досвідчених співробітників, які переїхали до інших країн, щоб нас підстрахували.

Ще одним гарним рішенням було завчасне створення внутрішнього координаційного штабу. Після 24 лютого ми лише доповнили його працівниками, які знаходились на заході України і не потребували евакуації в інші міста чи країни. Координаційний штаб працював цілодобово, допомагав з релокацією, а ще підтримував морально та інформаційно. Це допомогло нам знизити градус паніки всередині колективу. Але все ж хвилювання були, адже ми щодня стикалися з новими викликами:

  • знайти працівників, що не виходять на зв’язок, бо виїжджають з гарячих точок;
  • вивезти в безпечне місце сім’ї співробітників, які пішли в ТрО чи ЗСУ;
  • евакуювати родичів колег з територій, тимчасово окупованих ворогом.

Працювали по 20 годин

Наші дні виглядали як страшний сон, більшість в компанії працювали по 20 годин, адже мали фактично по дві зміни: в першу ти працюєш на основній роботі або допомагаєш колегам з їхніми особистими проблемами, в другу (вночі) — волонтериш та шукаєш потрібні речі для воїнів. Я тижнями не виходила з дому, інколи спала по дві години, адже всю ніч обдзвонювала продавців касок, щоб відправити їх зранку на передову.

За перші місяці війни я втратила 10 кілограмів і вже не впізнавала себе.

Ілюстрація

Були колеги, які впали в ступор і не могли оговтатись, вони весь час були в стресі, в паніці та не могли нормально працювати. Потрібно було перерозподіляти навантаження на команду, щоб компанія могла продовжувати функціонувати.

Нам дуже пощастило, що більшість нашого бізнесу направлено на роботу за межами України. Це допомогло уникнути великої економічної кризи всередині. Звичайно, що з 24 лютого ми назавжди попрощались з ринком росії (він займав левову частку для однієї з наших вертикалей бізнесу) та зупинили всю роботу на українському ринку в фінансовому секторі (FinTech), а саме у сфері мікрокредитування. Цей вектор зазнав найбільших втрат — як фінансових, так і штатних, адже основні клієнти знаходились в країнах СНД.

Крім того, додалась нова проблема — дебіторська заборгованість партнерів на сотні тисяч доларів, які не виконували договірні зобов’язання, посилаючись на форс-мажор.

Після втрати російського ринку, якому ми не знайшли співмірну за масштабами заміну, та проблем з дебіторами, влітку нам довелось скоротити команду FinTech-напрямку. Ми робили це поступово: попереджали про скорочення за три місяці, виплачували заробітні плати завчасно, допомагали з пошуком нової роботи. Було морально важко прощатися з людьми та розуміти, що це може бути не остання хвиля звільнень.

Вдалося зберегти штат на 95%

На щастя, в нас є друга вертикаль бізнесу, вона набагато більша — EdTech, і основний її ринок — це Америка. Цей вектор частково перекрив втрати фінансового сектору та стабілізував компанію. Звичайно, що тут теж були проблеми, особливо з виходом на зв’язок з нашими клієнтами, тому що наші агенти не мали стабільного місця проживання, електроенергії, зв’язку та морального стану працювати як раніше. Все ж, нам вдалося зберегти штат на 95% (в нас працює приблизно 200 співробітників). Вважаю, це великий успіх, адже у 2022 році світ та Україну спіткала хвиля масових звільнень в IT-компаніях.

Крім того, близько 10% співробітників на початку війни доєднались до лав ТрО, зараз декілька колег служать в ЗСУ. Інші працівники стали волонтерами.

В кінці 2022 року компанія була в плюсі

Восени компанія оговталась, ми відчули, що стабілізували ситуацію всередині та навіть можемо знову наймати, адже обсяги роботи почали зростати. Дивовижно, але в кінці такого складного 2022 року компанія була в плюсі.

Виявилося, що особливих втрат, порівняно з іншими бізнесами, ми не побачили.

Та за цей час з’явилась інша проблема — більшість співробітників виїхали зі столиці ще на початку війни, офіс став пустувати. Довелося переїхати в менший.

Потім, коли частина людей повернулась додому і захотіла знову ходити в офіс, почались проблеми зі світлом — стало дуже холодно. Тоді ми вирішили відмовитись від офісу в центі Києва та винайняти коворкінг. Таке рішення не задовольняло потреби повністю, адже з правого берега Києва було важко добиратись на лівий, особливо під час повітряних тривог. Тоді ми вирішили знайти приватний будинок на Правобережжі столиці.

Блекаут, ілюстрація

І, звичайно ж, ми почали його пошуки саме в блекаут, коли в Києві був хаос. Через це ми щодня змінювали план: то орендуємо будинок, то не орендуємо, то в одному місці дивимось, то в іншому… Минув місяць і нам вдалося знайти будинок, який ми шукали.

Наразі туди ходить лише невелика частина команди.  Та я розумію, що це резервний спосіб забезпечити працівників теплом, їжею, зв’язком та електроенергією в кризових ситуаціях.

П’ять цінних уроків, які бізнесу принесла війна

За цей рік я винесла для себе кілька цінних уроків — ось, що можу порадити всім, хто хоче зберегти свій бізнес під час війни:

  1. Якщо всі навколо кажуть про можливу проблему, краще до неї підготуватися завчасно. Бо найліпша імпровізація — це підготовлена імпровізація. Якщо у вас буде план дій, то проблема перестане бути настільки руйнівною для вашої компанії, як здавалося на початку.
  2. Весь світ не думає лише про вас. Тому якщо ви працюєте з міжнародними ринками, маєте розуміти, що кризи/війни у вашій країні не впливають на їхню свідомість так сильно, як на вашу. З партнерами потрібно постійно розмовляти, розповідати про діяльність компанії під час кризи та, звичайно, паралельно робити все, аби ця криза не вплинула на ваш продукт чи послуги. Запам’ятайте, стресостійкість та відкритість — це те, що цінують бізнесмени в будь-якій країні.
  3. Щоб не сталося, думайте про свою команду, а потім вже про бізнес. Якщо ваші люди в безпеці та мають, що поїсти, де зігрітись і відпочити — ви забезпечили їх основні потреби за пірамідою Маслоу. Лише після цього вони зможуть думати про інші речі, як робота, розвиток тощо.
  4. Розмовляйте з командою про те, що відбувається у компанії. Дуже важливо комунікувати зі співробітниками, щоб їх заспокоїти та дати відчуття контролю над ситуацією на роботі.
  5. Не бійтеся робити помилки. Адже, як казав Ейнштейн, якщо ви ніколи не робили помилки, це означає, що ви ніколи не пробували щось нове. Лише нові рішення зможуть дати нові результати.

Здається, що 2022 рік трохи підкосив український бізнес. Але я відчуваю це інакше у нашій компанії: значну частину з запланованого на рік було виконано. А плани на 2023 рік не зменшили свого масштабу.

Єдине — тепер ми більш серйозно готуємося до того, аби приймати швидкі рішення та пристосовуватись під обставини.

Війна дуже нас змінила, але не зламала. Навпаки — відкрила щось таке, чого не було раніше. Я думаю, що саме це відчуття допоможе Україні дуже швидко відновитись після нашої Перемоги!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Останні статті

IT в Україні йде до свого фінального кінця. І потраплятимуть туди виключно за покликом душі

Коротко про українську IT-сферу у 2024 році Це коли на одну вакансію Middle розробника по…

26.03.2024

Блокчейн-розробка сьогодні: зарплати і перспективи на ринку праці

Формування криптовалютної галузі в Україні почалося ще у 2014 – саме тоді з'явилися перші стартапи,…

18.03.2024

Скільки рішень ухвалює розробник? Погляд новачка, який запускає продукт

Автор цього блогу — Python-девелопер Сергій Солдатов, який вирішив створити досить унікальний продукт. І це…

12.03.2024

Чи треба готуватись до співбесіди?

Думки шукачів діляться на: «так, однозначно» і «ні, не вартує, я все і так про…

04.03.2024

Відкладаєте до останнього? Що таке «синдром студента» і як з ним боротися

Синдром студента — це форма прокрастинації, яка полягає в тому, що людина, якій дали завдання,…

23.02.2024

Вчимося працювати з Git: основи конфігурації, гілки, додавання файлів та директорій

Git — це найпопулярніша CVS прямо зараз, яка дозволяє відстежувати історію розробки і спільно працювати.…

20.02.2024