Як знайти роботу в часи криз. Записки цинічного програміста зі стажем

Всім привіт мене звуть Володимир Кожаєв і в ІТ я досить давно. Пройшов кризу 1998 року (я саме вступав до ВНЗ і паралельно шукав якогось підробітку), кризу 2008 року, ковід та війну. Досвід великий.

Сподіваюся, мої поради допоможуть вам і зараз. Комусь вони здаються очевидними, як викладачеві математики доказ формули Ньютона – Лейбніца. Але й очевидне, буває, не робиш. Тож статтю можна розглядати як керівництво.

Чому роботи буває мало

З різних причин. По-перше, в школі (або в інституті) ми вчили, що в капіталістичному суспільстві економічні кризи періодично трапляються. Крім того, війни, епідемії, корупція, ясна річ, негативно впливають на ринок праці. Проблеми бувають глобальні, характерні для всього світу та локальні, до цього я ще поверну нижче.

Що робити?

Якщо ти потрапив у яму, то перше, що потрібно зробити — перестати копати.

Вілл Роджерс (американський ковбой, комік та комедіант)

Подобається вам, чи ні, для українців зараз ринок належить роботодавцю, він може обирати. Зробіть, щоб вибрали вас. Як? Правила нижче.

Будьте ввічливі

Елементарні правила, яким навчали у молодшій школі.

• По-перше вітайтеся з людьми, при цьому не забувайте посміхатися.
• По-друге, не спізнюйтеся на співбесіди.
• По-третє, одягайтеся у діловому стилі. Це раніше можна було прийти кудись у майці на голе тіло коротких шортах, з яких стирчать волохати ноги в затасканих шльопанцях і вас би узяли — інших претендентів немає. Зараз, коли на одну вакансію приходить кілька десятків резюме від тямущих людей, такого красеня навіть не розглядатимуть.

Знайте матеріальну частину

Перед співбесідами не зайве повторити основи. Не халтуримо, щоби від зубів відскакувало. Після кожного пройденого інтерв’ю записати на папірці у чомусь «плавали», що не відповіли і швиденько розібратися, щоб вже наступного разу це знати.

Відповідайте очікуванням

Наприклад, робота передбачає технічну підтримку: робота з клієнтами, багфіксінг. Якщо ви скажете, що цікавитеся алгоритмами та ненавидите спілкування, на роботу вас не візьмуть.

Доведіть, що не пропадете

Знаєте, які у роботодавців зараз головне побоювання? Що одного чудового дня, потрібного йому програміста несподівано заберуть воювати. Який із цього висновок? Вирішіть свої питання з військкоматом.

Я в жодному разі не агітую ухилятися від мобілізації (це кримінально карається, якщо що), навпаки, якщо ви знаєте, що рано чи пізно ваша черга настане, то чого чекаєте?

Ви ж розумієте: упійманими на вулиці затикають дірки. Медкомісію вони проходять формально, про вибір місця служби не йдеться. Тому для людей з позицією «якщо покличуть — піду» найкраще рішення — знайти підрозділ, у якому служитимете і вступите туди добровольцем. Так шансів вижити набагато більше. 

Для тих, хто служити з різних причин не може, потрібно підтвердити свій статус. Не чекайте, поки смажений півень клюне в дупу — оформляйте документи зараз. Іноземний роботодавець, дізнавшись, що ви з України, зрозуміло, не запитає, чи заберуть у війська. Він лише співчутливо поцікавиться, мовляв, ти як, у безпеці?

Ось що я відповідаю:

Так, я живу в Україні, але у Києві. Столиця — найбезпечніше місце, тут гарне ППО, тому ракети та БПЛА збивають, ймовірність загинути від них не більше, ніж у автокатастрофі. Багато іноземних кореспондентів, можна потрапити на людину зі зв’язками. Звідси мобілізація відбувається +/- законним шляхом. У військкоматі я вже був, маю обмеження щодо здоров’я, що виключають відправку близько до лінії фронту. У тилу ж чоловік за 40 без досвіду бойових дій, військової освіти та бажання освоїти армійську спеціальність й даремно не потрібен. Охочих перекладати папірці за 20 тис. гривень вистачає. До всього, я аспірант очної форми, тому мобілізації не підлягаю.

Про те, що заборони на виїзд немає де-юре, але є де-факто, говорю тільки коли запитують.

Як перечекати складний час

Майте фінансову подушку

Звичайно, трохи запізніла порада, але не завжди у вашій кар’єрі світить сонце і зеленіє листя — зима теж буває. Тому потрібно мати запас грошей на шість місяців життя, а краще на десять. За десять місяців ви всяко на роботу влаштуєтеся. Отримавши її, заведіть правило відкладати 20-30% на чорний день. Це означає, що ви на початку відкладаєте недоторканні 20%, потім живете на те, що залишилося.

Скоротіть витрати

Якщо фінанси співають романси напевно не варто їздити щодня на таксі, їсти лобстери та омари, купувати дружині золоті прикраси. Зараз війна, ви повинні розраховувати, що все буде погано і постаратися розтягнути гроші на якомога довгий термін. Це не означає, що треба бути Плюшкіним, але розумна економія має бути присутньою.

Не крутимо носом

Так, у добрі часи можна перебирати і вередувати, але зараз якщо вам зробили хорошу пропозицію – приймайте її. Нема чого шукати те саме, але з перламутровими гудзиками. Хто знає, коли з’явиться інша можливість і чи не буде вона гіршою за попередню?

Допомагаємо ближнім

Зараз складно всім, але по-різному: комусь немає чого їсти. Якщо людина сама не може, допомогти їй справа хороша. Адже карма вона існує. Сьогодні дав дітям на шматок хліба, завтра їхній батько порекомендував тебе знайомому на жирну посаду. Навіть якщо негайної користі і не станеться, усвідомлення доброї справи грітиме вам душу.

Не впадаємо у відчай

Якщо ти впевнений, що зможеш — ти маєш рацію; якщо ти думаєш, що не зможеш — теж правий

Генрі Форд

Найскладнішою ситуацією щодо роботи для мене була весна – початок літа 2006 року. У місті Миколаєві, де я жив, існувало три великі фірми. Вони уклали між собою договір, що не візьмуть нікого, хто будь-коли працював у фірмі-партнері. Це все для того, щоб не бігали за підвищенням до контори через дорогу.

З однієї з них мене звільнили, коли виявилося, що навички в розробці ігор їм не потрібні. Але договір є договір: інші дві мене не брали. Я обігав буквально все місто, але нічого більше 50 $/місяць знайти не міг і зрозумів: треба їхати. Так, 2005-2007 роки були жирними, наймали всіх, хто міг хоч якось включати комп’ютер, але у великих містах. Миколаєв до них ніяк не відносився.

Я розсилав по сто резюме на день, тричі їздив на співбесіду до Києва, двічі до Харкова, отримав нарешті омріяну пропозицію і поїхав. Не впадайте у відчай і ви!

Тільки для тих, хто хоче заробляти багато та не залежати від місцевого ринку

Працюємо на себе

Український ринок праці представлений в основному аутстаффінгом: між виконавцем та роботодавцем є прошарок. Він пов’язує першого та другого, потім «стриже» відсоток із оплати. Вони корисні, але до певного часу. Зі зростанням навичок набагато вигідніше знаходити прямі контракти із західними замовниками.

Виключаємо прошарок, відсотки, які він бере якось діляться між зацікавленими сторонами: роботодавцю виходить дешевше, виконавцю — більше грошей.

Звичайно, потрібно розібратися з продажем себе коханого та отриманням заробленого, але, по-перше, грошей буде більше, по-друге, якщо держава викине якийсь фортель, можна просто переїхати в будь-яку точку земної кулі, де є інтернет та банк.

Розвиваємо навички самопрезентації

Аутстаффінг накладає відбиток і вміння проходити співбесіду. Як правило, це щось на кшталт іспиту, якщо пройшов його добре, допускають до розмови з менеджером, потім із замовником.

Яку цінність ви принесете фірмі? Які завдання вирішували, чого можете навчити? Негативний досвід також дуже важливий. Що за уроки ви винесли з провалів і як уникнете їх наступного разу? На невдачах навчаються, за одного битого двох небитих дають. До речі, саме про висновки хоче почути роботодавець, питаючи про завалені проєкти.

Загалом, підвішений язик дуже важливий. Вчіться себе продавати.

Акцент на вирішенні проблем

Припустимо, вам потрібно побудувати будинок і приходять дві людини. Одна: «Я вмію пиляти, стругати, класти цеглу, плитку, а як моє скло!». Інша: «Я будував будинки, котеджі, дачі, сараї. Виходячи з вашого бюджету, я рекомендую загальну площу 100-120 квадратних метрів, одноповерховий, прямокутний у плані 2 до 1, ось відгуки клієнтів». Кого ви наймете, навіть якщо другий не має сертифіката від Oracle по поклейці шпалер? Отож!

Так, технічні навички — це дуже важливо, але набагато більше цінується вміння вирішити проблеми замовника, взяти його біль.

Вчимося вчитися

Технологій багато, знати все не можна життя не вистачить. Тому життєво необхідно освоювати будь-який фреймворк швидко. На щастя, оператори if-else, цикли, структури даних та алгоритми +/- однакові у всіх мовах програмування. Так що кожна технологія вивчається швидше за попередню, якщо є навички навчання.

Особисто я використовую дві техніки: pomodoro та мову «Дракон» для розкладання інформації по поличках.

Налягаємо на вічне

Кажуть, якщо взяти будь-яке англійське слово, можна знайти бібліотеку JavaScript з такою назвою

Із Інтернету

Технології з’являються та зникають, тисячі їх. Такі модні та затребувані у минулому речі як Flex, Silverlight, Objective C, Grails тощо, вже нікому не потрібні. Що ж робити, як осягнути неосяжне?

Є чотири вічні теми: математика та алгоритми, шаблони проектування, структури даних та багатопоточність. Знаючи це розберешся у будь-якому інструменті. Випускники профільних університетів (за умови, що вони освоїли програму, звичайно) заробляють набагато більше випускників курсів, саме тому, що вивчають усе вищевказане.

Вам може ніколи в житті не доведеться реалізовувати сортування масиву вставками, але знання, як щось працює всередині, допоможе зрозуміти фреймворки — під капотом скрізь алгоритми і математика.

Семінари, лекції, опенсорс

Як ви вважаєте, навіщо досвідчені програмісти витрачають час на написання книг? Адже гонорари набагато менші, ніж якщо витратити час на роботу. Та просто досвідчені знають: гарна книга приваблює клієнтів. Написав розумно — значить розуміється, можна замовляти консультацію. Тому не лінуємося: робимо для спільноти щось.

Я технічні статті пишу теж не від великої доброти – за ними до мене іноді приходять клієнти. Невидима рука ринку: роблячи щось із мотивів особистої зацікавленості, приносиш усім користь.