2015 року Стюарт Хілтон випустив книгу про те, як залізниця змінила світ. 2022 року засновниця Forward PR Studio Катя Шабанова зауважила, що якщо в деяких цитатах із цієї книги «залізниця» замінити на «блокчейн» — вони все ще будуть вірними.
Чому Катя вважає, що блокчейн може стати головною інновацією протягом останніх 500 років, вона розповіла в матеріалі для CoinTelegraph. Highload публікує його головні тези українською.
___________
Перебуваючи в часі, коли блокчейн швидко розвивається, ми всі застрягли між блокчейн-євангелістами та скептиками. І хоча ані перші, ані другі насправді не можуть точно сказати, чого чекати від технології найближчими десятиліттями, вона має всі шанси стати головною інновацією останніх 500 років.
У книзі What the Railways Did For Us: The Making of Modern Britain Стюарт Хілтон пише, що залізниця «змінила спосіб ведення війни та підтримки миру». Так само і блокчейн може зруйнувати авторитарні режими та пропагандистські машини.
Перші поїзди стали ключовим двигуном «різкого промислового зростання ХІХ століття». А блокчейн може стати революцією у фінансовій індустрії.
Залізниця змусила «державу знову замислитися про принцип невтручання». Блокчейну ж належить стати провідною силою у визволенні людей в усьому світі та поверненні їм їхніх активів.
Це далеко не всі аналогії, які можна провести. Щобільше, є приклади впливу на світ, які ми можемо проаналізувати вже сьогодні.
Подивімося на історію появи блокчейну та залізниці.
До біткоїна були електронна валюта та потрійна бухгалтерія (triple-entry accounting). А властивість блокчейну пов’язувати останній блок з попереднім з допомогою хешування з’явилася 1991 року. Її вигадали академіки Стюарт Хабер і Скотт Сторнетта — щоб тимчасово маркувати цифрові документи, вони винайшли хронологічний ланцюжок хешованих даних для перевірки їхньої справжності. Чотири роки по тому вони навіть придумали публікувати хеш-суми прямо в колонці оголошень газети The New York Times.
Цим винаходом надихнувся Сатоші Накамото для створення біткоїна. Його технологія стала проривом і поступово почала ставати популярною у вузьких колах.
Цікаво, що сприяв цьому не Сатоші, а Банк Англії. Уже 2014 року він стверджував, що Distributed Ledger Technology (DLT) — це «ключова інновація цифрових валют». Тоді більшість людей погано розуміли, про що йдеться. Журналісти почали запитувати: що взагалі таке proof of work (PoW) і як це працює?
А що ж було 1825 року, коли так само почали ходити розмови про залізницю?
«Що може бути абсурднішим, ніж перспектива того, що локомотиви їздитимуть у два рази швидше за диліжанси?» — писав The Quarterly Review.
2015 року два популярні фінансові журнали — Bloomberg Markets та The Economist — випустили матеріали з поясненням концепції блокчейну. Але миттєвого розуміння, звісно, не сталося. І люди почали ділитися на біткоїн-євангелістів і скептиків.
Цікаво, що банки теж спочатку заперечували нову технологію, а згодом — приблизно з 2018 року — почали активно співпрацювати із блокчейн-платформами.
У ХІХ столітті були схожі реакції. Уже 1830 року The Quarterly Review писав про залізниці:
«У цьому чудовому творі ми бачимо джерело інтелектуальних, моральних і політичних благ, що перевершують будь-який вимір і ціну»
Коли з’явилася залізниця, вона сприймалася людьми «рішенням без проблеми». Люди просто не розуміли, навіщо їм щось нове, коли є добре перевірене старе.
«Ніхто не стане платити гроші за те, щоб дістатися з Берліна до Потсдама за одну годину, коли він може проїхати туди на коні за один день безкоштовно», — говорив король Пруссії Вільгельм I 1864 року.
Це дуже нагадує риторику «навіщо потрібен блокчейн, якщо є SWIFT і Visa».
Але попри скептицизм, залізниця продовжила розвиватись. Це стало можливим завдяки тому, що деякі ризикові люди побачили її потенціал і вклалися в неї грошима та кар’єрою. Несподівано залізниці кинули виклик самому часу та простору: люди, які були обмежені швидкістю коня, отримали можливості пересуватися більш швидко й далеко, набагато більш швидко й далеко.
Сьогодні, у розпал Третьої промислової революції, блокчейн обіцяє кинути виклик усій ідеї обміну цінностями та людській природі і пропонує чудовий новий світ. Це неминуче. Що ж станеться далі?
32-річний розробник безпеки інформаційних систем Агентства національної безпеки Джарех Себастьян Далке отримав 22 роки в'язниці…
Українська компанія Flytech представила розвідувальний безпілотний літальний апарат ARES. Основні його переваги — недорога ціна…
MC.today разом з Асоціацією IT Ukraine і сервісом моніторингу та аналітики згадок у ЗМІ та…
Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону. Про це повідомила у Брюсселі…
В Збройних Силах України з'явився жіночий підрозділ з БПЛА. І вже проводиться конкурсний відбір до…
GitHub анонсував Copilot Workspace, середовище розробки з використанням «агентів на базі Copilot». За задумкою, вони…