Платформа для збору коштів і допомога з посівною. П’ять волонтерських розробок ЕРАМ для України

За час повномасштабної війни волонтери ЕРАМ реалізували багато проєктів: від допомоги з посівною навесні минулого року до сайтів про надійні благодійні фонди. Вони спростили багато процесів, зекономили українцям час і працюють й зараз.

У партнерському матеріалі з ЕРАМ розповідаємо про п’ять розробок компанії для України. У команді кажуть, що цей перелік не є остаточним, наразі їх уже 20.

За даними внутрішніх опитувань компанії, 1,2 тис. фахівців з EPAM відносять себе до волонтерів. Понад 150 з них активно допомагають у громадських організаціях або власних волонтерських проєктах.

Наприклад, щотижня внутрішня спільнота волонтерів компанії закриває понад 15 найрізноманітніших запитів – від забезпечення аптечками до купівлі авто. Окремо йде цифрове волонтерство, у якому беруть участь 170 фахівців: у різні періоди експерти EPAM реалізували IT-проєкти з розробки цифрових рішень, багато з них – на запит державних органів.

1. Платформа Saved для збору коштів для відбудови шкіл

В Україні через війну було вщент зруйновано понад 400 шкіл, ще 3 тис. – пошкоджені або знаходяться в зоні активних бойових дій.

Наприкінці минулого року команда волонтерів ЕРАМ почала працювати із благодійним фондом savED, який поставив за мету поступово відновлювати доступ до освіти для дітей з постраждалих регіонів. Він збирає гроші на те, щоб створити центри освіти, облаштувати укриття для дітей і викладачів, відбудувати шкільні приміщення.

Щоб спростити збір, в ЕРАМ розробили вебсайт saved.foundation для безпечного та зручного фандрейзингу. До команди увійшли дизайнери, інженери програмного забезпечення, архітектори рішень, девелопери. Саму платформу створили з використанням Contentful CMS-системи. Її реліз відбувся вже навесні 2023-го.

Для проєкту не брали жодних готових шаблонів, він розгорнутий у хмарному середовищі AWSAmazon Web Services. Команда інтегрувала численні платіжні системи – і тепер до благодійної ініціативи можуть долучитися люди з будь-якого куточка планети. Це потребувало суворого дотримання стандартів безпеки та додаткових досліджень ринків Європи та США. Фахівцям  довелось вивчити популярні фінансові інструменти й поведінкові патерни у благодійності.

Збирання персональних даних користувачів звели до мінімуму, а захист особистої інформації повністю відповідає вимогам GDPRангл. General Data Protection Regulation, Загальний регламент про захист даних. Пожертви на платформі Saved збирають виключно через ліцензійні сервіси, зокрема WayForPay, Fondy, monobank тощо.

2. Платформа HelpUA Foundation для донатів за принципом маркетплейсу

Фахівці ЕРАМ з різних областей України розробили платформу для збирання донатів HelpUA Foundation за принципом маркетплейсу. Її особливість у тому, що тут кожен може ініціювати благодійний збір, спостерігати за його динамікою, поширювати посилання на нього в соцмережах. Зареєструватися на платформі і збирати гроші можуть усі – фонди, громадські організації або ті, хто займається особистим волонтерством.

Працювати над проєктом почали в січні 2023 року, а менш ніж за пів року вже запустили платформу. Над нею працювали 30 фахівців з ЕРАМ: бізнес-аналітики, розробники, тестувальники, дизайнери, системні інженери. Інфраструктуру сайту розгорнули у хмарі AWS, а для захисту інформації використовують криптування та сертифікати HTTPS-протоколу. Кожен збір проходить попередню перевірку та верифікацію.

На самому старті користувач має пройти процес верифікації і створити особистий кабінет. У ньому зберігається інформація про поточні та закриті збори, а також звітність. У платформи є дві мовні версії – українська й англійська, тому до благодійних ініціатив можуть долучатися користувачі з будь-якого куточка світу.

Цікава функція платформи – «банка дня». Нею може стати збір, якому зовсім трохи не вистачає до закриття, або ж, навпаки, ініціативи, до яких потрібно привернути більшу увагу.

Станом на сьогодні вдалося зібрати понад 12 млн грн у межах 135 волонтерських ініціатив.

Дізнайтесь більше про компанію ЕРАМ за посиланням

3. Допомога Мінагрополітики з посівною

На початку березня 2022 року, коли був неабиякий хаос через повномасштабне вторгнення, волонтерська команда EPAM розробила платформу Agrostatus.org. Вона допомагала зібрати інформацію про готовність українських фермерів до посівної в умовах війни. Треба було швидко з’ясовувати ситуацію з пальним, технікою та культурами для засівання. Крім того, було питання щодо замінування полів.

Для роботи над проєктом зібрали команду: архітектор, два розробники, delivery-менеджер, два advanced-інженери та дизайнер. За п’ять днів платформа була готовою.

Тоді міністр аграрної політики записав відеозвернення, у якому закликав фермерів: «Йдіть на сайт Agrostatus.org і розповідайте, як у вас справи, щоб держава розуміла, яка у вас ситуація – можливо, ми зможемо вам якось допомогти».

Завдяки цій вебплатформі 2,5 тис. українських фермерів розповіли, чи є в них можливість провести посівну: у кого з них розбомбили техніку та поля, а кому потрібна якась допомога.

«Щоночі дані, які вносили фермери, вивантажувалися в Google BigQuery – потужний інструмент, який ми використовували лише як сховище даних, яке зінтегрували з Google Data Studio – дуже класною штукою, яку ми налаштували, щоб вона автоматично наносила дані на мапу», – розповідає команда Agrostatus.

Так на кожній області був кружечок – за його розміром бачили, які площі готові до засівання чи скільки палива є в різних регіонах. Також був запит від міністерства, щоб аграрії могли оновлювати дані. Для цього на платформі було достатньо перетягнути слайдер і показати, чи стало щось гірше або краще: наприклад, більше чи менше палива.

Із цими даними Мінагрополітики змогло побачити загальну картину та допомогти тим аграріям, які цього потребували найбільше.  Так Україні вдалось організувати посівну, яка через повномасштабне вторгнення у 2022 році  могла бути зірваною.

4. У 15 разів скоротили час перевірки гумвантажів на митниці

На початку великої війни команда волонтерів ЕРАМ реалізувала одну з важливих функцій на порталі help.gov.ua. Вона допомагає пришвидшити розмитнення гуманітарних вантажів.

Працює це так: людина заповнює аплікаційну форму-заявку на розмитнення, звіт приходить на митницю і тому, хто реєстрував вантаж для проходження кордону. Коли гуманітарний вантаж уже на митниці, то водій показує згенерований PDF-файл, і машину пропускають далі.

Раніше цей етап перевірки займав понад 30 хвилин, а з формою від команди ЕРАМ процедура відбувається за дві хвилини. Таким чином вдалось суттєво скоротити процес ввезення гуманітарних вантажів – у 15 разів.

Над проєктом працювала команда з інженерів і фахівці, які знаються на безпеці. З погляду безпеки команда ЕРАМ зробила так, щоб неможливо було зберігати результати заповнення форми в себе чи на порталі.

«Інформація одразу йде на митницю. Тому ми не ведемо статистики, скільки вантажу перевезено чи форм заповнено, – розповідають у команді проєкту. – Це теж про безпеку: якщо портал все ж якимось чином хакнуть, то ніхто не дізнається “чутливу” інформацію».

Першими ж тижнями на платформі заповнили понад 700 форм, зараз уже набагато більше. Реєструються зазвичай великі фури, які везуть тонни вантажів. Тобто навіть тисяча людей – це вже тисячі вантажівок допомоги, які прийшли в Україну.

Цю систему зробили спільними зусиллями, деякі – попри завантаженість. «У нас у команді були колеги всіх рівнів – від junior до chief software engineer. Але по факту всі робили хто що може, – пригадують волонтери ЕРАМ. – Не було такого: “Я архітектор, тому код писати не буду”. Можеш виконати ту чи іншу частину задачі – береш і робиш».

Результат роботи волонтерів відзначили Офіс Президента й топменеджмент компанії.

Більше інформації про компанію ЕРАМ шукайте на сайті

5. Збереження навчального процесу для вишів

Війна поставила під загрозу освіту в Україні: не лише безпеку учнів і студентів, а й безпеку даних. Тож навесні 2022 року EPAM та AWS домовились допомагати українським вишам – переносити сервери та інші критичні елементи інфраструктури у хмарне сховище AWS. Це гарантувало, що виші продовжать роботу попри обстріли, можливі пошкодження приміщень і серверів або відсутність електроенергії.

Фахівці вже перенесли у хмару критично важливу інфраструктуру 25 вишів України. Серед них:

• Харківський національний університет радіоелектроніки;
• Харківський політехнічний інститут;
• Національний університет «Чернігівська політехніка»;
• Харківський національний університет ім. В. Каразіна;
• Запорізький національний університет;
• Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»;
• Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля;
• Херсонський національний технічний університет;
• Одеський національний політехнічний університет;
• Бердянський державний педагогічний університет.

У цих вишах навчається близько 180 тис. студентів – майже 20% від загальної кількості студентів країни. Можливість працювати дистанційно дозволяє українським вишам продовжувати навчальний процес навіть за умов війни.

Над проєктом працювала команда з понад 20 девопсів ЕРАМ. У пріоритеті була швидкість. Через загрози обстрілів діяли дуже оперативно: у середньому 1–2 доби йшли на перенесення даних у хмару, але потім усе це активно доробляли, оптимізували.

«Потрібно було приймати багато швидких рішень, – каже команда проєкту. – Ми також прорахували варіанти передавання даних на жорстких дисках з університетів, які опинилися на окупованих територіях, щоб згодом під’єднувати до інших серверів». Зараз робота із вдосконалення триває: ЕРАМ навчає адміністраторів, допомагає налагоджувати інфраструктуру і планує перенести дані ще для 11 вишів.

НА САЙТ ЕРАМ