Повістки в мессенджерах і збір даних. Популярні питання про електронний реєстр військовозобов’язаних

Під час свого першого виступу на посаді міністра оборони Рустем Умєров заявив, що Міноборони планує запустити в Україні електронний реєстр призовників, а також запровадити електронний військовий квиток та цифровізувати діяльність ВЛК.

Менше ніж через два тижні після цього, у Верховній раді України було зареєстровано законопроєкт №10062, який передбачає удосконалення роботи реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Під ним підписалося близько сотні народних обранців.

Документ викликав низку питань та обурення у суспільстві. Тож спробуємо розібратися, що передбачає законопроєкт, які можуть бути наслідки і чи почнуть надсилати повістки в месенджерах.

Які зміни пропонують?

Закон Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначає можливість доступу ТЦК та соціальної підтримки до таких держреєстрів, як МВС, податкової інспекції, Міністерства освіти і науки, судових реєстрів і даних офісу Генпрокурора для отримання даних про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

Законопроєктом №10062 передбачено внесення змін до законів з метою удосконалення порядку обробки та використання відомостей у держреєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни на час воєнного стану.

Пропонується зібрати всю необхідну для ведення військового обліку персональну та службову інформацію, яка є в реєстрах, та запровадження відповідної електронної процедури, щоб забезпечити належний рівень соцзахисту військовозобов’язаних та їхніх сімей.

В пояснювальній записці до документа йдеться про те, що завданням законопроєкту є уточнення взаємодії державних реєстрів при наданні статусу учасника бойових дій, а також спрощення процедури оформлення статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Які дані будуть збирати і хто матиме доступ до них?

Для електронного реєстру збиратимуть такі дані:

• ПІБ, дату та місце народження, стать;
• Місце проживання та перебування.
• Контактні дані: номери телефону, електронну пошту тощо;
• Відомості про сімейний стан та членів родини, батьків, опікунів та інших представників;
• реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
• фото;
• відомості про зайнятість;
• відомості про громадянство, знання іноземних мов;
• відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, адміністративні правопорушення, наявність (відсутність) судимості;
• дані про наявність підстав для виїзду за кордон тощо.

Це дуже скорочений перелік, повний можна переглянути в нашому попередньому матеріалі. Там 37 пунктів. 

Всі ці дані будуть доступні Територіальним центрам комплектації та соціальної підтримки (ТЦК СП).

Себе громадяни також зможуть перевірити в реєстрі за допомогою електронного кабінету. Який він буде мати вигляд і яким чином до нього буде здійснюватися доступ наразі не відомо.

Для чого потрібен електронний реєстр?

Запуск реєстру відкриває широкі можливості для ТЦК отримати більше інформації про громадян, пошуку військовозобов’язаних, контролю щодо пересування громадян територією країни та за кордон, а також щодо виклику до ТЦК та СП. Про це адвокатка Марина Брекало повідомила ТСН.

Заступниця голови парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Мар’яна Безугла розповіла ВВС Україна, що реєстр допоможе у вирішенні питання повторного надсилання повістки людям, які вже служать. Крім того, завдяки актуалізації даних про військовозобов’язаних, має зменшитися кількість випадків, коли людей мобілізують не за тими навичками, які вони мають.

Ще одне завдання влади — створити єдину електронну базу, завдяки якій весь рух людини від мобілізації до звільнення з армії не буде супроводжувати купа паперів, а все буде проходити швидко і зручно/

Коли запрацює реєстр?

Мар’яна Безугла повідомила ще на початку вересня, що електронний реєстр військовозобов’язаних та призовників, який матиме назву «Оберіг», вже готовий на 90%. Питання опрацьовується спеціальною депутатською робочою групою.

«З наповненням реєстру «Оберіг» великий прогрес, там вже є дані щодо майже всіх військовозобов’язаних – 90%. Далі працюємо з Мінцифрою, щоб зв’язали інші реєстри з цією базою даних», – зазначила депутатка.

За її словами, реєстр має запрацювати вже восени. 

В свою чергу керівник практики військового права АБ «СЕРГІЯ ПАГЕРА» Ярослав Науменко на dev.ua повідомив, що законопроєкт №10062 станом на 25 вересня не був включений до Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2910-IX.

Чи зможуть вручити повістку по месенджеру?

На даний момент — ні.

За словами адвокатки Марини Брекало, викликати військовозобов’язаних і призовників до ТЦК та СП телефоном або через електронну пошту чи мессенджер стане можливим лише після внесення змін до правил військового обліку.

«Всі ці механізми запроваджуються з метою спрощення процедури мобілізації громадян, адже ТЦК та СП на сьогоднішній день обмежені у своїх можливостях через відсутність даних про військовозобов’язаних осіб», — йдеться у повідомленні.

Мар’яна Безугла також підтвердила, що поки немає механізму, як за допомогою реєстру розсилати повістки в електронному вигляді.

Чи взагалі законно збирати всі дані для реєстру?

Ярослав Науменко в тій же статі для dev.ua вказав, що на законодавчому рівні пропонується визначити, що дані, які збиралися повноважними на те органами державної влади у фізичних осіб на певні законні цілі, будуть вільно оброблятися іншими органами державної влади для реалізації інших цілей, що несумісні з цілями, для яких їх від початку збирали.

За його словами, у рішенні Конституційного суду від 11 жовтня 2018 року № 7-р/2018 йдеться про те, що «втручання у конституційне право особи на приватне і сімейне життя шляхом збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди допускається, якщо воно передбачене законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Таке втручання вважатиметься законним у разі наявності підстави в національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме принципу верховенства права».

Тож в даному випадку такий збір даних буде цілком законний.