Рубріки: Регулювання

Вимога включати веб-камери на віддаленій роботі — порушення прав людини: подробиці

Анастасія Пономарьова

Ймовірно, ви чули, як деякі IT-компанії примушують співробітників на віддаленій роботі вмикати камери, щоб менеджери могли весь день стежити за ними?

У таку ситуацію потрапив співробітник флоридської компанії з розробки програмного забезпечення Chetu, але не розгубився і подав до суду, пише Techcrunch.

Що трапилося

Отже, Chetu найняла спеціаліста в Нідерландах (ім’я засекречено), і вже на старті роботи компанія наказала, щоб співробітник включав свою вебкамеру та демонстрацію екрана, і працював так весь день. Але його не влаштовувало таке стеження, тому він відмовився.

«Я не почуваюся комфортно, коли мене по 9 годин на день контролює камера. Це вторгнення в моє особисте життя і змушує мене почуватися дуже некомфортно. Саме тому її не включено», — цитується в судовому документі звернення анонімного співробітника до Chetu. Фахівець додав, що він уже ділився своїм екраном – цього більш ніж достатньо.

Ось після цього звернення до компанії айтівця звільнили – згідно з публічними судовими документами, за те, що «відмовився працювати» та «не підкорявся».

Жодних компромісів

Співробітник подав на Chetu до голландського суду за несправедливе звільнення. Суддя погодився, що звільнення було безпідставним і ухвалив, що «примус включати вебкамеру суперечить повазі приватного життя працівників». Вердикт такий: вимога спостереження через вебкамеру є порушенням прав людини.

“Стеження за допомогою камери протягом 8 годин на день є невідповідною вимогою і не дозволене в Нідерландах”, – визнав суд у своєму вердикті та ще раз наголосив, що таке спостереження порушує права працівника, цитуючи Конвенцію про захист Права людини та основних свобод: ” (…) відеоспостереження за працівником на робочому місці, чи то приховане, чи ні, повинно розглядатися як значне вторгнення в приватне життя працівника (…), і, отже, [суд] вважає, що воно є втручанням за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод».

Суд виніс рішення на користь айтівця, включаючи оплату судових витрат, заборгованість із заробітної плати, штраф у розмірі $50 тисяч та постанову про скасування пункту про неконкуренцію. Суд ухвалив, що компанія має виплатити працівникові заробітну плату, невикористані дні відпустки, а також низку інших витрат. 

 

Останні статті

Більше 50% Go i Ruby розробників з досвідом 3+ роки найняли на $5000. PHP — на самому дні

Більше половини Go i Ruby розробників з досвідом 3+ роки найняли на $5000 або більше.…

26.04.2024

Програмісти намагалися втекти з України в Молдову, щоб влаштуватись на роботу

Прикордонники недалеко від с. Кучурган Одеської області затримали двох програмістів, які намагалися втекти з України…

26.04.2024

В Україні запускають безплатне навчання блокчейн-розробці на Solana

Українське Solana-комʼюніті Kumeka Team з 7 травня запускає безплатне навчання блокчейн-розробці — Solana BootCamp. Про…

26.04.2024

Не гаяли часу. Туреччина створила спеціальні візи для «цифрових кочівників» з України

Туреччина створила спеціальні візи для диджитал-номадів або «цифрових кочівників». Скористатися ними зможуть і українці. Про…

26.04.2024

Росіяни, вірогідно, вкрали для гри про ПВК «Вагнер» створені українцями ассети бійців СБУ

Російська студія NoName Company, вірогідно, вкрала для розробки тактичного шутеру Best in Hell про ПВК…

26.04.2024

11 травня відбудеться хакатон студентських інновацій University Software Bootcamp

11 та 12 травня в NAU HUB відбудеться хакатон студенських новацій University Software Bootcamp. Про…

25.04.2024