Як кіношники бачать програмістів і хакерів — з 1990-х і до наших днів
Головний герой за 60 секунд зламує сайт уряду США (інші якось не популярні), закатавши рукави сорочки, що щільно обтягує тіло як у Шварценеггера в його найкращі роки. Знайома картинка? Ми вирішили простежити, як змінювався образ програмістів у кіно з плином часу та якими їх показують глядачеві сьогодні, на піку розвитку IT-індустрії.
«Хакери» (1995)
Головний герой — Дейд — в 11 років отримує штраф $45 тис. за створення вірусу, який призвів до збою півтори тисячі комп’ютерних систем (а на дворі — кінець 1980-х), і сім років заборони торкатися комп’ютерів. Що не заважає йому у своє 18-річчя зламати мережу місцевого телеканалу, а пізніше врятувати світ від комп’ютерного вірусу, який загрожував глобальною екологічною катастрофою.
Сам персонаж — не замкнутий ботанік, що обклався книжками в пошуках інформації (а в 1990-х не було ні тисяч курсів з розробки, ні пошукачів — за порцією знань треба чимчикувати в бібліотеку). Ні, він жвавий хлопець, який між зломом світлофорів і системи пожежогасіння у школі встигав і з друзями потусити, і дівчину звабити, і на роликах покататися.
Протисонцеві окуляри в темній кімнаті, продуманий модний одяг, неонові плати, проєкція зображення монітора на обличчя і суперкомп’ютер з величезних скляних панелей — головні атрибути «хакерської» атмосфери. Зацініть.
«Матриця» (1999)
Хоча головний герой Нео згадується всім, як хлопець у темних окулярах і шкіряному плащі, що зупиняє кулі, спочатку в «Матриці» він програміст великої компанії Томас Андерсон, у піджаку та краватці. А вночі — хакер. Щоправда, на це натякають лише кілька комп’ютерів на столі та велика кількість дисків, бо таланту зламувати щось надсекретне герой не демонструє. Просто листується з Морфеусом.
До речі, Трініті теж видатна хакерка, яка зламала базу податкової служби. Рідкісний приклад жінки-айтівниці в кіно того часу: навіть персонаж Кіану Рівза зізнався, що був упевнений у тому, що Трініті — чоловік.
Із правдивого — розцінки за роботу: за маленький диск із даними Томас зажадав із замовника $2 тис.
«Земне ядро: Кидок у пекло» (2003)
Фільм про глобальну катастрофу: з невідомої причини зовнішнє земне ядро зупинилося, в озоновому шарі утворюються дірки, усюди землетруси, сильні грози та інші небезпечні явища. На носі кінець світу. Але вчені знаходять спосіб запобігти йому: будують корабель і прориваються до ядра планети, щоб знову запустити його.
У цій історії помітне місце відведено Пацюку — молодому хакеру. Настільки прокачаному, що ФБР просить його допомогти контролювати інтернет, щоб перехоплювати виток інформації про кінець світу і не допустити паніки. Йому під силу за лічені хвилини отримати доступ і перехопити контроль над секретним проєктом військових, який мало не вбив Землю.
Пацюк показаний тут як надмірно самовпевнений худорлявий хлопець з феноменальними програмістськими здібностями. Він пристрасно захоплений своєю справою і гордий витівками, зокрема, тим, що вивернув базу ФБР.
«Айтівці» (2006–2013)
Британський ситком (так-так, той самий, де сміються за кадром) про потішні пригоди працівників IT-відділу вигаданої корпорації. У центрі уваги троє спеціалістів: Моріс — стереотипний програміст і «побутовий інвалід», Рой — лінивий інженер, що всіляко ухиляється від роботи, і Джен — конфліктна начальниця відділу, яка набрехала в резюме і на технологіях взагалі не розуміється.
Хоча айтівці не носять краваток і давно не працюють у захаращених підвалах, є в серіалі щось життєве, наприклад, умови роботи як на типовій «галері».
«Соціальна мережа» (2010)
Фільм називають біографічним, тому що в ньому показали історію створення Facebook Марком Цукербергом. Однак ані Цукерберг, ані інші співробітники компанії не брали участі у створенні фільму, тому в кіно відображено лише бачення історії режисером і сценаристом.
Головний герой тут представлений як хакер-анархіст, який за одну ніч став творцем великої соцмережі. Він і його друзі — гіки, з головою занурені в розробку, але неперевершений успіх проєкту змінює героїв, «нагороджуючи» їх нахабством, жадібністю, злістю. Технології та дружба для них уже не на першому місці.
Акцент у фільмі на поведінці героїв, а не їхній діяльності — тут немає «чарівників» з ноутбуками в руках. Просто хлопці, які старанно вчились і у вільний час намагались розв’язати свою життєві проблеми з допомогою програмістських здібностей.
«Кунг Ф’юрі» (2015)
Короткометражний шведський фільм, знятий за зібрані на Kickstarter гроші, — пів години суцільного божевілля, що пародіює кінематограф 1980-х. Як інакше назвати кіно, де за короткий час на екрані відбувається перетворення на супергероя, подорож у часі, тренування в монастирі Тибету, поява Гітлера і поліціянта з головою динозавра?
Є серед героїв цього абсурдного екшену не менш яскравий персонаж — Хакермен. Він здатний не тільки відстежити, хто дзвонив стаціонарним телефоном 10 хвилин тому, але й написати код для будь-яких потреб — від перенесення в часі до воскресіння людини. Адже це найкращий хакер усіх часів!
Хакермен постає перед глядачем в образі худорлявого вусатого шатена з довгою шевелюрою та великими окулярами-авіаторами (на цей раз для зору, а не захисту від сонця).
«Містер Робот» (2015–2019)
Похмурий психологічний серіал про фахівця з кібербезпеки Елліота Алдерсона. Хлопець ночами зламує сайти та викриває злочинців, до яких не дотяглися руки правоохоронців, — таке ось хобі. У спробі впоратися із психічним розладом сидить на заборонених речовинах.
З ним на зв’язок виходить Містер Робот, який пропонує разом з іншими хакерами зруйнувати корпорацію Зет, де, власне, і працює Елліот. Він погоджується. Так з’являється організація «До біса суспільство», мета якої — скинути керівників, які управляють світом і руйнують його.
Головний герой у худі, з легкою сутулістю і колами під очима виглядає цілком правдоподібно, як і програми та команди, що використовуються у фільмі. Усе тому, що до створення фільму як консультантів залучали справжніх айтівців і фахівців з кібербезпеки.
«Головний герой» (2021)
Найсвіжіший фільм, де на передньому плані – персонажі-айтівці. У фільмі, з одного боку, показують події в популярній рольовій онлайн-грі Free City, де неігровий персонаж раптово здобуває власну волю і розвивається як штучний інтелект, з іншого — інтрижки та конфлікти в компанії Soonami Games, що випустила ту саму гру.
Розробники Міллі Раск та Уолтер Маккі підозрюють, що сеньйор Антван Ховачелік (по суті — голова і бог усієї компанії) вкрав їхній код зі штучним інтелектом, що замислювався для іншої гри. А згодом на його основі створив Free City. Як думаєте, як швидко в реальному житті на ґрунті крадіжки розгорівся б скандал у LinkedIn, що знищив би репутацію злодія?
Айтівці в кіно сьогодні вже не мають нічого спільного з тими футуристичними персонажами з 1990-х — ми бачимо розпатланий пучок і розтягнутий светр чи навпаки — модний одяг і піжонську зачіску. Кому що до смаку. Як і у представників будь-яких інших професій.
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% украінською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологіи та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: