«З українцями відмовляються працювати, ми вже втратили $850 тисяч»: що чекає на айтівців, які залишилися в країні

В Україні почалася чергова хвиля мобілізації, під яку потрапляє і більша частина айтівців. Але водночас багато IT-компаній залучають своїх працівників до кібервійни проти росії.

Під час кіберстриму від «Європейської асоціації програмної інженерії» EASE IT-бізнесмени поговорили про те, на якому фронті IT-фахівці приноситимуть більше користі. Також обговорили актуальні новини та постаралися зрозуміти, що чекає на галузь у найближчому майбутньому.

Нижче — пряма мова президента EASE та IT-бізнесмена Владислава Савченка, Chief Product Officer у tech/uklon Сергія Гришкова, Founder Drivovo.com Макса Соловйова та COO Devox Software Олександра Шевченка.

Зміст: 

1. Мобілізація: чи можна залишити людей на місцях?

2. Як війна вплинула на ІТ

3. Релокація за кордон: чи чекає на айтівців глобальна міграція

4. Що буде з ІТ після війни?

---

Мобілізація: чи можна залишити людей на місцях?

Президент EASE Владислав Савченко:

Тема мобілізації айтівців сьогодні дуже важлива, навіть хайпова. Нещодавно на дзвінку з Олексієм Арестовичем дізналися, що ще у перші дні війни вони збиралися та обговорювали, як створити резерви від мобілізації. Стало зрозуміло, що IT — це п’ята галузь у рейтингу прибутковості в українському бізнесі. На першому місці — сільське господарство.

Від себе можу сказати, що я бачу по IT-ринку: той, хто працював за моделлю аутсорсу/аутстафу з міжнародним продуктом, практично не постраждав.

Щодо питання мобілізації панує нерозуміння ситуації. Велика кількість людей не виходять із дому, бо не хочуть припинити працювати та йти займатися тим, чого вони не вміють. Це хлопці, які можуть приносити валюту Україні навіть за таких складних умов.

Нещодавно на Закарпатті всім підряд вручали повістки, незалежно від хвилі мобілізації. Потім на цьому вирішили хайпанути та випустили новину, що якщо відкрити у цьому регіоні бізнес, то буде резервація у Міноборони. Насправді це виглядає як вирішити питання мобілізації з місцевим військкоматом. Цей крок було зроблено навіть раніше за Мінцифри. Від Мінцифри кілька днів тому тільки-но почали приходити списки — ми побачили в них назви компаній-резидентів EASE.

COO Devox Software Олександр Шевченко:

Приблизно місяць тому ми вперше у компанії замислилися: резервуємо/не резервуємо, як вирішуємо питання з мобілізацією колег? У нас була гіпотеза, що, можливо, історія не дуже серйозна і це лише додасть якихось проблем.

Я звернувся до ейчарів і виявилося, що 50% фахівців дійсно сильно заморочилися, почали масово подавати списки, при цьому на той момент поки що без успішних прикладів резерву співробітників.

Друга половина компаній пішли тим самим шляхом, як і ми, і зайняли спостережну позицію. Ми подали кілька працівників. Як я зрозумів — не все так однозначно, і немає якоїсь єдиної системи ухвалення рішень, кого ж таки можна резервувати, а кого ні. Але точно не можна резервувати хлопців до 27 років, які мають приписне і не мають військового квитка.

Все дуже суб’єктивно, незрозуміло, як приймаються рішення. У списку ми, звичайно ж, вказуємо, чому вважаємо, що співробітник має залишитися в тилу і чим він буде корисним. Більше того, наші хлопці самі приходили до військкоматів, але їх відправляли назад, бо вони не мають військового досвіду.

Найважливіший момент: в Україні вперше проводиться мобілізація за умов воєнного часу. І всі раніше ухвалені закони не регулюють поточну ситуацію. Вони загальні.

І ми бачили багато прикладів, коли у процедурних моментах відхилялися від норм закону в тому плані, що повістки вручали як раніше, наприклад, на блокпостах, робили рейди готелями. Нині дуже багато невизначеності. Ми досі не знаємо, кого беруть, а кого — ні.

Ми знаємо, що є хвилі мобілізації. Зараз, до речі, третя хвиля. Під неї потрапляють офіцери запасу, тобто військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри вишів. Але навіть у цьому моменті все дуже умовно. Тому що для кожного військкомату існує план мобілізації.

Якщо ця цифра не досягається за допомогою набору хлопців за параметрами поточної хвилі, ці параметри скіпаються і переходять на наступний етап мобілізації, де ширша аудиторія.

Поки що наших співробітників питання мобілізації не торкнулося, але третя і четверта хвиля торкнутися можуть. Знаю випадки, коли іноді виходило залишити співробітників на роботі за допомогою прямого листа начальнику військкомату від директора компанії.

Як війна вплинула на ІТ-індустрію

Chief Product Officer у tech/uklon Сергій Гришков:

Перший тиждень війни практично випав із робочого процесу. Ми дали можливість співробітникам перебратися до безпечних місць, вивести сім’ї. З 28 лютого почали відновлювати роботу.

У цей період одразу взяли два великих проєкти з розробки: запустили продукт «Волонтер» і продукт «Евакуація». Це те, що нам вдалося реалізувати за півтора тижні, ми кинули на проєкти ресурси 12 продуктових команд.

Незважаючи на те, що наші обсяги впали, ми продовжуємо працювати, зберегли усі наші команди, скорочень у нас не було і не планується. Зараз у нас близько 500 співробітників, а в IT-дивізіоні — 170. 5% команди виїхали за межі України та половина команди перемістилася країною.

Семеро наших співробітників приєдналися до ЗСУ. Це їхня ініціатива, ми їх повністю підтримуємо та пишаємося. За ними повністю зберігаються робочі місця та зарплати.

У ТрО пішло кілька десятків співробітників, за ними також повністю зберігаються робочі місця та зарплати.

Моя позиція з цього приводу: за нинішніх умов ми маємо воювати за всіма напрямами — бойові дії, економічні, залучення інвестицій у країну, витрати цих коштів усередині країни.

Якщо кібервійну ми практично перемогли, то в економічному питанні треба ще попрацювати. Вважаю, що якщо людина не проходила військову службу, вона не має досвіду в цьому, але може приносити додаткову вартість у вигляді своєї роботи, їй краще залишатися на своєму місці.

На прикладі нашої компанії ми запустили маркетплейс, який зміг об’єднати волонтерів, лікарні, пункти допомоги з компаніями, які готові допомагати речами, продуктами, ліками, паливом. Ми зробили корисну сьогодні платформу, те, що вміємо найкраще, залишаючись на своїх місцях.

Якщо говорити цифрами, то обіг у нас, звісно, ​​впав. Але спостерігається позитивна динаміка. Сьогодні основна мета — зберегти команди. Також ми маємо можливість повною мірою займатися волонтерством, зараз наш основний фокус у цьому напрямку.

Якщо говорити про розробку, близько 40% ресурсу пішло на волонтерські проєкти. Деякі переглянули (наприклад, поставили на паузу Uklon Share) та рухаємось за планом. Про обсяги зможемо говорити згодом. Але ми налаштовані оптимістично.

Сьогодні така тенденція, що чим менший бізнес, тим він краще маневрує та швидше адаптується до нових умов. Можливо, ми побачимо зростання нових хлопців, які наздоганятимуть розміри бізнес-гігантів. Наприклад, таких як Rozetka.

Я ніколи раніше так швидко, як під час війни, не ухвалював рішення у бізнесі — вихід на плато та фіксація збитків робилися дуже швидко. Час непростий, але дуже ефективний.

Із позитивних спостережень: багато хто з команди, від яких нічого не очікував, дуже добре проявилися, справжні командні гравці. Були й ті, кого ти вважав суперлюдьми, ефективними менеджерами, а вони думали лише про себе.

Ще раз за пунктами:

• гарна самоорганізація;
• близько 80% людей повернулося на свої робочі місця;
• командний дух, розуміюча команда;
• спостерігаємо тренд зростання прибутку.

Президент EASE Владислав Савченко:

Наразі суспільство розділилося на три категорії: армія, волонтери та ті, хто здатен працювати та продовжує приносити користь в іншому вигляді. У нас в асоціації близько 80% ІТ-компаній допомагають як волонтери.

У зв’язку з мобілізацією, зокрема, ми не можемо закривати нові контракти. Ми готувалися до підписання контракту в Німеччині на 10 людей, але росія почала війну і клієнт запропонував трохи зачекати. А згодом сказав, щоб не пропонували українську команду.

Непідписання цього контракту — це втрата щонайменше $850 тисяч річного прибутку. Це вже проблема.

Зазвичай в екстремальних ситуаціях відвалюється все зайве та непотрібне. Так трапилося і в нас. Ми спростили багато процесів, прибрали зайву бюрократію, зайві ланки. Запустили платформу EASE Work, на якій можна розміщувати бенч команд та проєкти для реалізації. Ідея проєкту давно літала у повітрі, а тут за тиждень ми її реалізували.

Є такий піар-момент, що коли починаєш озвучувати свої проблеми, починається відтік замовників. Ми це теж відчули на собі: деякі клієнти відвалилися, деякі навпаки приходили і питали, чим можуть допомогти. Але складність із закриттям нових угод є колосальною. Друга проблема — переманюють аустаф.

Якщо говорити про великих замовників з Європи, ми зараз бачимо несприятливу тенденцію. Ми отримали листи від наших партнерів з Accenture та SAP, у яких говорилося, що старі контракти «нехай будуть», але нові поки що не укладатимуться. З точки зору бізнесу я їх розумію, з точки зору підтримки країни — нам зараз потрібні нові замовлення!

Лише на проєктах цих двох компаній в Україні працює близько 10 тисяч людей. Це близько $1 млрд обороту на рік.

Бувають випадки, коли іноземні замовники просять «посунутись» за цифрами, оскільки вони ризикують, наймаючи на проєкти людей з України.

Існують стеки, які не змінилися в ціні (Java, Sap-технології). Інші просіли, але не сильно.

Месседж для всіх топ-менеджерів та підприємців: не потрібно самому сідати у спринтер та починати возити. Цінується вміння організувати цей процес, виконавців багато.

Founder Drivovo.com Макс Соловйов:

Найдієвіший сьогодні спосіб — не шастати. Але це має й інший бік — люди закисають удома.

Ми маємо невелику команду, всі в Україні. Перші два тижні не шастали, тому вирішили: буде як буде.

Щодо клієнтів: близько 20% виїхали до Європи, із 47 клієнтів один в армії. Він каже, що поки що панує хаос: сьогодні можуть відправити на вахту, завтра — у розвідку. Він без досвіду, але їх навчають.

Підтверджую, що працівників до 27 років без шансів зарезервувати. А також тих, у кого є військова кафедра та досвід.

Я сам перебуваю в Києві, їжджу містом та постами, волонтерю. Впевнений, що після війни Україна стане найкращою у світі з логістики. Швидкості, з якою зараз вирішуємо логістичні завдання, можуть позаздрити мурахи.

З погляду бізнесу, у нас зараз все дуже добре. Перші кілька тижнів війни я мало думав про бізнес. Потім у мене трапилося кілька тригерів, я відчув, що малоефективний, коли в оточенні вже запущені всі процеси. У березні ми закрили 90% оплат, у нас сталося 11 продажів (підписок на авто). До війни ми планували не лише на три роки робити передплату, а й на 3,6,12 місяців. Зараз є варіанти на 1, 3 та 6 місяців.

Я повністю схиляюся до думки, що бізнес має продовжувати працювати. Сьогодні всі співробітники настільки залучені до різних процесів (будь-яка форма допомоги) без вертикалі влади, що якби з таким запалом ми робили бізнес, досягли б набагато більше.

IT-компаніям варто подумати над тим, щоб запропонувати замовникам гарантії виконання своїх замовлень: гарантійний лист або, наприклад, ескроуСпеціальний умовний рахунок, у якому враховується майно, документи чи кошти до настання певних обставин чи виконання певних зобов'язань..

Крім цього, гарною ідеєю може стати створення спільного проєкту резидентами EASE, чиї команди наразі на бенчі. Важливо мати візіонера. Вірю, що EASE може об’єднувати ресурси та запускати продукти. Думаю, що нам вдасться це зробити.

COO Devox Software Олександр Шевченко:

Ми не втратили жодного клієнта. Єдине, це те, що на момент релокейту не у всієї команди була можливість працювати, тому загальний фонд часу зменшився — ми отримали менше виторгу. Але вистояли.

Для нас було важливо насамперед зберегти те, що є. Зараз ми звернули увагу на аккаунт-менеджмент, посилюємо його.

Почали використовувати outbound-канали в роботі Маркетинговий метод, у якому використовуються «холодні» дзвінки по телефону, директ-мейл, фізична поштова розсилка, ЗМІ, виставки, презентації — місця масового скупчення людей., вивчаємо цей напрямок. Ми дуже обережні у меседжах.

Релокація за кордон під час війни: чи чекає на IT-сектор глобальна міграція

Президент EASE Владислав Савченко:

Ті питання, які ми зараз порушуємо, ставлять під удар всю IT-індустрію. Якщо на початку війни обговорювалося, що IT — п’ята за важливістю галузь у країні і не варто зараз фокусуватися на проблематиці цієї сфери, то зараз вона мало не на перших місцях. Так як виробництво практично зупинилося, всі виробничі майданчики, цехи, склади розташовані у східній частині нашої країни.

Були прогнози, що IT охопить 10% ВВП за якийсь час. Схоже, це станеться раніше.

Хотілося б бачити закон, який регулював би хвилі призову і дав розуміння, чого очікувати. Інакше через якийсь час українське IT може стати не українським. Частина людей виїхала, і якщо з’явиться закон про те, що якщо незаконно перетнув кордон після 24.02, тобі загрожує до 10 років позбавлення волі — вони не повернуться назад.

Founder Drivovo.com Макс Соловйов:

Думаю, цей закон переглянуть. Це неправильно та економічно невигідно. У мене є клієнти, які виїжджали до війни. При цьому я маю команди, які евакуювалися з Чернігова, і за тиждень захотіли назад.

Тут треба розуміти кілька паттернів поведінки:

1. Психологія війни. Людина не може постійно бути в стресі і боятися, через якийсь час вона повертається до звичайного життя, наскільки це можливо. Мене у перші дні війни відволікало максимальне завантаження діями.
2. Частина людей уже повертається з Європи, бо в них закінчились запаси грошей. Безумовно, також є безліч тих, хто любить Україну і не розглядає інші країни для життя.
3. Звичайно, будуть і ті, хто залишиться в Європі, бо побачили там для себе перспективу або через можливий новий закон, про який ми говоримо. Але у глобальну міграцію я не вірю.

Що чекає на IT-сферу після війни?

COO Devox Software Олександр Шевченко:

Наша компанія оптимістично налаштована. Виходячи з моїх особистих спостережень, восени варто очікувати ріст. Ми не просто наздоженемо ті темпи, які мали бути, але й наростимо ще більші. Тому що Україна в моді та на слуху.

У мене на 2022 рік були стримані очікування щодо росту. Я розумів, з одного боку, що 2021 рік був дуже великим імпульсом, якщо порівнювати з 2020, зокрема в аутсорсі. Зростали компанії, які навіть нічого для цього не робили. Тобто темп зростання міг би бути, але помірний.

Згодом я натрапив на статтю, яка з 2004 року циклічно розподілила розвиток IT-сфери за п’ятирічками (кожні 5 років). І 2022 рік — початок нового п’ятирічного циклу. А це початок чогось більшого.

Chief Product Officer у tech/uklon Сергій Гришков:

У мене є однозначно оптимістичний прогноз. Впевнений, що IT-індустрія підніметься дуже швидко. Зараз наше головне завдання — перемогти, а далі підуть проєкти і все інше. Плани на міжнародну експансію у нас залишаються, ми переформатували моделі виходу, але цей напрямок зараз входить до наших стратегічних оновлених цілей.

Founder Drivovo.com Макс Соловйов:

Буде кльово, бо, по-перше, у нас усіх прокинулися цінності, і це дуже важливо. Я щиро вірю, що ми живемо у вік нетворкінгу, софт-скіллів та стосунків. Головне, щоб наша система політичної влади не упустила цього. Бо Україна наразі отримала колосальні можливості.

Після закінчення війни, я думаю, кажучи за кордоном «Я з України» — це буде для якогось знаком якості.

Якщо ми змогли працювати з підвалів та бомбосховищ, то хіба не зможемо зробити якісний продукт, перебуваючи у бізнес-центрі?

Другий момент, на який варто звернути увагу, — заміщення продуктів з росії (маркетплейсів, CRM-систем, автоматизації тощо). Безумовно, внутрішній ринок не можна недооцінювати та його не можна втрачати. Достеменно знаю, що зміниться поведінкова модель та відношення і до витрат, і до внутрішніх резервних фондів. І я певен, що сюди потечуть гроші.

Президент EASE Владислав Савченко:

Можу з упевненістю сказати, що гроші будуть та індустрія працюватиме. Також хочу відзначити, що індустрія виявилася дуже стійкою і гідно долає виклики. Це недарма. Ми в рамках асоціації знімаємо фільм «Перший код» про історію українського IT. У фільмі обов’язково поговоримо про воєнний час.

Поспілкувавшись із топ-компаніями України, ми побачили якусь закономірність. IT України вже пройшло кілька криз, і кожна наступна проживалася все легше і легше. Вже пройшли етапи, коли через міжнародний піар виливаються не найкращі моменти і замовники відвалюються.

Індустрія вже має низку дій, які дозволяють бізнесу працювати в максимально огидних і складних умовах. Це не з’явилося нізвідки, а було виховано цими ітераціями. IT зростатиме та розвиватиметься, і розробка з України буде почесною у всьому світі.

Читайте також: Ціна мобілізації: потрібно припинити заклик айтішників, інакше західні клієнти підуть з України