Коли отримали рахунок за комунальні — були шоковані: скільки коштує життя в Чехії для айтішника

Знайти житло у Празі — той ще квест, а система оплати комунальних послуг здатна здивувати українців. Engineering Manager компанії Pure Storage Сергій Ботулінський розповів, скільки треба грошей для комфортного життя в Чехії, та які привілеї дає айтішникам громадянство країн ЄС.

Нагадаємо, у попередніх частинах інтерв’ю Highload спеціаліст поділився історією релокації до Праги та розкрив особливості менталітету чехів.

У медзакладах платиш тільки за дрібні витратні матеріали

В Чехії діє виключно страхова медицина. Якщо я працюю фултайм, то у мене є страховий поліс, з яким я йду до лікарні, і мене там обслуговують безкоштовно. Є державна страхова компанія (VZP), в якій застраховані більшість чехів. Вона майже повністю покриває вартість всіх послуг.

Але якщо людина частково зайнята або працює за контрактом, вона не може отримати державну страховку. Їй треба купувати приватну, яка теж дозволяє ходити до лікарів безплатно, але тільки до тих, з якими працює страхова компанія. Вона коштує 28 тисяч чеських крон на рік, або 35 тисяч гривень. В лікарнях хороший ремонт, є все обладнання, навіть апарати МРТ. Коли в мене боліла голова, лікар вирішив провести обстеження на МРТ та дав направлення на цю процедуру — знімок мені зробили вже на наступний день, і я заплатив лише 50 крон за плівку. Тобто у медичних закладах ти платиш тільки за дрібні витратні матеріали: пробірки для аналізів, одноразовий шприц тощо. В середньому це кілька десятків гривень за візит.

З якістю медобслуговування проблем немає, але є — з лікарями. У державних лікарнях не найкращі зарплати, тому більшість лікарів або йдуть у приватні заклади, або переїжджають до Німеччини, Австрії чи Швейцарії. Там лікарям платять значно більше і саме тому багато чехів в школі вчать не англійську, а німецьку: вони розраховують переїхати до однієї з цих країн.

Приватна медицина в Чехії теж розвинута, тож проблема з доступністю медичних послуг не така гостра. Візит до спеціаліста у приватній лікарні коштує від $100 на місяць. Варто зауважити, що державний страховий поліс все одно необхідний, без нього йти у приватну лікарню не можна.

Житло — величезна проблема для Праги

У столиці житло надзвичайно дороге, особливо в історичному центрі міста. Дорожчає воно через те, що приїжджає багато туристів. Через доступні іпотеки люди скуповують квартири, щоб здавати їх в оренду туристам через Airbnb чи Booking. Також дуже багато міжнародних компаній привозять сюди спеціалістів різних сфер з-за кордону, їм теж потрібне житло. Завдяки високій зарплаті ці люди одразу купують квартири або беруть їх у довготривалу оренду.

Ще одна причина підвищення цін — у Празі все будується дуже повільно. Щоб почати будівництво потрібно багато часу: узгодити всі плани, отримати необхідні дозволи, знайти підрядника для виконання робіт. Ціни на житло тут вищі за київські десь на 30%. Якщо купувати квартиру у Празі, то 1 кв. м коштує в середньому 100 тисяч крон (125 тисяч гривень) та росте щороку. Оренда залежить від району та багатьох інших факторів. Однокімнатна квартира-студія на 20-30 кв. м обійдеться від 10-12 тисяч крон (12,5-15 тисяч грн) на місяць, трикімнатна в нормальному районі — більше 20 тисяч крон (25 тисяч грн) за місяць. І це без комунальних платежів.

Комунальні послуги надають інакше

Одна з особливостей оренди в тому, що в Чехії людина самостійно все сплачує онлайн: власник квартири відкриває орендарю доступ до компаній, які надають електроенергію, гарячу та холодну воду. Або власник відправляє рахунок за місяць і ти перекидаєш йому гроші. В моїх сусідів сім’я з чотирьох людей, в трикімнатній квартирі вони витрачають на комунальні послуги десь 4-5 тисяч крон (6,2 тисячі грн). 

Оплата теж трохи відрізняється від українського стандарту. В Чехії протягом року платиться певна сума, яка вираховується з середнього значення споживання в цій квартирі. Наприкінці року звіряють показники лічильників за кожний місяць та дивляться, чи було споживання вище або нижче встановленої суми. Якщо переплатив — повертають гроші, якщо недоплатив — різницю необхідно покрити.

Після переїзду я орендував квартиру, де вечорами полюбляв набирати повну ванну та розслаблятись. В кінці року власник отримав рахунок з комунальної компанії… і він був шокований. Використання води було таке, як у сім’ї з чотирма дітьми! За гарячу воду сказали доплатити 25 тисяч крон. Після цього я полюбив душ.

Чехи щомісяця витрачають 7-8,5 тисяч грн на їжу

На продукти харчування ми з дружиною на двох витрачаємо близько 10 тисяч крон (12,4 тисячі грн) на місяць. Це трохи вище середнього, бо в мене непереносимість лактози: ми купуємо безлактозне молоко, сир, масло, йогурти, а вони трохи дорожчі. Ще я люблю морепродукти, а тут вони всі імпортовані, бо країна немає виходу до моря. А в середньому чехи витрачають 6-7 тисяч крон (7-8,5 тисяч грн) на місяць на сім’ю з дітьми.

Є бюджетні магазини — Billa, Lidl, Penny Market, Tesco. Вони дешеві, там люди закупляються різними дрібницями. Є мережі великих супермаркетів: Albert, Kaufland, Makro (аналог нашого Metro), куди їдуть всією сім’єю закупитись на тиждень. Доволі розповсюджені магазини з цінниками вищими за середні, бо там продукти кращої якості з різних країн. Наприклад, мережа DELMART: там можна купити вино, ковбасу, сир чи йогурт з Франції. Є ще продуктові ярмарки, де чехи виставляють продукцію, яку вони виростили на своїх фермах. Ціни на продукти від фермерів знаходяться посередині між бюджетними супермаркетами та магазинами з імпортними продуктами.

Продуктові магазини є і онлайн. У нашій сім’ї ми все купуємо через інтернет, я взагалі перестав ходити в магазини. Ми знаємо свій бюджет на місяць, скільки грошей піде на їжу. Замовлення тобі привозять додому в той самий день і безкоштовно. А якщо є преміум-підписка від магазину, то доставку можна організувати за кілька годин.

Це одна з особливостей чехів, яку ми теж перейняли — планувати по-максимуму наперед. Тут влітку люди купують путівки на відпочинок зимою, а зимою обирають, куди поїхати на море. Так набагато дешевше, різноманітніший вибір. Цей підхід проявляється практично у всьому: закупівля продуктів з розрахунком на тиждень-два, річні витрати на машину, на дітей, садочок чи школу, навіть на подарунки. В плані персональних фінансів чехи більш тактичні. Вони аналізують бюджет і дивляться, куди йдуть гроші. В Україні я ніколи не планував наперед — і це була справжня катастрофа.

Громадянство ЄС відкриває доступ до певних вакансій

У Чехії я живу вже сім років. До отримання паспорту залишилось ще три. Зараз в мене trvalý pobyt (ПМП — постійне місце проживання), це дозволяє мені мати ті ж самі права та свободи, як і у чехів, хіба без можливості голосувати на виборах. Свій власний бізнес (аналог українського ФОПу) легше відкрити, бо не залежиш від візи та роботодавця.

Плюс чеського паспорту — я можу поїхати туристом до США на пару тижнів без заморочки з американською візою. Також з громадянством ЄС для мене відкриється доступ до певних вакансій, на які я не можу податись зараз. Наприклад, у мене є колега, який працював айтішником у Брюсселі — у відділі безпеки парламенту ЄС. Там на будь-якій посаді дозволяють працювати не більше двох-трьох років, після чого тебе обов’язково звільняють. Таким чином йде ротація. Мені теж хотілось би попрацювати в такій організації.

У Празі є ще EUSPA — агенція космічної програми ЄС, куди теж приймають тільки з громадянством. У приватному секторі Чехії є чимало компаній, які працюють на державні замовлення, і там теж потрібен місцевий паспорт. Коли надають доступ до державної таємниці чи до інших важливих даних, паспорт України не працює. Я планую розглянути ці варіанти у майбутньому.

Ще думаю поїхати у Штати в якості туриста: подивитись, чи хотів би я там жити. Азія та Океанія для мене теж досить цікаві: нещодавно ми їздили до Таїланду, і це було неймовірно круто! До того ж, я знаю людей, які переїхали до Сінгапуру і дуже позитивно відгукуються про цю країну.

Залишати Чехію наразі не планую, допоки не спробую заплановане. У мене немає упередженого ставлення до того, де жити. В кожної локації є свої плюси та мінуси. Я більше зважаю на особистий комфорт та кар’єрні можливості. Наприклад, повернутись в Україну для мене не найгірший варіант. Адже коли є багато років досвіду роботи за кордоном, місцеві компанії будуть бачити в цьому мою перевагу над іншими кандидатами.