£2000 на квартиру та дешева екзотика: скільки коштує життя у Лондоні для айтішника

Software Engineer з України Марія Кереб звільнилася з Facebook, влаштувалась у невеликий британський онлайн-банк і продовжує жити у Лондоні. Скільки коштує життя у столиці Англії та які особливості оренди житла та медичного обслуговування, вона розповіла у заключній частині інтерв’ю Highload.

Нагадаємо, у попередніх частинах Маша розповіла, як її взяли на роботу у Facebook інженером без досвіду, які у компанії умови для розробників і чому вона пішла звідти.

Порівняно з Facebook, Monzo — маленька компанія-стартап

Monzo — це британський банк, дуже схожий на monobank в Україні. Він існує тільки онлайн, у тебе в телефоні — це сучасний якісний новітній банк. Для Британії це особливо цікаве явище, тому що тут є масштабна культура великих банків, оскільки Лондон — один з фінансових центрів світу. Місцеві банки старі, існують тривалий час, дуже повільні, неповороткі — до них треба завжди приходити в відділення. Ті, хто релокуються, часто стикаються зі складнощами відкриття  рахунків в місцевих банках, де вимагають пакет документів. Oнлайн-банкінг дуже обмежений, ним неприємно користуватись. А Monzo позиціонується як простий онлайн-банк, доступний для всіх, із швидкою підтримкою користувачів онлайн.

Порівняно з Facebook, це ще поки маленька компанія-стартап, у якій працює менше 200 інженерів. Вона навіть не публічна — вихід на IPO можливо відбудеться за кілька років. Однак культура у компанії особлива — акцент ставиться на прозорості у комунікації. Тобто всім співробітникам доступна інформація, скільки заробляють спеціалісти певного рівня, які критерії враховують при прийомі на роботу, які плани компанія має на майбутнє, які в неї фінансові показники тощо. Також присутня сильна інженерна культура з участю в опенсорс-спільноти, є свій техблог. Monzo інвестує у свій бренд як технологічна компанія і її поважають на місцевому ринку.

Компанія спокійно наймає людей, які не мають жодного досвіду в Gо

У банку я працюю як бекенд-інженер, переважно розробляю на Go. Моя команда займається бізнес-банкінгом, працюємо над рахунками для малого та середнього бізнесу. Я відносно нещодавно в Monzo, поки розбираюся в особливостях роботи британського банку та вивчаю Go.

Цікавий момент був під час співбесіди: у Facebook я працювала на мові, яка називається Hack, яку більше ніде не використовують. Дуже вразило, що в Monzo мені дали можливість зробити технічне домашнє завдання на будь-якій мові. Компанія абсолютно спокійно наймає людей, які не мають жодного досвіду в мові програмування Gо, дає їм час на те, щоб опанувати технологію. Тобто ти працюєш у компанії і перші місяці паралельно вивчаєш технологію на проектах — тут це абсолютно нормально.

У Лондоні турбуються, щоб все зробити максимально комфортним

У Лондон я переїхала три роки тому. Для мене це саме те велике місто з фільмів та серіалів, які я колись дивилась у дитинстві. Київ не справляє враження міста із фільму, а Лондон — так. Він величезний, різноманітний — будь-яка активність, яка спаде на думку, тут є. Який би район тебе не цікавив, ти знайдеш його тут — є і маленький історичний район, і сучасні багатоповерхівки. Є і сучасні технологічні музеї, і гарні зелені парки. 

Тут турбуються, щоб все зробити максимально комфортним для людей. Вулиці дуже охайні, з доступом для людей з обмеженою мобільністю. На вулицях багато людей на візках — в Україні їх практично не бачать, бо дуже складно пересуватись вулицями. Тут люди себе дуже комфортно почувають, бо середовище для них продумане. Коли щось будується, все огороджене, зроблені окремі пішохідні доріжки для людей, щоб вони, не дай боже, не забруднилися і не переходили дорогу в небезпечному місці. Якщо ремонтні роботи — є тимчасовий тротуар, огороджений для людей. 

Це настільки приємно — йти вулицею і розуміти, що про тебе подумали, потурбувались, зробили так, щоб тобі було комфортно жити в цьому місті. Я отримую естетичне задоволення, просто коли прогулююсь вулицями — для мене дуже важлива краса місця, в якому знаходжуся. Коли мені буває сумно, я просто виходжу подивитися на архітектуру Лондону і мені відразу стає радісно від усвідомлення, в якому чудовому місті живу.

З британцями складно стати друзями

Зазвичай, коли приїжджаєш з однієї країни до іншої, складно вливатись у колектив місцевих жителів. Але з цим у Facebook було простіше, бо там працюють люди з різних країн світу, тільки десь 10% — британці. Люди переїхали сюди здалеку, у них немає багато знайомих, усі намагаються знайти друзів, компанію. Тут у всіх інтереси збігаються, знайти друзів простіше. Я ніколи не ставила мети подружитися саме з британцями. У мене є чудові друзі з Єгипту, Індії, Польщі, велика кількість мігрантів з України та країн пост-СРСР. Лондон — мультинаціональне місто, тому ви будете спілкуватися не лише з британцями.

А от у Monzo більшість людей — саме британці, у них дуже багато спільних жартів, тем для розмов, у які мені складно вливатись. Британці дуже ввічливі, виховані, але з ними дуже складно спілкуватись на глибокі теми, стати друзями. Коли я прийшла в колектив, де повно місцевих, у яких вже є друзі, своя сформована компанія, я відчула, що треба працювати набагато більше, щоб стати частиною їхнього колективу. 

Я почала  запрошувати їх на якісь івенти, ходити разом після роботи в паб (улюблене британське заняття). Тобто речі, які у Facebook відбувались дуже легко, просто та без зусиль, у локальній компанії даються набагато важче. Тут люди не так сильно потребують цього, як я. Я не хочу сказати, що це тому що британці такі холодні люди. Просто ситуація інша, і це треба враховувати людям, які переїжджають — звертайте увагу на колектив компанії, на скільки просто вам буде там адаптуватися.

Різдво святкують одразу після Геловіну

У британців є незвичні, на погляд українців, традиції. Наприклад, починати святкувати Різдво одразу після Геловіну. Вже зараз всі вулиці обвішані різдвяними прикрасами, всі метушаться, фотографуються, свято наближається повним ходом — це новинка для мене. А відразу 26 грудня святкування припиняються. Новий рік тут і близько не настільки важливий, як в Україні. 

Крім того, дуже здивувало, як святкується саме Різдво — тут взагалі нічого не працює: закриті магазини, не ходять таксі, транспорт, метро не працює, закрито абсолютно все — 25 грудня місто завмирає. Це традиційно сімейний час, всі намагаються провести його вдома з сім’єю. Якщо хтось приїхав з-за кордону, є два варіанти святкування — або сидіти одному в готелі, або напроситись до якоїсь британської сім’ї на вечерю (що досить складно, але цікаво). Експати часто їдуть у цей час у відпустку на батьківщину, тому що у самому Лондоні робити нічого.

Гучні святкування проходять цілий місяць перед Різдвом, вони націлені на туристів та на корпоративні гуляння. Тому, якщо хтось хоче приїхати в Лондон на Різдво, у сам день свята краще не приїжджайте, а от десь кінець листопаду або початок грудня — це найкраща пора.

Молоко і яблука коштують дорожче, ніж екзотичні фрукти

Щодо вартості життя в Лондоні, в місцевих магазинах є речі, які коштують набагато дешевше, ніж в Україні. Наприклад, продукти — банани, манго, авокадо, хороші сири, вино — дешевші. А базові продукти, які виробляють локально (фермерські) — молоко, яблука тощо — вони коштують дорожче, ніж екзотичні фрукти. Так склалось, тому що їх вирощують британці і за їхню працю треба платити куди більше.

Ми з партнером плануємо бюджет, у нас є спільний рахунок, на який ми щомісяця складаємо по півтори тисячі фунтів. Тобто £3000 (108,4 тис. грн) на місяць — це на квартиру, яка коштує £2000 (72,2 тис. грн), комунальні, базові продукти, дрібні витрати. Це спільний бюджет на двох людей в місяць. Решта — дозвілля, транспорт, одяг — це вже додаткові витрати.

Квартира за £2000 — one bedroom

У Лондоні знайти житло не проблема. Проблема — знайти дешеве житло. Ринок активний, багато пропозицій, але коли маєте вимоги на кшталт «я хочу жити в новобудові, де є кондиціонер, доступ до спортзалу», а якщо вам ще треба заселитися з котиком чи песиком, все стає набагато складніше і дорожче. Шукати хороший варіант можна місяцями.

Знайти хоч якесь житло можна за кілька днів, ринок дуже активний — всі процеси перегляду відбуваються миттєво, бо кожен день простою квартири коштує хазяїну певну суму. Ринок дуже різноманітний: є старі варіанти з поганим освітленням, в яких холодно зимою, в тій же локації є новобудови з ремонтом, але ціна буде дуже схожа. На ціну найбільше впливає локація, а також додаткові вимоги до самої квартири. Головна задача того, хто шукає житло, — знати свої критерії та реагувати швидко.

У мене за £2000 квартира one bedroom, де є спальня і вітальня. Вона досить близько до центру міста, в мене з вікна видно Темзу та London Eye (атракціон-колесо). У нас в будинку є спортзал, який доступний для мешканців, є цілодобовий консьєрж, який приймає посилки та може пропустити прибиральницю, та диковинка для Лондону — є кондиціонер. Це дуже нетипово.

Мені здається, що подібного розміру і типу квартири зараз, особливо в часи пандемії, можна знайти дешевше. За £2000 можна мати хорошу двокімнатну квартиру, але вона буде в іншій локації, десь у 30–40 хвилинах їзди від центру.

Медицина безкоштовна і доволі якісна

Медицина у Англії безкоштовна і доволі якісна, хоча я не стикалася з серйозними проблемами зі здоров’ям. Мені не треба було чекати медобслуговування. Буває, що щось болить, є температура, дзвоню до свого відділення вранці і мені завжди дають можливість прийти на прийом до лікаря сьогодні після обіду або завтра. Я ніколи не стикалась з довготривалими проблемами, коли треба записатись на прийом на місяць вперед, але знаю, що такі випадки є. Також немає превентивної медицини — записатися на обстеження або здати аналізи просто так не можна, лише якщо є якась проблема.

Стоматологія тут дорога і не дуже якісна — всім раджу робити зуби на батьківщині. Медицина оплачується Національною службою охорони здоров’я (NHS), що фінансується державою, додатково платити страховку не треба. Коли ти платиш податки з зарплати, ти робиш внесок у Національну систему охорони здоров’я. Це обов’язково, бо це частина податку. Всі, хто живе в Британії, можуть користуватись медпослугами за місцем прописки, можуть звертатись до поліклініки. Все буде безкоштовно та без проблем.

Не відкидаю можливості колись повернути в Україну

Люблю літати в Україну. Переліт з Лондону до Києва триває лише три години, тому в Києві буваю кілька разів на рік (навіть в часи пандемії). У столиці в мене багато друзів, тому такі подорожі завжди як свято. Кажуть, що лише поживши в чужій країні можна зрозуміти свою, і я повністю згодна з цією думкою. Так, в Україні за помірну ціну можна отримати чудовий і якісний сервіс, який в Британії доступний лише мільйонерам. У ресторанах справді смачна їжа і продуманий приємний інтер’єр; майстри манікюру та макіяжу таки знаються в своєму ділі (я за три роки в Лондоні жодного разу не була задоволена результатом); приватна медицина якісна і доступна, за потреби можна швидко записатися до потрібного спеціаліста; сервіси доставки працюють блискавично.  

Якщо ж відійти від приземлених речей, то важливою перевагою України є безкоштовна освіта. У Британії мої колеги досі мають кредити, які вони брали на навчання, тут поширені приватні школи, де потрібно платити десь £10,000 (361,4 тис. грн) на рік . А я розумію, що якби не безкоштовне навчання в Україні, то ніколи б не змогла залишити своє маленьке село на Волині. Це неймовірний соціальний ліфт, і я дуже рада, що він у нас існує. 

Мене тішить українська молодь — люди хочуть розвиватися, щось будувати, рухатися вперед, приймають участь і навіть організовують благодійні події, розробляють навчальні проекти. Вони «запарюються» і сортують сміття, потім самі везуть його на переробку, у той же час в Британії багато хто не знає, як сортувати відходи, навіть коли місцева влада забирає їх з-під дверей. Я дуже мотивуюся після зустрічей з такими українцями.  

Я не відкидаю можливості колись повернути в Україну, адже дуже її люблю. Можливо, переїду кудись деінде, адже мені дуже подобається ідея світу без кордонів — я б хотіла мати змогу вільно жити і працювати з різних локацій, вивчати світ і зустрічати нових людей. Пізнаючи світ навколо, можна краще пізнати самого себе.