Ви неправильно користуєтеся мозком: 9 правил, які допоможуть впоратися з прокрастинацією

З цієї статті ви дізнаєтеся, чому ми залипаємо в соцмережах замість роботи та навчання, а також як обдурити мозок і ефективно вчитися.

«Хочу ефективно вчитися верстці, але не можу зосередитися на нудному матеріалі»
«Чи можна стати програмістом, якщо мені n років?»
«Не можу писати код через прокрастинацію»

Ці та подібні питання знайомі початківцям та продовжуючим програмістам, та й усім іншим представникам креативного класу. Ми втомлюємося, годинами залипаємо у стрічках соцмереж, нескінченно п’ємо чай, боремося з постійною сонливістю — робимо все, крім справді важливих речей.

Нам легко дається все, крім вивчення нового та роботи.

Чому так відбувається?

Чому мозок не хоче вчитися

Хороша новина: ви не можете зрозуміти і правильно застосувати рекурсію не через лінощі або відсутність здібностей до програмування. Труднощі щодо нового матеріалу в більшості людей виникають через неправильне використання мозку. Це як із сокирою: якщо сильно постаратися, колоду можна розколоти обухом. Але набагато ефективніше рубати вістрям.

Професор Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Барбара Оукленд каже, що наш мозок працює у двох режимах. Це зосереджений та розслаблений (або розсіяний) режим. Обидва режими є важливими для успішного навчання або роботи. Тому їх важливо розуміти та вміти правильно використовувати.

Зосереджений режим вмикається, коли ми вирішуємо складні та нетривіальні завдання. Також він працює, коли ми намагаємося зрозуміти щось нове, займаємося невідомою прикладною діяльністю. Наприклад, якщо ви ніколи не користувалися китайськими паличками та освоюєте цей інструмент, мозок працює у зосередженому режимі.

Що під капотом

Щоб зазирнути під капот, тобто до черепної коробки, уявіть зоряне небо. Зірки у ньому — нервові клітини чи нейрони. Щоб вирішити конкретне завдання, нервові клітини мають зв’язатися одна з одною або утворити нейронні зв’язки. Це можна уявити як сузір’я.

Для вирішення будь-якого завдання, наприклад, поїздки на велосипеді, оголошення змінної, використання зубної щітки — на нашій персональній зірковій карті є свої сузір’я або нейронні зв’язки.

Коли людина робить щось звичне, наприклад бере до рук ложку, друкує текст на клавіатурі або голиться, мозок використовує існуючі нейронні зв’язки. Нервові клітини зв’язуються одна з одною за звичними маршрутами. Тому ми їмо суп або крутимо педалі велосипеда, не замислюючись. Мозок працює у розслабленому режимі.

Коли людина робить щось нове, наприклад, вивчає Python або намагається з’їсти суп китайськими паличками, мозок змушений створювати нові нейронні зв’язки.

Нервові імпульси наче прокладають нові шляхи на «зірковій карті» мозку. Ці шляхи з’єднуються у нові сузір’я. Але перед утворенням синапсів нервовий імпульс змушений спробувати величезну кількість варіантів, десятки тисяч разів провалитися до чорних дір і зіткнутися з зірками, що охолонули.

Коли ми вивчаємо нове, мозок працює у сфокусованому режимі. Це менш ефективний та більш енерговитратний режим роботи. Щоб знайти шлях і об’єднатися в сузір’я, нейрон надсилає нервові імпульси у десятки тисяч хибних напрямків.

Ви зрозуміли, чому нам важко вчитися? Сфокусований режим — енерговитратний, тому мозок не може його довго підтримувати.

Втома, сонливість і навіть прокрастинація — захисні реакції чи пастки мозку. Він хоче назад у розслаблений режим, тому нагадує нам про соцмережі та чай.

Чому ми користуємося мозком неправильно

Ще одна гарна новина: розслаблений режим роботи мозку так само важливий і корисний для навчання та вирішення прикладних завдань, як сфокусований. Тобто в режимі розслаблення мозок не сачкує, а працює. Принадність у тому, що це відбувається без активних зусиль з нашого боку.

Це найпростіше зрозуміти на прикладі умінь та навичок. Уявіть людину, яка вчиться в’язати. Спочатку вона засвоює теорію і набуває знань. Вона знає як в’язати, але не вміє робити цього. Потім людина бере до рук спиці та в’яже кілька рядів. Тепер вона це вміє. Але щоб зробити кожну петлю, має зосередитись. Коли людина зв’яже 100 тис. рядів, вона зможе в’язати як ваша бабуся: дивлячись на екран ТБ або навіть засинаючи.

Навичка — доведене до автоматизму вміння. Новачок вміє в’язати. Щоб зробити петлю, його мозок має сфокусуватися та працювати в енерговитратному режимі. У бабусі сформована навичка в’язання. Вона може зв’язати светр, не фокусуючись на петлях та рядах. Її мозок працює у розслабленому режимі. Тому бабуся думає про светр, а не про рухи спиць.

Думаючи, що опанувати щось нове можна лише у сфокусованому режимі, ви неправильно користуєтеся мозком. Щоб ефективно навчатися, а також для успішної повсякденної діяльності, важливими є обидва режими роботи.

У сфокусованому режимі ви дізнаєтеся про нові факти і набуваєте вмінь. У розслабленому режимі ви осмислюєте інформацію, отримуєте цілісну картину та закріплюєте вміння. Більш того, мозок генерує нові ідеї, коли працює у розфокусованому режимі.

Як розфокусувався Далі

Відомий художник-сюрреаліст Сальвадор Далі використав цікавий прийом, щоб шукати ідеї для картин. Він сідав у зручне крісло, розслаблявся і заплющував очі. У руці він тримав зв’язку ключів. Далі поринав у півсон, його тіло розслаблялося.

Якоїсь миті рука випускала ключі, а гучний звук від їхнього падіння будив художника. Він тут же починав творити, щоб не забути отримані у стані між сном та неспанням ідеї. Так само прийомом користувався винахідник Томас Едісон.

Що спільного між пам’яттю та м’язами штангіста

Хороша новина номер три: пам’ять можна тренувати. Цим вона схожа на м’язи штангіста. Але тренуватись потрібно правильно. Пам’ять та м’язи неможливо розвинути за день або за тиждень. Тільки не згадуйте про синтолових качків Синтол — це масло (жир) з додаванням знеболювальних речовин. Препарат вводиться глибоко в м'яз і поширюється між зв'язками м'язових волокон. При повторних ін'єкціях обсяг олії в м'язі зростає, збільшуючи його розмір, подібно до того як розтягується повітряна куля. та психостимулятори. Це винятки, тож вони підтверджують правила.

Пам’ять можна порівняти з пам’яттю комп’ютера. Як і у залізних помічників, ми маємо оперативну пам’ять. Її обсяг обмежений: за останніми даними, у ньому ефективно утримуються до чотирьох блоків інформації.

Ми маємо довгострокову пам’ять. На умовному жорсткому диску зберігаються колосальні обсяги інформації. Якісь відомості ми згадуємо без зусиль. Людина чудово знає адресу свого будинку, хоч і не тримає цієї інформації в оперативній пам’яті. Але вона регулярно звертається до відділу мозку, де зберігається адреса. Наприклад, це відбувається, коли вона викликає таксі чи замовляє піцу.

Якісь відомості ми згадуємо із зусиллями. Як прізвище дівчинки, яку ви смикали за косу в першому класі? Як звали виховательку у дитячому садку? Людина рідко звертається до відділів мозку з цією інформацією, тому для пошуку шляхів до даних мозок має докласти зусиль.

Більшість інформації ми забуваємо. Вона не стирається безповоротно, а зберігається в далеких куточках нашого жорсткого диску. Але мозок не знає шляхів до цих даних, тому що ніколи до них не звертається.

Щоб ефективно вчитися та запам’ятовувати нову інформацію, треба навчити мозок знаходити шляхи до потрібних відділів довгострокової пам’яті.

Достатньо регулярно завантажувати відомості до оперативної пам’яті. Тобто тим чи іншим чином використовувати та повторювати інформацію.

Як ефективно вчитися: практика

Ефективно вчитися допоможуть такі рекомендації.

1 Їжте

Йдеться про правильне харчування. Мозок споживає значно більше енергії, ніж інші органи у перерахунку на масу. Для ефективної роботи йому потрібне повноцінне харчування, про яке можна почитати у рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я.

2 Спіть

Під час неспання в нервовій тканині накопичуються продукти метаболізму. Для ефективної роботи мозок має їх видаляти, а це можливо лише уві сні. Лягайте до півночі, спіть 7-8 годин на добу.

3 Не зловживайте алкоголем, будьте фізично активними

Пояснення не потрібні, правда?

4 Перемикайтеся між сфокусованим та розслабленим режимами роботи мозку

Це допоможе засвоювати новий матеріал, боротися з прокрастинацією, сонливістю та іншими пастками мозку. Для перемикання режимів не обов’язково копіювати Далі.

Ось кілька ідей:

• Використовуйте тайм-менеджмент Pomodoro: чергуйте періоди інтенсивної роботи з перервами.
• Чергуйте теорію та практику.
• Перемикайтеся між завданнями.

5 Рухайтеся від загального до конкретного

Це той дедуктивний метод, який Артур Конан Дойл помилково приписав Шерлоку Холмсу.

Коли ви намагаєтеся спочатку зрозуміти загальну картину, мозок у розслабленому режимі формує нейронні зв’язки. Коли ви заглиблюєтеся у конкретику, мозок «цементує» нові нейронні зв’язки.

Приклад: щоб засвоїти інформацію, спокійно прочитайте розділ підручника. А потім поверніться до початку глави, сконцентруйтеся та розбирайтеся з деталями.

6 Використовуйте метафори

Уявлення мозку як зоряного неба, а нейронних зв’язків як синапсів — метафора. Якби її не було, для розуміння принципів роботи мозку вам довелося б заглибитися у світ синапсів та нейротрансміттерів.

Зіставлення нейронних зв’язків із зоряним небом спрощує розуміння роботи мозку

Метафори дозволяють обдурити мозок та засвоїти нову інформацію у розслабленому стані. Завдяки метафорі людина може піднятися на рівень вище та отримати цілісну картину.

7 Повторюйте нову інформацію

Повторення вчить мозок швидко шукати шлях до потрібних відділів довгострокової пам’яті.

8 Дайте мозку час

Ви краще запам’ятаєте матеріал, якщо повторите його двічі ввечері та двічі вранці. Чотири повторення ввечері не дадуть такого ж ефекту, тому що для нарощування мозкової м’язової маси потрібен час. За ніч під час сну нейронні зв’язки між оперативною пам’яттю та потрібним відділом довгострокової пам’яті зміцняться. Тому ви краще запам’ятаєте матеріал.

9 Практикуйтеся

У прикладних видах діяльності, до яких належить і програмування, ефективно вчитися допомагає регулярна практика. Щоб знання перетворилися на вміння, а вміння закріпилися як навички, матеріал треба засвоїти «за допомогою рук».

Висновок: правильно користуйтесь софтом і дбайте про хард

Саме так можна підсумувати розмову про ефективне навчання:

• Здоровий сон, правильне харчування та фізична активність потрібні, щоб мозок не гальмував і працював у закладеному природою та батьками режимі.
• Щоб ефективно вчитися, важливо давати мозку фокусуватися та розслаблятися.
• Повторення інформації та практика формують та закріплюють нові нейронні зв’язки.
• Дедуктивний метод та метафори допоможуть рухатися від загального до приватного та не втрачати ліс за деревами.

Успішного навчання! До речі, якщо хочете поділитися секретами та фішками, які допомагають вам швидко засвоювати нове, пишіть у коментарях.

Читайте також: «Код викликав у мене панічний жах»: як стати «ніндзя-програмістом», про якого всі так мріють

Це текст із  особистого блогу, опублікований з дозволу автора.