Серцево-судинні захворювання — причина смерті №1 у світі, і, ймовірно, майже кожен має родичів зі слабким серцем, через здоров’я яких доводиться постійно хвилюватися. Роман Бєлкін створив мінікардіограф Cardiomo, який безперервно моніторить життєві показники людини, передає їх на смартфон і відправляє повідомлення близьким, коли щось не так.
Як з’явилась ідея створити такий девайс і що там всередині, Роман розповів в інтерв’ю Highload.
СТО Cardiomo Роман Бєлкін
За своєю натурою я інженер: люблю досліджувати технічні новинки, залазити всередину, розбиратися, як працюють пристрої. З дитинства розбирав усе, що траплялося під руку, модернізував. Коли виріс, з’явилися власні проєкти, найцікавіший — книга для навчання дітей, яку ми з товаришем зібрали в 1997—1998 роки. Книга з дитиною розмовляє — каже: «Покажи будиночок». І, якщо дитина торкнулася потрібної кнопки, відповідає: «Правильно». Алгоритми розробляв я, а залізом займався мій друг. Ми робили збирання буквально на колінах, випустили одну тисячу екземплярів чотирма мовами — українською, російською, англійською та іспанською.
У ті часи круті стартапи якщо й були, то лише в Кремнієвій долині, а в Україні про таке не знали. Ми шукали спонсора та знайшли його — це був чи то колишній, чи то чинний депутат харківської ради. Спочатку він вкладав гроші у виробництво книг, потім раптом зник. Ми намагалися вийти з ним на зв’язок, але не вийшло. Коли закінчилося фінансування, почали шукати, де заробити гроші. На цьому історія з книгами закінчилася.
Перший задум створити компактний кардіограф з’явився у 2000-х, коли я тісно працював з політиками, займався піаром. Принципово співпрацював лише з українськими демократичними силами, зокрема Юлією Володимирівною Тимошенко, партія якої мала серце на логотипі. Тоді ж мені потрапив на очі процесор, здатний знімати кардіограму.
Я написав для Ю. В. проєкт — їздити країною з мініатюрними кардіографами, пропонувати послугу скринінгу серця. Пристрої мали бути брендованими, своїми, щоб можна було дарувати їх сільським медпунктам. Але необхідне фінансування (приблизно $500 тис.) та терміни реалізації проєкту були завеликими, тому ідею відхилили.
Прототип Cardiomo
Я повернувся до ідеї запустити свій стартап 2014 року. Напрацювався вже на «дядька»: займався системним адмініструванням, маркетингом, піаром, таким чином об’єднав у собі технічні та маркетингові скіли. Потім почав досліджувати досвід інших стартаперів — хто як реалізовував свої ідеї. І прийшов до думки, що для цього в мене вистачає досвіду. Можна розпочинати працювати на себе.
Книгу, що говорить, запускати було вже пізно. Була в запасі ще ідея дармовисів-незабудок
Тоді я згадав про кардіограф. Почав моніторити ситуацію на ринку: мініатюрних приладів практично немає і бездротових немає. Знайшов фінансування для проєкту, але з дуже незручними для мене умовами — 50/50 за $10 тисяч. Дякувати Богу, стосунки з тим інвестором не зрослися.
Інша проблема – я не міг знайти, кому мініатюрний кардіограф продавати. Та одного разу, під час рідкісної телефонної розмови з мамою, вона сказала, що захворіла і лежить уже три дні — голова болить, тиск. Вона жила в Харкові, я – у Києві. Тут мене осяяло: це потрібно для моєї мами і тисяч таких самих мам. Якщо їй погано, вона приліпила пристрій і ходить з ним, а я отримую інформацію в режимі реального часу, щоб вчасно допомогти, якщо раптом буде погано із серцем — викликати лікаря, попросити прийти друзів, зателефонувати сусідам. Це мене дуже мотивувало, я почав активно працювати.
За шість років роботи в девайсі нічого не змінилося, навіть бізнес-модель залишилася практично такою самою. Ми думали, як зробити так, щоб власник пристрою не залежав від смартфона, адже зазвичай дані з гаджетів ідуть на телефон, потім у хмарі обробляються й вертаються на смартфон. Я вирішив замінити його смартгодинником, який матиме доступ до інтернету. Але згодом відмовився від цієї ідеї.
Перший дизайн Cardiomo я сам намалював — запустив програму 3D-моделювання та зробив модель — що називається, пальцем у небо. Вона була потрібна, щоб залучити інвесторів. На першому пітчі мені сказали: «Ви пропонуєте девайс, а ви його принесли?». Я говорю: «Його ще немає». А мені відповіли: «Нам потрібно подивитися на нього — нехай він навіть зроблений на 3D-принтері, зліплений з пластиліну». Тому я надрукував 3D-молд, зробив бовванець, наліпив на нього електроди, і з цього моменту під час пітчів люди завжди могли покрутити в руках макет. Вони підходили до мене зі словами: «Моєму татові такий кардіограф потрібен, це класна зручна штука, коли випустиш?», «Тато й мама з холтером ходили, це жах, а цей пристрій я хочу». Ідея зайшла на ура. Я зрозумів, що йду у правильному напрямку.
У другій версії змінився дизайн — ми звернулися до компанії Concepter. Я попросив оформити пристрій «як в Apple» — вони зробили, чим я дуже задоволений. Тоді ще настояв на роз’ємі USB Type-C і не помилився. Зараз світ йде до того, що в гаджетах залишиться лише такий роз’єм.
Більше в Cardiomo нічого не змінюється, усе те саме. Напевно, тому що все спочатку добре спланували та спроєктували. У мене є дар заглядати в майбутнє й бачити, що потрібно людям.
Начинка не змінювалась. Я не хотів використовувати один bluetooth-модуль, думав його замінити, але людина, яка розробляла плату, вибрала саме його — сказала, якщо робити таку з нуля, то зі сертифікацією замучишся. Ще ми планували використовувати для Cardiomo унікальний зарядний пристрій, дуже гарний. Але коли почали тестувати, нам сказали: «Навіщо воно вам, сьогодні-завтра будуть використовувати стандартні, від унікальних відмовляться». Так і вийшло.
Над створенням пристрою я працював недовго: перший MVP зробив за свої гроші впродовж двох місяців. Паяти щось дрібне я не можу, тому на сайті пошуку роботи знайшов спеціаліста, який уміє паяти й зводити плати. Я йому назвав основні компоненти, він їх підібрав і зібрав докупи. Першу кардіограму, так би мовити, з повітря ми отримали на ноутбуці. Це було просто божественно.
Коли я став показувати цей фантастичний пристрій на пітчах, знайшов нашого першого співробітника. Він сказав: «Хочу з вами працювати». Хлопець якраз закінчив інститут, займався кібернетикою, математикою, хотів робити нейронні мережі. Я сказав, що мені поки що нема чим платити, але якщо хоче почати готуватися — вперед. Поки хлопець вивчав нейромережі, я шукав гроші. Як тільки підняв першу інвестицію, говорю йому: «Час попрацювати». Потім ще знайшов проджект-менеджера та Android-девелопера.
Знайти інвесторів виявилося не найскладнішим етапом — досі інвестори знаходили нас самі та пропонували гроші. Так було і вперше: зі мною зв’язалася людина, яка чула про мій пристрій, і запропонувала інвестувати в нього. У нас усі інвестори були людьми, у яких батьки мали захворювання серця і мали потребу в такому девайсі. Найскладнішим було вирішити запустити свій стартап.
Звичайно, були різні проблеми під час розробки на виробництві в Китаї, під час оновлень пристрою. Наприклад, ти тренуєш мережі, навчаєш їх на якихось даних (ми вчили їх на даних з фізіонету, як і всі розробники софту для ЕКГ), набираєш дані, усе працює ідеально. Додаєш алгоритми – працює, чудово. З нашого ж девайсу отримали дані, а там мережа навіть пульс не може порахувати. Дані трохи інші, певною мірою чіткіші.
Все це тому, що я відразу хотів вбудувати 24-бітний модуль, тоді як інші виробники подібних пристроїв 12-бітні використовували. У нас вийшла роздільна здатність у два рази більша. Крім того, не було заземлення – два контакти замість трьох.
Згодом ми виправили несправності, навчили мережі на власних даних (зараз їх уже більше ніж мільйон), провели лабораторні випробування точності пристрою та отримали дуже хороші цифри.
У продовженні інтерв’ю Роман розповість про особливості сертифікації медичних гаджетів, причини для обмеження функціоналу Cardiomo, успіхи і проколи стартапу. Не пропустіть незабаром на Highload.
32-річний розробник безпеки інформаційних систем Агентства національної безпеки Джарех Себастьян Далке отримав 22 роки в'язниці…
Українська компанія Flytech представила розвідувальний безпілотний літальний апарат ARES. Основні його переваги — недорога ціна…
MC.today разом з Асоціацією IT Ukraine і сервісом моніторингу та аналітики згадок у ЗМІ та…
Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону. Про це повідомила у Брюсселі…
В Збройних Силах України з'явився жіночий підрозділ з БПЛА. І вже проводиться конкурсний відбір до…
GitHub анонсував Copilot Workspace, середовище розробки з використанням «агентів на базі Copilot». За задумкою, вони…