Синтаксис мови програмування: порівняння мов та чим відрізняється від code style
Зміст
Що таке синтаксис мови програмування?
Синтаксис мови програмування — це набір правил, які визначають спосіб написання коду. Кожна мова має свій унікальний синтаксис, який складається з команд, операторів, функцій і структур даних.
Синтаксису протиставляється семантика мови, яка визначає значення написаного мовою програмного коду. Вона описує, як код має взаємодіяти з іншими елементами програми (змінними, функціями, класами та модулями).
Що означає «простий синтаксис»?
Синтаксис називають простим, якщо мова програмування має мало правил і синтаксичних конструкцій, та їх нескладно запам’ятати — як у Small Basic або Python. Тому мови програмування з простим синтаксисом рекомендують новачкам у кодингу.
Також, оскільки простий синтаксис легше читати, код, написаний мовою програмування з таким синтаксисом, простіше налагоджувати.
Навіщо його вивчати?
Вивчення синтаксису мови — ключовий елемент опанування мови програмування. Тільки так ви зможете створювати працездатні застосунки, вебсайти та інші програми.
Крім того, знання синтаксису допомагає розробникам писати чистий та зрозумілий код, покращувати й оптимізувати його.
Приклади правил синтаксису
Простий приклад правил синтаксису — використовувати крапку з комою наприкінці кожного рядка коду в мові програмування C++. Якщо її не поставити, компілятор спрацює некоректно і не зможе гарантувати правильну роботу вашого коду.
Інший приклад — використовувати дужки, щоб визначити область дії змінних у мові програмування Java. Правило гарантує, що змінні створяться тільки в потрібних областях видимості та не перезапишуть інші змінні.
Щоб краще зрозуміти, який вигляд мають та чим відрізняються синтаксиси, візьмемо шматок коду, що розв’язує задачу знаходження числа Фібоначчі за індексом n
і написаний різними мовами.
Числа Фібоначчі — це послідовність чисел, у якій кожне наступне число дорівнює сумі двох попередніх. Наприклад: (0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21). Якщо викликати функцію fibonacci(5)
, то вона поверне значення 5, оскільки це п’яте число в послідовності Фібоначчі.
Python
Python — високорівнева мова програмування, синтаксис якої вважається одним із найпростіших. Приклади правил:
- основне правило синтаксису Python — для розділення блоків коду замість фігурних дужок використовувати відступи (табуляцію);
- усі рядки коду, що знаходяться на одному рівні відступу, відносяться до одного блоку коду;
- кожен оператор закінчується переходом на новий рядок;
- назви змінних можуть містити літери, цифри та символ підкреслення, але не можуть починатися з цифри.
Код, що вирішує задачу знаходження числа Фібоначчі за індексом n
, на Python:
def fibonacci(n): a, b = 0, 1 for _ in range(n): a, b = b, a + b return a
JavaScript
JavaScript — широко використовувана мова програмування, яка підходить для створення динамічних вебсайтів і програм. Приклади правил:
- основне правило синтаксису JavaScript — в кінці кожної інструкції використовувати точку з комою;
- у JavaScript не потрібно використовувати відступи або фігурні дужки для поділу блоків коду, але це часто роблять, щоб підвищити його читабельність;
- назви змінних можуть містити літери, цифри та символи підкреслення, але не можуть починатися з цифри.
Код на JavaScript:
function fibonacci(n) { let a = 0; let b = 1; for (let i = 0; i < n; i++) { const temp = a; a = b; b = temp + b; } return a; }
Java
Java — мова програмування, якою пишуть десктопні, мобільні та вебзастосунки. Приклади правил синтаксису:
- Усі інструкції повинні закінчуватися крапкою з комою. Компілятор Java використовує цей знак для розділення інструкцій і видасть помилку, якщо
;
відсутній. - Імена змінних у Java чутливі до регістру. Наприклад, змінна з іменем
value
і змінна з іменемValue
— це різні змінні. - Функції оголошують із використанням ключових слів
public
абоprivate
. За ними слідує тип даних, що повертається функцією, її ім’я та параметри. При цьому параметри прописують у круглих дужках. - Блоки коду виділяють фігурними дужками. Так визначають межі, наприклад, функції або циклу.
Код на Java:
public class Fibonacci { public static int fibonacci(int n) { if (n <= 1) { return n; } return fibonacci(n - 1) + fibonacci(n - 2); } }
C++
C++ — мова програмування, широко використовувана для створення десктопних застосунків, ігор та операційних систем. Приклади правил синтаксису:
- Основне правило синтаксису C++ — наприкінці кожної інструкції використовувати крапку з комою.
- Для поділу блоків коду використовують фігурні дужки.
- У C++ існує сувора типізація змінних. Це означає, що вказати тип даних змінної потрібно до її використання.
- Назви змінних можуть містити літери, цифри та символ підкреслення, але не можуть починатися з цифри.
Код на C++:
#include <iostream> using namespace std; int fibonacci(int n) { if (n <= 1) { return n; } return fibonacci(n - 1) + fibonacci(n - 2); } int main() { int n = 10; cout << "Fibonacci series:" << endl; for (int i = 0; i < n; i++) { cout << fibonacci(i) << endl; } return 0; }
Ruby
Ruby — об’єктно-орієнтована мова програмування, яку часто використовують для веброзробки.
- основне правило синтаксису Ruby — використовувати ключові слова для оголошення змінних, класів і функцій;
- Блоки коду виділяють ключовими словами
do
іend
або фігурними дужками; - Ruby має динамічну типізацію змінних, тобто тип змінної може змінюватися в процесі виконання програми;
- Назви змінних у Ruby можуть містити букви, цифри та символ підкреслення, але чутливі до регістру.
Код на Ruby:
def fibonacci(n) return n if n <= 1 fibonacci(n - 1) + fibonacci(n - 2) end n = 10 puts "Fibonacci series:" n.times do |i| puts fibonacci(i) end
Різниця між синтаксисом і code style
Синтаксис мови програмування часто плутають із code style. Але якщо синтаксис — це набір правил, що визначають, як написати код мовою програмування і не залежать від проєкту, то правила code style визначають якраз форматування коду конкретного ПЗ.
Правила code style можуть включати: відступи, іменування змінних, використання коментарів та інші елементи форматування. При цьому code style не є частиною синтаксису мови програмування і може легко змінюватися командою розробників проєкту.
Інші ключові відмінності синтаксису і code style:
- Синтаксис — це обов’язкові правила, необхідні, щоб код працював. Code style потрібен для зручності та читабельності коду в рамках конкретного проєкту.
- Синтаксис формально визначають у документації до мови програмування. Про code style команда розробників домовляється неформально.
- У синтаксису та code style різні рівні абстракції. Правила синтаксису зачіпають нижчий рівень абстракції, а code style — вищий.
Щоб код був чистим та зрозумілим, синтаксис та code style мають відповідати один одному.
Порівняння синтаксису в мовах програмування
Хоча різні мови програмування мають різний синтаксис, у всіх них є спільні концепції: змінні, оператори, функції та структури даних. Також ці концепції виконують одне й те саме завдання — управління та обробку даних на комп’ютері.
Проте рівень складності різних мов може істотно відрізнятися.
Наприклад, у Python дуже зрозумілий синтаксис, який робить цю мову доступною для новачків у програмуванні. А код на C++ і Java пишеться за складнішими правилами, тому ці мови не рекомендують вчити початківцям.
Висновок
Синтаксис мови програмування — це її ключова властивість. Правильно використовуваний синтаксис гарантує, що код працюватиме коректно, а також легко читатиметься іншими програмістами.
Незважаючи на те, що різні мови програмування мають свої унікальні синтаксичні конструкції, знання основних концепцій однієї з них може допомогти в опануванні будь-якої іншої.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: