Рубріки: Досвід

Це було дуже безглузде рішення: як війна мало не знищила результати 5 років роботи і чого це нас навчило

Вікторія Пушкіна

Наприкінці квітня відбулася онлайн-конференція Games Gathering: Gamedev Under Bombs. На ній айтівці з українського геймдеву розповіли, як на них вплинула війна.

Highload уже публікував тези з двох доповідей конференції:

У цьому матеріалі розповідаємо про доповідь Creative Director у NightCat Studios Андрія Кохана: як одне невдале рішення може підвести під ризик усю діяльність компанії. 

_____

Далі зі слів Андрія

Мама сказала: «Добре, що ти опинився тут». Але я вважав інакше

Ця історія починається за чотири дні до війни, 20 лютого. Ми з колегами обговорювали чутки про початок вторгнення, і всі погодилися, що воно не станеться. Але я все одно трохи параноїв.

Через брак фінансування та низьку швидкість інтернету у нас не було хмарних сховищ. Тому 800 ГБ наших даних — результати п’яти років роботи — зберігалися локально на комп’ютері. Через параною я все підготував для того, щоб диск можна було будь-якої миті забрати із собою під час евакуації.

Жорсткий диск із даними NightCat Studios

Але вже 21 лютого я поїхав з Києва в гості до своїх батьків до Ізмаїлу Одеської області. І, хоч би як безглуздо це звучало, залишив диск в офісі. Тому, коли я прокинувся 24 лютого від слів мами «Війна почалася», моєю першою думкою було: «Чому я не взяв диск із собою?» Вона сказала, що дуже пощастило, що я опинився тут, а не в столиці, але я так не вважав.

З Ізмаїлу до Києва можна дістатися за 10 годин, але в мирний час

Першого ж дня я сконтактувався з усіма своїми колегами, які жили в Україні. У Києві опинилися лише двоє — і обидва евакуювалися звідти наступного дня після вторгнення. Усі були в безпеці, але це також означало, що мені потрібно було планувати поїздку до Києва.

Ізмаїл знаходиться за 720 км від Києва. Потягом можна дістатися за 17 годин, машиною чи автобусом — за 10. Але це в мирний час. У військовий — поїзди й автобуси скасували, а їхати машиною було дуже небезпечно і майже неможливо через брак палива на заправках. Тож треба було чекати.

Я організував собі невелике робоче місце та намагався працювати. У кутку в мене постійно висів телевізор з новинами, через який я дізнавався про повітряні тривоги. Коли було можливо — я концентрувався на робочих тасках, донатив і допомагав на IT-фронті — ддосив сайти.

До речі, у ддосингу також була частка гейміфікації. Розробники утиліти для ддосингу зробили оновлення, де можна переглянути свій рейтинг та успішність своїх атак.

Поїздка була небезпечною та дорогою, але це — справедлива ціна

Наприкінці березня нарешті з’явився автобус з Ізмаїла до Києва та назад. Він коштував недешево, але це була справедлива ціна за можливість врятувати цінні дані.

Попри те, що наприкінці березня в Києві було набагато безпечніше, ніж на початку війни, підтвердження про відведення військ із Півночі України ще не було. Тому подорож була все ще дуже небезпечною. 

Але я їхав до Києва не лише за комп’ютером і сховищем даних, але й іншим обладнанням. Крім того, там були деякі мої документи, а також документи нашої студії. Нам дуже пощастило, бо майже все це вдалося вивезти. На поїздку в один бік я витратив приблизно 25 годин та успішно повернувся назад. 

Той самий диск

Висновки

Під час цієї подорожі я говорив з багатьма людьми, включаючи водіїв таксі, українських військових і навіть онкопацієнта. Немає жодних сумнівів у тому, що ця війна торкнулася всіх. І дуже складно прийняти, що життя змінилося в один момент. 

Моя історія має хепі-енд. І я почуваюся дуже щасливим. Але щодня ми чуємо новини про місця та людей, яким пощастило набагато менше. Усе, що відбувається, змушує замислитися багато про що і зробити важливі висновки.

Ось мої, що стосуються безпосередньо NightCat Studios:

  1. Звичайно, ми використовуватимемо хмарні сховища 🙂
  2. Ми зареєструємо нашу компанію в Україні. До війни ми розглядали інші країни, але тепер наш вибір однозначний. Ми хочемо підтримати нашу країну.
  3. Ми робитимемо повну україномовну локалізацію всіх наших проєктів. І не випускатимемо російськомовну локалізацію — принаймні це не буде в пріоритеті.
  4. Ми просуватимемо бренд українського геймдеву. Саме українського, а не пострадянського. Ми хочемо бути вільними та незалежними — так само, як і вся наша нація.

Останні статті

Айтівець Міноборони США понабирав кредитів і хотів продати рф секретну інформацію

32-річний розробник безпеки інформаційних систем Агентства національної безпеки Джарех Себастьян Далке отримав 22 роки в'язниці…

30.04.2024

Простий та дешевий. Українська Flytech запустила масове виробництво розвідувальних БПЛА ARES

Українська компанія Flytech представила розвідувальний безпілотний літальний апарат ARES. Основні його переваги — недорога ціна…

30.04.2024

Запрошуємо взяти участь у премії TechComms Award. Розкажіть про свій потужний PR-проєкт у сфері IT

MC.today разом з Асоціацією IT Ukraine і сервісом моніторингу та аналітики згадок у ЗМІ та…

30.04.2024

«Йдеться про потенціал мобілізації»: Україна не планує примусово повертати українців із ЄС

Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону. Про це повідомила у Брюсселі…

30.04.2024

В ЗСУ з’явився жіночий підрозділ БПЛА — і вже можна проходити конкурсний відбір

В Збройних Силах України з'явився жіночий підрозділ з БПЛА. І вже проводиться конкурсний відбір до…

30.04.2024

GitHub на наступному тижні випустить Copilot Workplace — ШІ-помічника для розробників

GitHub анонсував Copilot Workspace, середовище розробки з використанням «агентів на базі Copilot». За задумкою, вони…

30.04.2024