«Ти ж програміст». За своє життя я чув багато разів цю фразу. Від усіх. Хто дуже «якісно» розуміється на проблемі. Чи знеціюють вони мої знання? Ні. Проте, іноді буває дуже прикро.
Я за характером така людина, яка не дозволить собі вважати, що будь-який спеціаліст досконально знає свою царину. Бо кожен з нас усе робить по-своєму. Бо так вимагають обставини.
Я не можу знати, як працює той чи інший застосунок в усіх деталях. Я не можу переписати Viber, щоб той перестав плюватися рекламою. Чому? Бо це буде займати купу часу, а потім вийде оновлення і давай все заново. Тут і виникає питання: «Воно мені треба?».
За такою логікою, я можу вимагати від сантехніка змінти повністю всю систему водопостачання в будинку. Від швачки вимагати, щоб вона зробила точнісіньку копію смокінгу Джеймса Бонда. Але мене відправлять у напрямку москальского воєнного корабля за такі запити.
Тому прошу всіх, хто має друзі-програмістів, не казати їм «тижпрограміст». Поставте себе на їхнє місце і ви відчуєте одразу всю ту прекрасну палітру емоцій, яку відчуваємо ми, майже постійно.
І взагалі, давайте поважати один одного і допомагати один одному. Не вимагаючи чогось неймовірного.
Цей текст з особистого блогу, опублікований з дозволу автора.
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: