Синдром студента — це форма прокрастинації, яка полягає в тому, що людина, якій дали завдання, починає зосереджуватись на ньому тільки тоді, коли це завдання потрібно закінчити.
Це призводить дозбільшенню рівня стресу та втрати запасного часу, який був врахований при оцінці трудомісткості та ризиків проєкту.І цінність роботи, яка сприймається зараз, занижена.
Як це проявляться у навчанні?
Найбільш поширений цей синдром серед студентів. Особливо яскраво він проявляється при виконанні робіт, що займають багато часу та зусиль.
Всі ж ми робили курсову роботу в останню ніч перед здачею?
Також це можна помітити під час проходження курсів, коли половина групи просто відвалюється на середині навчання — це теж повʼязано з цим синдромом.
А розв’язати цю проблему можна, використовуючи правильну систему винагород.
Насправді це відбувається тому, що люди помилково вважають, що чим менше часу між засвоєнням певного матеріалу та подією, на яку він потрібен, тим легше його запам’ятати. Бо пам’ятати доведеться менший період часу.
Але більшість матеріалу при такому підході зберігається в короткостроковій пам’яті. А для закріплення матеріалу в довгостроковій пам’яті потрібні повторення.
Як це проявляться в управлінні проєктами?
Отож, якщо на задачу виділено певний час, наприклад два тижні, то менеджменту буде важко змусити працівників закінчити роботу трохи швидше.
Ці проблеми намагається вирішити метод критичного ланцюга.
Метод рекомендує уникати прив’язаних до дати віх задля мінімізації стресу.
А також оцінювати час, необхідний на виконання окремої задачі. Без врахування запасного часу.
Для уникнення ризиків цей час не забирають зовсім, а переносять в кінець проєкту.
З цим критично важливо боротись, бо синдром студента зменшує ефективність роботи в спринтах і негативно впливає на результати проєкту.
Як з цим боротись?
Етап 1: Усвідомлення.
- Ви не зможете подолати травму та боротись з цим синдромом, не усвідомивши, що він у вас є.
- Ви повинні усвідомити, що це присутнє й заважає.
- Усвідомлення — перший крок до подолання.
- Допомогти собі можете тільки ви
Етап 2: Рішення.
- Ви вирішуєте боротись.
- Необхідно купити чи взяти якийсь записник. На першій сторінці прописати, чим вам заважає цей синдром.
- Прописати ситуації, почуття, наслідки того, що він приніс. Виділіть це або поставте три окличних знаки (щоб зазначити важливість).
- Лайфхак: бажано цю сторінку тримати десь на видному місті, аби в наступний раз коли захочеться щось відкласти — ви чітко бачили наслідки свого рішення.
Етап 3: Початок боротьби.
Цей етап найважчий, бо необхідно постійно тримати себе в тонусі.
Ось кроки боротьби, які потрібно робити, коли прийшло велике завдання (бо зазвичай цей синдром проявляється саме там), ну або ж будь-яке інше, над яким ви прокрастинуєте:
- Читаєте завдання.
- Визначаєте скільки часу на виконання необхідно. Беріть з великим запасом.
- Берете цей же блокнотик, пишете назву завдання та дедлайн виконання. Якщо немає — придумуєте самі дедлайн, з умовою, що переносити його не можна.
- Ділите завдання на маленькі частинки, які можна зробити за короткий проміжок часу.
- Діліть завдання так, щоб розтягнути їх на весь проміжок часу до дедлайну.
- Біля кожної частинки ставте якусь точку, квадратик, мітку, будь-що — щоб могли позначити виконане завдання
- Біля кожної частинки ставите дедлайн. Це не обовʼязково, але так буде більше мотивації.
- Біля кожного маленького завдання прописуєте собі винагороду, яку отримаєте після виконання.
- Виконуєте і отримуєте винагороду і мітку «виконано».
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: