Мобільні застосунки: їх види та особливості
Що таке мобільний застосунок
Сьогодні ми розберемося в тому, що таке мобільні застосунки, які бувають типи мобільних програм, в чому їх переваги та недоліки.
Прочитавши цю статтю, ви зможете вирішити для себе — чи потрібно вам створювати мобільний застосунок, зможете визначити його тип, оцінити, наскільки буде витратною його розробка, а також яку вигоду для вашого бізнесу він може принести.
Мобільний застосунок — це різновид програмного забезпечення, призначеного для роботи на портативних пристроях, наприклад смартфонах або смарт-годинниках.
Такі програми можуть:
- використовувати специфічні можливості пристрою (наприклад, отримувати інформацію з якогось вбудованого в ґаджет датчика);
- робити знімки чи записувати відео;
- працювати в режимі онлайн чи офлайн, залежно від призначення.
Для завантаження та встановлення мобільних програм використовуються цільові маркетплейси, наприклад, магазини програм App Store і Google Play (колишня назва — Android Market).
Також існують центри поширення мобільного програмного забезпечення у великих виробників ґаджетів, наприклад: Huawei AppGallery, BlackBerry World, Samsung Galaxy Store.
Навіщо потрібні мобільні програми?
Мобільні програми надають користувачам зручний спосіб доступу до різних функцій та послуг, а також онлайн-інформації, вебресурсів, соціальних мереж та медіа-контенту.
Для власника бізнесу мобільні програми спрощують взаємодію з користувачем — потенційним клієнтом, допомагаючи збільшити продаж товарів чи послуг.
Крім прямої комунікації з’являється можливість проводити точну аналітику:
- враховувати смаки користувача;
- його географію;
- соціальний статус;
- орієнтуватися на запити, які вводяться;
- збирати інформацію про поточні тренди;
- оцінювати затребуваність тієї чи іншої послуги.
Програми можуть бути використані для реклами, відправки повідомлень, підтвердження авторизації користувача. Мобільні застосунки допомагають в інтернет-маркетингу просувати товари та послуги, наприклад, полегшують процес купівлі квитків та бронювання готелів, дають можливість віддалено записатися на прийом до лікаря тощо.
Мобільний софт можна використовувати для ведення бізнесу та управління проєктами.
Наприклад, такі програми як Slack, Trello, Asana, Microsoft Teams, Zoom, Skype та Google Hangouts Meetings спрощують командну роботу та комунікацію, дають можливість проводити спільні мітинги та брейншторми, спілкуватися на вебінарах.
Принцип роботи мобільного застосунка
В мобільних програмах задіяні функціональні можливості ґаджета:
- є підтримка роботи з камерою;
- встановлюється з’єднання в мережах стільникового зв’язку;
- є можливість підключення сумісних пристроїв через Bluetooth;
- може використовуватися Wi-Fi для входу в інтернет;
- задіяна GPS-навігація.
І це неповний перелік.
Процедура встановлення мобільних програм залежить від платформи. Наприклад, на Android для цього достатньо просто запустити файл APK. На iOS попередньо потрібно зареєструвати пристрій у Apple в персональному акаунті (своєрідний захист від «чорного ринку застосунків», що, втім, створює додаткові незручності для розробників).
Для розробки мобільного застосунку необхідний набір інструментів та єдине середовище розробки (Integrated Development Environment – IDE).
Розробка програм під Android виконується в Android Studio, для iOS — в xCode.
Середовище розробки — це застосунок, який включає все необхідне, щоб писати код для ПЗ, розробляти інтерфейс. Також у ньому є вбудований емулятор для тестування працездатності програмного забезпечення.
Створення програми для різних мобільних ОС ведеться різними мовами програмування.
Більшість коду під iOS створюють за допомогою Objective С і Swift, а на платформі Android використовують Java і Kotlin.
Swift і Kotlin дуже схожі, так що деякі ділянки коду можуть збігатися на 70% і більше. Swift створений виключно для iOS, тоді як Kotlin можна використовувати на різних платформах, включаючи Linux та Windows.
Як же працюють програми? Розглянемо на прикладі Android OS. Програми для цієї платформи обов’язково включають чотири компоненти:
- активність;
- сервіс;
- широкомовний приймач;
- постачальник контенту.
Активність відповідає головному інтерфейсу програми. Це робоча область, у якій міститься текстовий контент, елементи навігації та інші елементи зовнішнього вигляду програми.
Зазвичай активність (одна або кілька) займає весь екран і дуже схожа на вебсторінку. За аналогією перемикання між вебсторінками, ми можемо виконувати навігацію по активності, використовуючи клас Intent (наміри).
Кожна активність має свій життєвий цикл у чотирьох станах:
- запущене;
- на паузі;
- зупинене;
- знищене.
Активність працює тільки в тому випадку, якщо знаходиться на передньому плані. І якщо інтерфейс іншої активності перекриває собою актуальну, перша активність переходить в режим паузи чи просто знищується.
Іншими словами, активність не може працювати на фоні. Для цього в Android існує інший компонент — сервіс. Сервіси дозволяють реалізувати велику кількість фонових завдань: програвання аудіо, завантаження даних, навігацію та ін. При цьому потрібно пам’ятати, що фонові процеси — додаткове навантаження акумулятора смартфона. В iOS замість сервісів використовуються background tasks.
Для фонових процесів існує суворий регламент — допускається використання лише певних типів фонової обробки (наприклад, навігатор чи відтворення аудіо). При цьому програма має пройти валідацію Apple.
Види мобільних застосунків
Існує три основні підходи до створення мобільного ПЗ:
- нативні програми;
- вебзастосунки;
- гібридні (кросплатформні) програми.
Нативні програми створюються під конкретну мобільну ОС на пристрої, з урахуванням версії Android OS, iOS, Windows Phone, Blackberry і так далі.
При цьому програми, написані для однієї платформи, не можуть бути встановлені та запущені на іншій мобільній платформі (застосунки для iPhone не можна запустити на смартфоні під керуванням Android і т.д.).
Тому багато проєктів випускаються відразу як мінімум у двох варіантах — для iOS і для Android OS.
Мобільний вебзастосунок відрізняється від нативного тим, що обов’язково використовує клієнт-серверну архітектуру. Простіше кажучи, така реалізація є мобільним браузером, який звертається до сервера, завантажуючи логіку вебзастосунку.
Мобільний вебзастосунок відкриває звичайнісінький вебсайт (адаптований під мобільний ґаджет), а тому використовує все ті ж інструменти, що і звичайний браузер — мову розмітки HTML, а також CSS і JavaScript.
Гібридний підхід до створення мобільного ПЗ поєднує ідею нативного написання програми та кросплатформної реалізації. Частина програми створюється нативно, а частина — з використанням кросплатформових засобів. Але у кросплатформового ПЗ присутній і недолік: у більшості випадків, який би фреймворк не використовувався для його створення, такі застосунки працюють повільніше за нативні програми.
Також кросплатформні програми містять більшу кількість помилок і мають проблеми із сумісністю. Останнє стає особливо помітним після оновлення версії операційної системи.
З цієї причини витрати на кросплатформову розробку можуть виявитися навіть більшими за заплановані. Бюджет може бути набагато більшим за проєктування нативної програми.
Замість однієї очікуваної команди розробників може виникнути потреба відразу в трьох: одна займається кросплатформним рішенням, інша — усуненням багів на Android та ще одна — для боротьби з помилками на iOS.
Переваги та недоліки мобільних застосунків
Перед тим, як розпочати розробку мобільного застосунку для свого проєкту, обов’язково зважте всі «за» та «проти». Незважаючи на очевидні переваги, мобільні застосунки мають свої недоліки.
По-перше, проблема з безпекою. Оскільки софт зберігає інформацію, пов’язану з обліковими даними користувача, він часто стає мішенню зловмисників.
Інша проблема в тому, що мобільний застосунок потрібно підтримувати та регулярно оновлювати — це додаткова стаття витрат. Причому, найчастіше доводиться підтримувати розробку програмного забезпечення для різних платформ, що також може призвести до додаткових витрат.
Щоб мінімізувати витрати, варто заздалегідь проконсультуватися з фахівцями, які порадять, як заощадити на розробці.
Так, наприклад, замість того, щоб вести дві незалежні кодові бази під різні платформи, можна, як варіант, використовувати засоби для розробки Flutter. Це дозволить скоротити кількість розробників, задіяних у проєкті та зменшити витрати.
Втім, це залежить від складності та особливостей застосунку — тут потрібна порада фахівця.
Ще одна серйозна стаття витрат — розкручування програми. Деякі розробники вважають, що механізми ранжування на майданчиках App Store та Google Play більш лояльно ставляться до нативних програм.
Відмінності мобільного застосунку від сайту
Мобільні вебзастосунки у значній частині поступаються за функціоналом «класичним».
Першою спробою адаптувати онлайн-контент під смартфони стала мобільна версія сайту: коли користувач перенаправлявся на мобільну версію, в посиланні на яку попереду стояло «.m».
Урізаний дизайн мобільної версії, спрощена навігація та необхідність жертвувати контентом не дозволяли використовувати це рішення максимально ефективно.
Дещо краща ситуація з двома іншими підходами до створення мобільного сайту — чутливим дизайном та адаптивним підходом до верстання.
У разі чутливого дизайну компоненти вебсайту «стрибають», займаючи оптимальне місце на екрані портативного пристрою. Такий сайт однаково добре виглядає як на великих десктопних дисплеях, так і на невеликих екранах ґаджетів.
Адаптивний підхід — більш трудомісткий, він передбачає написання коду для кожного окремого пристрою зі своєю роздільною здатністю видимої області. Цей варіант дозволяє створити ідеальний дизайн, але може викликати проблеми із SEO-оптимізацією.
Оскільки мобільний застосунок може задіяти додаткові пристрої (камеру, GPS-модуль та ін), він краще взаємодіє з користувачем, застосовує нагадування та push-сповіщення.
На відміну від сайту, мобільний застосунок продовжує виконувати свої функції у фоновому режимі.
І, нарешті, найголовніша відмінність web- та mobile-застосунків у тому, що у другому випадку з’являється можливість зберігати дані в офлайн-режимі.
Це може бути досить вагомим аргументом на користь мобільного застосунку, особливо в ситуаціях, коли доводиться працювати в умовах нестабільного інтернету. Швидкість роботи мобільного додатка вища у порівнянні з вебрішенням, що особливо помітно на складних проєктах.
Що обрати: web чи mobile?
Перед тим як розпочати розробку мобільного застосунку, варто пройтися низкою питань:
- Чи достатньо вашого сайту для вирішення бізнес-завдань? Якщо так, то, можливо, досить обмежитися адаптивною версією.
- Чи є необхідність офлайн-роботи?
- Чи потрібно працювати з картами?
- Чи потрібно приділити особливу увагу безпеці даних користувача? (Це актуально для функцій, пов’язаних із фінансовими операціями, наприклад, у банківському софті).
- Чи критична швидкість роботи програми?
Якщо ви відповіли «так» на будь-які три пункти, то вибір варто робити на користь мобільного застосунку.
Висновок
Без мобільного застосунку сучасний бізнес-проєкт приречений на невдачу. Сьогодні мобільне програмне забезпечення активно використовується в будь-якому сегменті (у маркетингу, сфері розваг, для інтернет-банкінгу), спрощуючи життя простим користувачам і допомагаючи отримувати дохід власнику бізнесу.
Мобільний застосунок дає можливість бути ближчим до людей, підвищує впізнаваність бренду та допомагає сформувати лояльне ядро цільової аудиторії.
Ретельно плануйте функціональність свого мобільного ПЗ, щоб воно було зручним, і обов’язково слідкуйте за тим, щоб воно не мало помилок. Адже тільки в цьому випадку користувач захоче використовувати його, а гроші, витрачені на рекламу, окупляться.
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% украінською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологіи та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: