Розробник може стати справжнім сеньйором лише за 9-12 років: чому його мозок сильно відрізняється від інших

Привіт, я Віра Романова, бізнес-консультант Marvel, Ikea, Amazon, Slack та інших світових брендів. 17 років викладала у КНУ ім. Шевченка та парочку — у Стенфорді. Ця інформація винесена на початок статті виключно для того, щоб зазначити: написане мною нижче не просто домисли, а результат багатьох років роботи з мозком, психікою та наукою. Це досить складна, але вкрай цікава інформація, так що краще до неї підготуватися і витратити час на читання.

Зміст

1. Вступне слово
2. Чому ми не розуміємо своїх джуніор-розробників?
3. «Прокляття знання»
4. Як розвивається мозок фахівця
5. Що таке мієлінізація та як допомогти джуніору вирости
6. Висновки

Вступне слово

Будь-який фахівець, пов’язаний із наймом та веденням співробітників, знає, що вимірювати компетенцію у роках — невдячне заняття. Хтось може бути кілька років в IT і при цьому займати позицію джуніора, а хтось за три роки стає сеньйором у великій компанії. Як тоді вимірювати це? Адже те, що нам потрібно вимірювати, — це спосіб мислення, алгоритм, яким людина думає і знаходить рішення.

У цій статті ми відійдемо від звичних нам інструментів оцінки компетенцій, способів мислення та взагалі від усього. Ми будемо дивитися на стадії розвитку, які мозок проходить у програміста-початківця, HR, СЕО, тимліда або проджект-менеджера в ході розвитку його кар’єри. 

Крім того, ми обговоримо, як допомагати формувати початківцю-розробнику стійкі та якісні соціальні зв’язки, зрозуміємо, як допомогти ефективно взаємодіяти з колегами.

Відразу скажу, що сам цей текст не з простих, тому я дуже розраховую на вашу готовність систематично та вдумливо використовувати ті знання та практики, які ми вам запропонуємо. Зрештою, виховання хорошого фахівця у команді та його професійне дорослішання — це наука та найважливіша частина життя компанії.

Нейрофізиологія мозку — це цілий всесвіт, але ми, я обіцяю, зробимо все можливе, щоб полегшити після прочитання матеріалу роботу СЕО, РМ, тимлідів і HR-фахівців (а це, як ви знаєте, не найлегша праця).

Чому ми не розуміємо своїх джуніор-розробників?

Нам здається, що наш джуніор-фахівець такий самий, як ми, але тільки «маленький» (стосовно практичного досвіду та знання основ програмування), але це не зовсім так.

Один і той самий розробник з річним та десятирічним досвідом — це не просто різниця в компетенції, це інша особистість із відмінним способом мислення.

Якщо вам здається, що це відбувається з усіма фахівцями, то це зовсім не так. 

У програмістів — один із найдовших періодів професійного дозрівання з супутнім придбанням нової мови спілкування.

Тільки уявіть, що існують різні сім’ї мов: романські, слов’янські, а це окрема сім’я — технічні. Ці мови влаштовані зовсім по-іншому, вони не описують щось реальне: дерева, погоду, ваш побут. Вони описують абстрактні речі. І щоб навчитися користуватися ними, вам потрібно повністю відірвати свою уяву від реальності. 

Навіть потенційно близькі до програмістів проджект-менеджери (які теж мають розуміти мови по верхах до трьох років досвіду) — вже дорослі фахівці, тому що їх перебіг мислення не стає таким абстрактним, вони залишаються умовно «на землі».

Розробник може повністю «відірватися від землі» і стати справжнім гуру тільки до 9-12 років у професії. Тому і тестувальники, і проджекти, та інші фахівці за три роки досвіду роботи стають більш комерційно успішнішими, ніж програмісти. Але це лише спочатку. 

Запитайте: а ви точно ставитеся до розробника з трирічним досвідом як до молодого фахівця? 

Ні, для вас розробник за визначення розумніший, тому що у вас є з чим порівняти: маркетолог або UX-дизайнер з таким досвідом вже може бути суперсамостійним у той час, коли розробнику потрібна допомога друга. Нам дуже важко змиритися з цією правдою, оскільки будь-яка людина, якою б розумною вона не була, страждає на фундаментальне когнітивне упередження, про яке напишу нижче.

«Прокляття знання»

Наприкінці 80-х років минулого століття це когнітивне упередження було відкрите та описане британсько-американським вченим Робіном Хогартом. З того часу знання цього механізму активно використовується у поведінковій економіці, де описує наслідки асиметричної поінформованості людей.

Суть самого упередження в тому, що ми не можемо згадати, як ми чогось не знали і не вміли, якщо ми цього вже навчилися.

Чи пам’ятаєте ви, як, наприклад, не могли тримати в руках ложку чи потрапити нею до рота? Думаю, навряд. А як дивилися на книгу і не могли зрозуміти, що це таке, що за текст і як його читають? Чи пам’ятаєте ви, як не вміли рахувати чи говорити? Ні, бо сам наш мозок із того моменту вже радикально ускладнився.

Зараз ми просто не здатні згадати, як ми самі не знали, як говорити та писати. У нас є хибне відчуття, що все це ми знали, вміли і розуміли завжди, тому нам здається, що і програмісту все це має бути очевидним і легким, адже він же не дурень у нас якийсь, правильно, раз він узяв і навчився писати код?

Так, він не дурень. Це ми з вами трошки не в собі, тому що знаходимося під впливом того самого когнітивного упереждення «прокляття знання» і думаємо, що очевидні для нас речі в бізнес-процесах очевидні й для розробника, просто він не подумав, забув, не хоче, чинить опір , спеціально вередує і валяє дурня Це, звичайно, не так.

Насправді він зараз вчить абсолютно нову мову комунікації. І навіть не з людьми.

Ми звикли на свої слова отримувати «людську» реакцію, а розробник отримує дуже суху реакцію машин, які не підкажуть, не допоможуть і не натякнуть. 

Тобто, щоб стати програмістом, потрібно повністю змінити спосіб свого мислення та відійти від побутових задач. А ще розробника не можна порівнювати з іншими IT-спеціальностями — це дуже різні речі.

Як розвивається мозок фахівця

У сформованій у своїй професії людини мозок становить приблизно 2% від загальної маси тіла. За перші вісім місяців кар’єри мозок стає вдвічі більшим, за чотири роки — в три. Втім, цікаво те, що в ньому набагато більше нейронів, ніж у мозку людини, яка пропрацювала у професії 20 років. Як таке можливо? 

Все просто: нейронів у мозку початківця дійсно більше, ніж у професіонала, але відростки цих нейронів набагато коротші.

Простіше кажучи, його нервові клітини поки що не пов’язані одна з одною довгими шляхами, а саме ці шляхи і нерви створюють об’єм мозку фахівця з великим досвідом. Зрештою саме ці шляхи, що проводять, складність їх зв’язків і є основою нашого з вами рішення, його глибини, об’єму, системності та краси.

Навіщо ж тоді мозку зайві нейрони, кількість яких з часом лише зменшуватиметься? Вся справа в адаптивності: організм не знає, в яких умовах доведеться розвиватися і ким стати: фінансистом, психологом, лікарем, оленярем, маркетологом чи солдатом. Так що народжуємося ми із запасом зайвих нейронів, а зв’язки між ними поки що локальні або дуже слабкі.

Далі, у процесі здобуття професійних навичок, навчання та першого комерційного досвіду, один за одним активізуються два протиспрямовані процеси:

• збільшення нейронних відростків за кількістю та довжиною;
• трохи згодом починається процес відмирання зайвих нейронів.

Тут нам важливо знати два основні принципи:

1. Зберігаються нейрони, які зреагували на зовнішні подразники. Тобто, якщо ви простимулювали той чи інший нейрон, то він житиме. Якщо ні — помре. Ось чому для мозку фахівця-початківця таке важливе багате подразниками зовнішнє середовище: менторинг, хакатони і професійна комунікація.                              
2. Другий механізм, про який потрібно знати і пам’ятати, полягає в тому, що для активного розвитку мозку джуніора необхідна одноразова активізація нейронів у різних галузях мозку. Саме це спонукає їх зв’язуватись один з одним часто за допомогою спеціальних асоціативних хабів — таких масивних перехресть нервових шляхів. Ремоут, яким користується зараз IT-ринок, начебто надає мозку багато стимулів, але вони, насправді, однакові (тільки зорові та звукові). Функціонуючи ж у звичайному корпоративному, а не у віртуальному середовищі, новачок отримує безліч інших стимулів (тактильні, смакові, нюхові, кінестетичні, больові, температурні тощо), саме вони і призводять до формування його складної нейронної мережі, яка згодом обслуговуватиме такі його психічні функції як увагу, сприйняття, пам’ять і навіть професійне мовлення. Втім, про токсичний вплив ремоуту на мозок фахівців у розробці ПЗ варто поговорити окремо.

Отже, ми тепер з вами знаємо, в чому полягає суть розвитку мозку новачка у програмуванні — активізація та стимулювання якомога більшої кількості нейронів та їхня спільна стимуляція через різні канали сприйняття.

Зрозуміло, що повільність — це не найкраща якість, якщо ви хочете вижити в середовищі, яке постійно змінюється, і вимогам до технічних знань, тому паралельно з численним утворенням синапсів запускається і зворотний процес. Той самий синаптичній прунінг.

Прунінг — це обрізка рослин за допомогою часткового видалення їх гілок садівниками або міськими службами. Синаптичний прунінг — це прорідження зв’язків між нейронами.

На етапі професійного початку кар’єри в мозку різні його зони ще не дуже знають, чим саме їм доведеться займатися у майбутньому, тому вони завжди і до всього готові. Але реальне життя якісь із цих зв’язків затребує, тобто їхня реальна і практична цінність і необхідність буде підтверджена практикою, досвідом, а якісь — ні. Саме вони й «пруняться», так би мовити. Ті ж зв’язки та нейрони, які були затребувані професійною діяльністю та залучені до вирішення актуальних професійних завдань, стають щільнішими, гіллястішими і простягаються на великі відстані всередині нашого мозку.

Що таке мієлінізація і як допомогти джуніору вирости

Я б погрішила проти істини, якби сказала, що збільшення мозку в процесі розвитку залежить лише від довжини нервових зв’язків, що розрослися. Справа не тільки у відростках нервових клітин, що збільшуються, але ще і в так званому процесі мієлінізації.

Мієлінізація — це формування навколо тих самих відростків, аксонів і детритів, специфічної мієлінової оболонки. Вона необхідна нейронам, щоб сигнал, що йде до нервових клітин по відросткам, поширювався максимально швидко без втрати енергії.

У результаті мієлінізації кожен відросток нейрона, насамперед аксони, виглядає як електричний провід в ізоляційному кожусі.

Подивіться, як виглядає мієлінізації головного мозку в процесі освоєння хард-скілів на створеної мною схемі. Але перед цим мені треба її описати.

Ще на початку навчання та освоєння базових понять у мозку починають мієлінізуватися нейрони, відповідальні за рухові функції (позначені зеленим кольором):

• рухові коріння;
Воркшоп "PR + AI: Рисерч, Креатив, Контент" від Skvot.
Навчіться адаптувати потенціал АІ під задачі піарника. Корисні тулзи, яким можна делегувати рутину, генерувати свіжі ідеї для контенту і піар-стратегій.
Дізнатись більше
• пірамідальні тракти;
• прецентральна звивина. 

Зрозуміло, що фахівець-початківець, як і новонароджений, має вміти хоч якось рухатися. У сенсі його зорові рецептори мають рухатися екраном так, щоб захоплювати весь код загалом і вхоплювати в технічному завданні процеси, які стосуються його ділянки роботи. 

При цьому руки, кисті та пальці мають навчитися рухатися слідом за мисленням. Згадайте, як ви опановували письмо (навіть не так: адже вам тепер здається що ви завжди це вміли). Згадайте, як вам хотілося швидко записати ручкою в записнику якусь думку і ви не встигали за власною думкою фіксувати це в словах. Особливо якщо ви довгий час набирали текст на лептопі, а тут вам повернули ручку. Адже колись було зовсім навпаки. 

Процес формування цих зв’язків походить від моменту отримання знань до першого року отримання комерційного досвіду. Далі, стикаючись з комерційними завданнями, джуніор-розробники користуються зібраною та мієлінізованою нейронною мережею. Вони формують необхідні цього виду діяльності навички. Тут же, ще на курсах або в процесі менторингу, до отримання першого комерційного досвіду або реального технічного завдання починають мієлінізуватися і чутливі нерви, відростки тих нервових клітин, які дозволяють нам сприймати навколишній і власний світ, але спочатку це лише тілесна чутливість (помаранчева група на схемою).

А ось, наприклад, зоровий тракт починає мієлінізуватися лише з моменту отримання першого реального завдання протягом найближчих трьох місяців, коли вже є, на що дивитися. Залишіть джуніора на перші місяці в симуляторі, а не в реальному проєкті, і він «осліпне», точніше, взагалі не сформує у себе зорових навичок роботи з кодом та технічним завданням. І далі одним із найскладніших процесів у розробці буде вже не сама розробка, а підготовка до розробки та вивчення технічних вимог. 

На це варто звертати увагу і проджект-менеджерам, у яких у команді є такі фахівці (їх просто варто повернути на цей етап навчання ще раз), і тимлідам при розподілі завдань, і HR при підборі та ухваленні рішення про найм варто зафіксувати під час технічної співбесіди цей момент, щоб була можливість відкоригувати це в процесі онбордингу.

Ну і самі джуніор-фахівці, чим швидше звернуть на цю увагу, тим більш обґрунтованою буде їхня позиція та власна оцінка технічних навичок.

І ось, нарешті, ми дійшли до червоної групи нейронних зв’язків, яка змінює логіку мислення, створює асоціацію, формує досвід. Як бачимо з таблиці, деякі параметри починають формуватися у процесі навчання програмуванню, але набувають свого піку розвитку через 12 років. 

Висновки

• Мозок програміста з трирічним стажем з розвитку у спеціальності такий самий, як і у трирічної дитини, яка вчиться говорити. Вступаючи до цієї спеціальності, програміст повністю починає нове життя і «обнулюється».
• Те, де і яким способом навчався фахівець, якою були його перша робота та проєкт критично впливає на його спосіб мислення. Це як немовля, яке виросте зовсім іншим від того, в якій країні народилося і яку культуру ввібрало.
• Підвищуючи програміста надто швидко до сеньйора, пам’ятайте, що це його мотивація та емоційне зростання, але не зваблюйтеся, що все буде зроблено, як ви задумали у проєкті — він може бути не готовий до цього.
• Отримуючи нові нейронні зв’язки в абстрактному мисленні та техніці програмісти «вбивають» побутові нейронні зв’язки, тому їм буває складно в соціумі і вони можуть не розуміти соціальних речей. Допомагайте їм адаптуватись.