«Спочатку пари, а потім розробки»: студенти КПІ створюють електроноші для евакуації військових

Студенти Київського Політехнічного Інституту створюють евакуаційні наземні електроноші для ЗСУ.

Такі керовані елекроноші допомагають витягувати з гарячих точок поранених бійців, не ризикуючи при цьому життям медиків, йдеться у матеріалі БЖ.

Історія створення

Все почалося з гуртку, який діяв ще до війни. На ньому після занять студенти могли конструювати всілякі винаходи. Зокрема, спортивні боліди для гонок.

Проте після 24-го лютого в зід пішли інші винаходи: студенти гуртка власноруч почали збирати евакуаційні шасі на радіоуправлінні.

Надихнув їх на це переселенець зі Слов’янська Дмитро Мамонов. Саме йому належить ця розробка.

«Знайшли в інтернеті патент розробника Дмитра Мамонова, він погодився нам передати технологію виробництва і став керівником цієї затії зі студентами», — розповідає студент-розробник Іван Підпалько.

Крім того, такий наземний евакуаційний винахід може підвозити протитанкові міни чи снаряди або виконувати інші завдання.

Характеристики та принципи роботи

Основна перевага електронош – у тому, що вони складаються і розкладаються. Керувати можна пультом — на дистанцію орієнтовно 20 метрів від нош зв’язок ловить добре.

• Ноші мобільні вміщаються у легковий автомобіль. У складеному вигляді вони займають небагато місця, важать близько 50 кілограмів.
Курс Full-stack розробки від Mate academy.
Мрієте про кар'єру Full-stack розробника? На цьому курсі вас навчать розробці повноцінних веб-рішень. Ви освоїте усі необхідні технології та зможете отримати омріяний офер.
Ознайомитися з курсом
• Запросто витримують 150 кг, можуть перевозити вантажі.
• Вартість матеріалів на одну таку евакуаційну ношу складає орієнтовно 50 тисяч гривень.

Але є і недоліки: ноші низькуваті і деякі місця потрібно буде об’їжджати. Попри це, багнюку розробка долає легко, під силу їй і залізнична колія.

«На дистанцію орієнтовно 20 метрів від нош зв’язок ловить добре, хоча ми перевіряли і на 100 метрів, і вони їздять. Їхнє застосування не таке, що на 500 метрів від оператора їм треба бути і з дрону керувати, а просто поряд йде людина, так званий супровід для полегшення. В майбутньому ми думаємо робити більш захищений зв’язок, дистанційне керування, щоб взагалі зменшити людський фактор, щоб не було людей, які будуть навіть супроводжувати розробку», — розповідають розробники.