Чи є ІТ в Одесі: айтішник про життя біля моря і лайфхаки роботи на ремоуті

Привіт! Мене звати Олександр Лівітчук, я Web UI Software Engineer в SoftServe. В ІТ потрапив близько п’яти років тому, коли більшість розробників працювала в офісах, а щоб знайти щось круте, легше було переїхати до іншого міста. 

Я також до масового переходу на ремоут не раз думав, що за новими можливостями час їхати до Києва, Дніпра чи Львова. Традиційно в цих містах більше пропозицій в ІТ. Хоча Одеса — немаленьке місто, так сталося, що кількість вакансій тут була меншою, а рівень оплати — нижчим. Але за останні півтора року ситуація змінилася і одеський ІТ-ринок трансформувався — які можливості відкрилися, як я працюю з Одеси і як в цілому на ремоуті, розповім докладніше далі.  

Що в Одесі з ІТ 

Одеса — місто-мільйонник, яке входить у топ-5 найбільших ІТ-хабів України. Тут живе близько 5% українських ІТ-спеціалістів. Проте, до порівняння, у Харкові цей показник близько 16%, а у Львові — 14%, тому Одесі є, куди зростати. Поки є невеликі зрушення, наприклад, глобальні компанії все частіше пропонують ремоут для одеситів та розширюють свою географію. Наприклад, SoftServe почав активно наймати віддалено ще минулого року, в Одесі нас зараз вже понад 100.

Глобальні компанії все частіше пропонують ремоут для одеситів та розширюють свою географію

Крім цього, з’являються нові профільні ком’юніті. Так, цього року запустився проект Odesa IT Family, де одеські фахівці можуть обговорювати тему ІТ, покращувати свою експертизу та ділитися профільною інформацією. Також в Одесі знаходяться кілька всесвітньовідомих ІТ-компаній — Readdle, яка займається розробкою додатків для iPhone, iPad та Mac, та Snap, яка стоїть за додатком Snapchat та працює над AR-проектами (та купила одеський стартап).

Одеському ІТ є, чим похвалитися, але ще кілька років тому йому сильно не вистачало активності та можливостей.  

Наприклад, я живу в Одесі давно, мені тут дуже подобається. Але кілька років тому для мене постала проблема — я хотів розвиватися і знайти цікаву для себе позицію. Проте це було проблематично, оскільки в Одесі невелика кількість вакансій для мого рівня. Я мав кілька років досвіду у різних веб-студіях як UI/UX спеціаліст. Але знайти роботу було складно будь-якому ІТ-фахівцю. Це добре видно й у цифрах — до 2020 року, на DOU усього було не більше 350 відкритих позицій, коли у 2021 цей показник виріс вдвічі.   

Тому раніше я серйозно думав про переїзд до іншого міста, насамперед до Київа або Львова. Бо Київ — столиця з величезною кількістю можливостей, велике місто, в якому щось постійно відбувається: концерти, виставки, вистави. Багато цікавих людей і місць.

Львів — красиве, затишне місто з цікавою історією і архітектурою, в якому є велике IT-ком’юніті, ширший вибір вакансій і можливостей, ніж в Одесі. Про ІТ-ринок, можливості для розвитку та переїзд ми часто говорили з друзями і я вже був готовий зробити наступний крок, проте пандемія внесла свої корективи.  

За останні півтора року, з поширенням ремоуту стало набагато краще. Причому це стосується не тільки Одеси, оскільки компанії зараз шукають фахівців за технологіями, а не за містами.

Раніше, якщо ви були з Одеси і вас найняла, наприклад, компанія з Дніпра, то з великою ймовірністю вам запропонують переїхати туди.

Але зараз кордони стерлися. Одеські розробники можуть працювати віддалено в компаніях різного рівня, оскільки пропозицій на ринку стало багато.  

В Одесі я відчуваю себе удома

Я тішусь, що зміг залишитися тут, оскільки в Одесі я відчуваю себе вдома, розумію та знаю тут всі особливості. Це великий плюс для мене. Крім цього, звичайно, тримає й море, оскільки біля нього можна класно відпочити та розслабитися. У кар’єрному плані я також задоволений і бачу, як можу розвиватися далі.  

Перехід з офлайну в онлайн 

По суті я досяг своєї мети без переїзду до іншого міста — з ремоутом я змінив роботу. Минулого року мені написала рекрутерка SoftServe, запропонувала поспілкуватися на співбесіді. Я пройшов всі етапи інтерв’ю віддалено та згодом отримав пропозицію в компанію. Зараз для мене це місце, де я можу покращити свої вміння. Зі своїм тімлідом я визначив стратегічні зони зростання та зараз проходжу курси. Перший — про Node.JS, щоб краще знатися на бекенді. А другий — алгоритми та структури даних в JavaScript. Це має допомогти мені глибше розбиратися у JavaScript та ширше його використовувати.  

Вчитися онлайн мені завжди було зручно. Коли я починав опановувати програмування, то збагнув, що школи у традиційному розумінні — трохи не моє.

Набагато більше можна опанувати, коли вчишся вдома, повторюєш код за іншими, виконуєш практичні завдання. Так швидше можна вивчити основи та почати набивати руку. 

Навіть коли пішов до автошколи, почався локдаун, тому всі лекції були онлайн. Найсмішніше, що усі історії, як «забув поставити м’ют та почав готувати їсти» відбувалися саме під час цього навчання. На роботі ж таких випадків навіть не пригадаю. Мабуть, це пов’язано з тим, що в ІТ всі звикли до такого онлайн-режиму і вже є свій неофіційний етикет.  

Як комунікувати на ремоуті

Загалом зараз я працюю з дому над проектом, де розробляємо інклюзивний веб-додаток для компанії з медичної сфери. З його допомогою люди з частковою або повною сліпотою зможуть використовувати екранний рідер для навігації. Технологія працює так: голосові команди контролюють переміщення сайтом, а рідер озвучує меню і весь спектр дій для веб-сторінки. Особисто я займаюсь адаптацією веб-додатку для всіх користувачів і під будь-які пристрої. 

Коли вся робота онлайн — важливо комунікувати з колегами

Створюємо цей проект командою у 15 спеціалістів. Ми всі з різних міст, постійно спілкуємося, обговорюємо цікаві події, але лише кілька людей бачили один одного наживо. Проте намагаємося це компенсувати по-максимуму — обов’язково вмикаємо камери на зустрічах, щодня робимо мітинги, де обговорюємо плани. А також я запропонував нашому проджект-менеджеру влаштовувати неформальні мітинги щоп’ятниці, де ми можемо просто поділитися новинами та поспілкуватися не про роботу.  

Соціалізація — одна з проблем ремоуту. Можна довго працювати в команді, де вмикають камеру тільки на свята. Від того залучення зменшується і відчуваєш себе віддалено не тільки через відстань.

Парадокс дистанційного формату ще полягає в тому, що попри відсутність спілкування кожного дня є велика кількість зустрічей, які, навпаки, виснажують. Навряд чи їх було б так багато, якби вони були наживо.  

З іншого боку, знайомишся з великою кількістю людей з різним бекграундом, бар’єри між вами зникають. Наприклад, якось влітку до Одеси приїжджала моя колега — бізнес-аналітик, з якою ми до цього віч-на-віч не бачилися. Вона була першою людиною, з якою я побачився наживо. Ми спілкувалися на різні теми: як робочі, так і ні. Це було дуже круто. Тож на ремоуті можна знайти нових друзів, але на це треба більше зусиль, ніж офлайн. 

Мені допомагає планування часу 

На мій погляд, важливою складовою успіху на ремоуті є вміння встановлювати межі. Виділяйте робочий простір і час для себе. Як тільки ви порушуєте ці умови, ефективність падає до нуля.

Я планую свій час, але це не заважає мені бути гнучким, адже найголовніше — зробити завдання до певного часу та просунити продукт до релізу. Можна й мати натхнення його зробити о восьмій ранку, щоб вечір мати вільним.  

Перевага ще й в тому, що цей простір та час можна знайти у будь-якому місті. Наприклад, переїжджати не планую, але знаю, що можу спокійно взяти воркейшн або поїхати попрацювати з колегами в будь-який офіс. Давно думаю з’їздити до Дніпра — там працює частина моєї команди. Дуже чекаю відкриття й локації в Одесі, адже так зручніше проводити тімбілдинги чи неформальні зустрічі.  

Переїжджати не планую, але знаю, що можу спокійно взяти воркейшн

Як все змінилося

Загалом зараз все більше компаній відкривають свої представництва в Одесі. Це позитивно впливає на місцевий ІТ-ринок, адже одеські фахівці залишаються у місті, проводять тематичні зустрічі, формують ком’юніті, а кількість вакансій тільки зростає. Останнім часом їх на DOU понад 1000 та близько 3000 на Djinni. Найбільше, звичайно, потрібні люди з досвідом два-три роки, але мені здається, що для початківців також стало більше відкритих позицій.

Важливо й те, що тепер кожен фахівець може залишитися у своєму місті й мати не гірші можливості за колег по найбільших ІТ-хабах країни. Як на мене, це — досягнення ремоуту, яке трохи вирівняло ІТ-спеціалістів у кар’єрному розвитку у всіх регіонах.