Про overqualified без прикрас. Чому занадто висока кваліфікація є проблемою

Кілька разів в своєму житті я отримував відмову від роботодавців по причині «У вас занадто висока кваліфікація для цієї роботи». І мене це дико бісило та обурювало!

«Якщо у мене висока кваліфікація, то треба ж брати, а не відмовляти!!!», — думав я.

Але, ключове слово тут не «висока», а «занадто» («OVER-»). Я це довго не міг зрозуміти, аж доки в зону моєї відповідальності не додався найм співробітників в команду.

Я досить чітко розумію потреби проектів, кого куди не вистачає, та кого треба шукати, щоб людина була «на своєму місці».

• Сюди — потрібен джун, бо тут задачі для досвідчених працівників вже надто нудні та рутинні, а новачку буде не складно з ними впоратись, і при цьому він зможе навчатись новому та зростати.
• А сюди — потрібен сеньйор, бо тут задачі такі, що потрібна така людина, яку не зупинить складний виклик або необхідність пірнати в невідомість та робити серйозні дослідження.
• А сюди потрібен мідл, бо задачі вимагають впевнених базових знань, деякого досвіду, при цьому немає потреби в крутій експертизі, достатньо середнього досвіду та впевненого володіння необхідними навичками. Далі можливі перспективи росту, в залежності від потреб, які ще не є визначені.

Коли на місце сеньйора приходив мідл — я відмовляв. Тут все зрозуміло. Бо заявлений рівень та грошові очікування не відповідають дійсності. Та й просто не потягне, даремно змарнуємо час та ресурси.

Коли на місце джуна приходив мідл, або на місце мідла приходив сеньйор — я теж відмовляв. А ось тут вже інша причина. Людині буде не цікаво виконувати задачі. Він або весь час буде намагатися робити щось «краще», або просто вигорить від нудоти. Або…

Ситуація на ринку праці в Україні зараз досить складна. Знайти собі роботу реально важко. На кожну вакансію величезна конкуренція.
І я періодично борюся з бажанням піти «легким шляхом» — відгукнутися на таку вакансію, де я зі своїм досвідом буду тупо кращим за будь-якого конкурента.

Але чи довго я протримаюсь на такій роботі?

Скоріш за все, мені справді дуже скоро стане нудно. А ще на цій посаді скоріш за все платитимуть менше, ніж я б хотів. І я точно стану шукати собі нову роботу, а цій приділятиму мінімум своєї енергії та уваги.

Бо це тимчасово, це не цікаво, це не важливо. Я не бачу сенсу вкладати в цю роботу багато свого часу та зусиль.

Якщо я здамся та піду в «дауншифтінг», якщо я погоджусь працювати не на своєму місці, то таким чином я знецінюю і свої власний досвід, і свій час. А ще я роблю підлість цілій компанії, всьому їхньому колективу, наношу шкоду їхнім проектам.

Ні! Це точно не те, що мені потрібно.

Не те, чого я хочу для себе та для інших. Навіть, якщо робота дуже потрібна, бо грошей вже зовсім немає — я краще звернусь до друзів та родичів за підтримкою, щоб у мене з’явився додатковий час на пошуки. Я прискорюсь, я шукатиму нові можливості, і точно знайду своє ідеальне нове місце!

Цей текст з особистого блогу, опублікований з дозволу автора.